Ухвала суду № 29577047, 21.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року Справа № 175041

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Ніколіна В.В., Качмара В.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції у Волинській області, та Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

20.08.2012 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС, Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні Відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (далі - Третя особа, УПФУ) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою заступника начальника УПФУ від 20.07.2009 року № 22 Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за несвоєчасну сплату страхових внесків за травень 2009 року та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн.

Вказана постанова була оскаржена у судовому порядку. За результатами судового оскарження постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року в задоволенні позову відмовлено. Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року на адресу Позивача не була скерована, про результати апеляційного розгляду справи Позивачу не було відомо до 15.08.2012 року.

13.01.2012 року УПФУ скеровує на адресу Відповідача лист за № 287/09-22 про направлення для примусового виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2009 року № 22 про стягнення з позивача подвійного штрафу в сумі 3400,00 грн.

20.01.2012 року державним виконавцем ВДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2009 року про стягнення штрафу в подвійному розмірі.

Позивач вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2012 року є незаконною, оскільки йому не було відомо про постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року, в зв'язку з чим він не міг своєчасно в добровільному порядку сплатити штраф в сумі 1700,00 грн. Просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2012 року щодо стягнення штрафу в подвійному розмірі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця ВДВС від 20 січня 2012 року про відкриття виконавчого провадження (бланк серії ВП № 30771843) з примусового виконання постанови № 22 від 20 липня 2009 року про стягнення з Позивача в дохід держави штрафу в сумі 3400 гривень 00 копійок.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2012 року про стягнення з Позивача в дохід держави штрафу в подвійному розмірі, тобто в сумі 3400,00 грн., не відповідає вимогам статті 308 КУпАП, статтям 17, 25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Позивач у встановленому порядку не отримав копії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.201113.12.2011 року, був позбавлений можливості добровільно сплатити штраф у сумі 1700,00 грн. у визначений частиною першою статті 307 КУпАП 15-денний строк для добровільної сплати, тому були відсутні правові підстави для виконання органами державної виконавчої служби постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення в подвійному розмірі.

Не погодившись з даним судовим рішенням, Відповідач та Третя особа оскаржили його в апеляційному порядку, зазначивши, що Позивач був обізнаний про винесене судове рішення про відмову в його позові у справі про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, стягнення подвійної суми штрафу у випадку несплати її в добровільному порядку, передбачено КУпАП, а отже Позивач знав про необхідність добровільного виконання рішення про накладення на нього штрафу і про наслідки, які за цим настають. Просять скасувати постанову від 21.09.2012 року та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Позивач надав суду заперечення на апеляційні скарги, в яких вказав, що вважає оскаржувану постанову законною і просить відмовити в задоволенні скарг.

Сторони та третя особа правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою заступника начальника УПФУ від 20.07.2009 року № 22 Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 165-1 КУпАП за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду України за травень 2009 року та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн. У постанові зазначено, що відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати Позивачем штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 3400,00 грн. Крім того, у цій же постанові є відмітка про те, що її копію позивач одержав 20.07.2009 року.

Позивач оскаржив вказану постанову в справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2009 року № 22 в судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року прийнято постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Як зазначив суд першої інстанції, з матеріалів справи за позовом ОСОБА_2 до УПФУ про скасування постанови про адміністративне правопорушення слідує, що згідно із супровідним листом від 16.12.2011 року на адресу Позивача була надіслана копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року, проте будь-яких доказів її отримання позивачем в матеріалах справи немає.

13.01.2012 року УПФУ скерувало до ВДВС постанову по справі про адміністративне правопорушення від 22.07.2009 року № 22 про стягнення з Позивача штрафу в сумі 3400,00 грн.

20.01.2012 року державним виконавцем ВДВС Орієнком І.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2009 року № 22 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в подвійному розмірі в сумі 3400,00 грн. Копію цієї постанови було направлено на адресу Позивача згідно із супровідним листом від 20.01.2012 року. Відповідачем не надані докази вручення Позивачу поштового відправлення з повідомленням про вручення.

Станом на 23.08.2012 року проведено часткове стягнення штрафу на суму 1700,00 грн..

Згідно із частиною першою постанови статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2009 року № 22 отримана позивачем 20.07.2009 року, що підтверджується його підписом в графі «постанову одержав». В той же час, провадження у справі щодо оскарження Позивачем зазначеної постанови було відкрито ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області 31.07.2009 року. Відтак, в розумінні частини першої статті 307 КУпАП Позивач зобов'язаний був сплатити штраф в сумі 1700,00 грн. не у строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови від 20.07.2009 року, а у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання повідомлення про прийняття судом постанови про відмову в позові.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною третьою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Пунктом 6 частини другої статті 17 цього ж Закону передбачено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, іі пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2009 року № 22 про стягнення з Позивача штрафу в подвійному розмірі в сумі 3400,00 грн. згідно із супровідним листом від 13.01.2012 року була скерована УПФУ для примусового виконання до ВДВС передчасно, оскільки Позивач у встановленому порядку не отримав копії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року, а тому був позбавлений можливості добровільно сплатити штраф у сумі 1700,00 грн.

За змістом статті 308 КУпАП виконавчий документ (постанова про стягнення штрафу) надсилається відділу державної виконавчої служби лише у випадку добровільної несплати штрафу, а державний виконавець відкриває виконавче провадження з примусового стягнення штрафу не в розмірі, визначеного у відповідній статті КУпАП, а в подвійному розмірі.

Відтак є законним висновок суду першої інстанції про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2012 року про стягнення з Позивача в дохід держави штрафу в подвійному розмірі, тобто в сумі 3400,00 грн., не відповідає вимогам статті 308 КУпАП, статтям 17, 25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки станом на 20.01.2012 року Позивач у встановленому порядку не отримав копії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.201113.12.2011 року, був позбавлений можливості добровільно сплатити штраф у сумі 1700,00 грн. у визначений частиною першою статті 307 КУпАП 15-денний строк для добровільної сплати, у зв'язку з чим були відсутні правові підстави для виконання органами державної виконавчої служби постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення в подвійному розмірі.

Доводи апеляційних скарг правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції у Волинській області та Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2012 року у справі № 2а/0370/2882/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.В. Ніколін

В.Я. Качмар