Постанова № 29576928, 13.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Справа № 98954/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У червні 2011 року позивач ТзОВ «ТКС Гідроресурс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Франківському районі м. Львова (на даний час ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому просив визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002901530 від 30.03.2011 року.

В обґрунтування позову покликався позивач на те, що оскарженим ППР накладено на позивача штрафні санкції в сумі 13300,70 грн. на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України. Таке ППР є незаконним, оскільки ґрунтується на необ'єктивних і безпідставних висновках податкового органу про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 133007 грн. за січень 2011 р.. Вказував позивач, що податкове зобов'язання по сплаті ПДВ за грудень 2010 р. в розмірі 133007 грн. товариством було сплачено своєчасно, а саме 28.01.2011 року. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України термін сплати податкового зобов'язання по декларації за грудень 2010 р. становив до 30.01.2011 р., тому сплата уточнених показників грудневої Декларації 28.01.2011 року не являється затримкою в сплаті ПДВ.

Відповідач ДПІ у Франківському районі м. Львова позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушеннм норм матеріального і процесуального права, судом не надано повної і обґрунтованої оцінки всім обставинам справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував вимог статей 50, 57, 126 ПК України. Вказує апелянт, що ТзОВ «ТКС Гідроресурс» Декларацію з ПДВ за грудень 2010 р. подало своєчасно, а саме 20.01.2011 р., тому термін сплати визначеного податкового зобов'язання становив протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, тобто до 30 січня 2011 р.. Подача товариством 21 січня 2011 р. уточнюючого розрахунку до раніше поданої декларації з ПДВ за грудень 2010 р., яким збільшено податкове зобов'язання на 133007 грн., не зменшує (не наближає) строку для сплати визначеного податкового зобов'язання. Сплату податкового зобов'язання позивачем було здійснено 28.01.2011 р., тобто до закінчення терміну сплати 30.01.2011 р.. Чинним ПК України не передбачено норм, які б вимагали сплату податкового зобов'язання у термін, який наступає швидше ніж це передбачено для поданої податкової Декларації. Вказує також апелянт, що у відповідності до п. 126.1 ст. 126 ПК України, штраф може застосовуватись у разі затримки сплати суми грошового зобов'язання після строків визначених ПК України. Термін сплати податкового зобов'язання по Декларації за грудень 2010 р. становив до 30.01.2011 р., тому сплата уточнених показників грудневої Декларації 28.01.2011 р. не являється затримкою в сплаті податку. Вважає апелянт помилковими твердження ДПІ про те, що сплата податкового зобов'язання повинна бути 21.01.2011 р., тобто в день подачі уточнюючого розрахунку. Також судом першої інстанції, на думку апелянта, не було дотримано вимог ч.2 ст.71 КАС України, де передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 23.08.2011 р. та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачем ДПІ у Франківському районі м. Львова 14.03.2011 року складено Акт № 265/15-2/36610145 про порушення податкового законодавства, де вказано, що позивачем ТзОВ «ТКС Гідроресурс» допущено порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 133007 грн.. В Акті вказано, що граничний термін сплати цього податкового зобов'язання становив 21.01.2011 р., а сплата здійснена 28.01.2011 року, тому з врахування кількості протермінованих днів (7 днів) сума штрафу повинна становити 13300,70 грн. (10 %) згідно п.126.1 ст.126 ПК України (а.с. 7, 8).

На підставі вищевказаного Акта від 14.03.2011 року відповідачем ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0002901530 від 30.03.2011 року про сплату штрафу в розмірі 13300,70 грн. (а.с. 6).

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого ППР від 30.03.2011 р., з врахуванням наступного.

Із матеріалів адміністративної справи видно і визнається особами, які беруть участь у справі, що позивач ТзОВ «ТКС Гідроресурс» 20.01.2011 р. подав до відповідача ДПІ у Франківському районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 р., якою визначив податкове зобов'язання до сплати в бюджет в розмірі 310 грн. (а.с. 16, 25-34).

На підставі п. 50.1 ст. 50 ПК України 21.01.2011 р. позивач подав до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, за грудень 2010 р., яким збільшив податкове зобов'язання на 133007 грн. (а.с. 17-19, 22-24).

Сплату визначеного податкового зобов'язання з ПДВ було здійснено позивачем 28.01.2011 року згідно квитанції № 446 (а.с. 39).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податків.

Статтею 203 пунктом 203.1 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні правові норми щодо строку сплати суми податкового зобов'язання містяться в п.203.2 ст.203 ПК України.

Таким чином, термін сплати позивачем ТзОВ «ТКС Гідроресурс» податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 р., згідно поданої 20.01.2011 р. декларації становив до 30.01.2011 р..

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки позивач податкове зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 р., що було визначене поданою 20.01.2011 року податковою декларацією сплатив 28.01.2011 року, тому є безпідставними твердження відповідача ДПІ у Франківському районі м. Львова про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Обов'язок і права платника податків на внесення змін до податкової звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку регламентовано статтею 50 ПК України, де у пункті 50.1 (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин) передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний : а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

З аналізу вищевказаних нормативних приписів пункту 50.1 ст. 50 ПК України видно, що саме тут визначено санкції (обов'язки), що застосовуються до платника податків у разі надіслання ним уточнюючого розрахунку в зв'язку із самостійним виявленням помилок, які містяться у раніше поданій податковій декларації (факт заниження податкового зобов'язання минулого податкового періоду). Такими санкціями є, зокрема, сплата суми недоплати та штрафу в розмірі трьох відсотків від такої суми до моменту подання уточнюючого розрахунку.

Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідальність у виді штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України застосовується у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. Такий штраф становить : - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З врахуванням наведених вище правових норм і встановлених обставин справи, є очевидним, що самостійно визначена позивачем сума грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 р. у розмірі 133007 грн. згідно уточнюючого розрахунку, вважається узгодженою сумою податкового зобов'язання лише після подання 21.01.2011 р. цього уточнюючого розрахунку до податкового органу. Податковим боргом ця грошова сума може вважатись в разі її несплати у встановлений ПК України строк.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені в статті 57 ПК України.

Як встановлено судом і зазначено вище, позивач не допустив порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України щодо сплати податкового зобов'язання, визначеного у поданій 20.01.2011 р. податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 р..

У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про протиправність оскарженого ППР від 30.03.2011 р., яким позивача на підставі ст. 126 ПК України оштрафовано на 13300,70 грн. за порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахування наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, а також не дотримано норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому оскаржену постанову суду першої інстанції від 23.08.2011 р. слід скасувати і прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс» - задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс» - задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002901530 від 30.03.2011 року, винесене ДПІ у Франківському районі м. Львова про визначення ТзОВ «ТКС Гідроресурс» штрафу в розмірі 13300,70 грн..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: М.А. Пліш

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.02.2013 року.