Ухвала суду № 29576924, 13.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р. Справа № 80325/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року в адміністративній справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж», приватного підприємства «Агролеон-Захід», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» про стягнення грошових коштів,

встановив:

У травні 2011 року позивач Тернопільська ОДПІ (на даний час Тернопільська ОДПІ Тернопільської області ДПС) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ТзОВ «Агро Престиж», ПП «Агролеон-Захід» і ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ», в якому просив : 1) стягнути з ПП «Агролеон-Захід» в дохід держави 1818000 грн., 2) стягнути з ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» в дохід держави 502600 грн., 3) стягнути ТзОВ «Агро Престиж» в дохід держави 2320600 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що вказані грошові кошти відповідачі повинні сплатити державі відповідно до статей 215, 216 ЦК України і статей 207, 208 ГК України, у зв'язку із недійсністю (нікчемністю) правочинів, що були укладені між цими відповідачами, зокрема договору поставки № ДГ-151 від 10.12.2010 р. і договору поставки № 7 від 05.01.2010 р..

Відповідачі позову не визнали, у суді першої інстанції подали заперечення, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.07.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач Тернопільська ОДПІ і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм чинного законодавства, судом неповно досліджено обставин справи, а тому оскаржена постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги висновків Довідки № 1844/23-04/35708410 від 31.03.2011 р. «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Агро Престиж» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «Агролеон-Захід» і ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ», з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.», де відображено порушення вимог Цивільного і Господарського кодексів України в частині недодержання вимог щодо реального настання правових наслідків за правочинами між вищевказаними підприємствами, а саме договором поставки № ДГ-151 від 10.12.2010 р. між ПП «Агролеон-Захід» і ТзОВ «Агро Престиж» на загальну суму 1818000 грн. та договору поставки № 7 від 05.01.2010 р. між ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» і ТзОВ «Агро Престиж» на загальну суму 502600 грн.. Вказує апелянт, що реальність виконання вказаних договорів не підтверджується первинними документами, такі договори не зумовили настання правових наслідків, а тому такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок і відповідно до ст. 228 ЦК України є нікчемними. На думку апелянта єдиною метою проведення відповідачами документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання податкової вигоди, несплата до бюджету необхідних податкових платежів та заволодіння державним майном. Зазначає апелянт, що суд першої інстанції не врахував вимог статей 215, 216, 236 ЦК України і статей 207, 208 ГК України, відповідно до яких в дохід держави повинні бути стягнені усі кошти отримані без встановлених законом підстав.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 13.07.2011 р. та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги.

Відповідачі апеляційні вимоги заперечили, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що в період із 18.03.2011 р. по 24.03.2011 р. Тернопільською ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку відповідача ТзОВ «Агро Престиж» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «Агролеон-Захід» і ТзОВ «ТД «Агроімпорт ЛДТ», з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.». За результатами перевірки складено Довідку № 844/23-04/35708410 від 31.03.2011 р. (а.с. 71-92 Т.1).

Із змісту вказаної вище довідки видно, що при проведенні перевірки податковим органом не виявлено порушень податкового законодавства зі сторони відповідача ТзОВ «Агро Престиж», однак вказано про порушення вимог цивільного і господарського законодавства, зокрема ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 206, ч.1 ст. 207, ч.1 ст. 208, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст.ст. 228, 532, 628, 629, 638, 662, ч.1 ст. 655, ст. 656, ст. 689, ст. 712 ЦК України, ст. 55 ГК України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах поставки здійснених ТзОВ «Агро Престиж», які оформлені виключно по регістрах бухгалтерського обліку, а саме : - взаємовідносини оформлені ПП «Агролеон-Захід» з ТзОВ «Агро Престиж» загальним обсягом 1818000 грн., в т.ч. ПДВ 303000 грн.; - взаємовідносини оформлені ТзОВ «Агроімпорт» з ТзОВ «Агро Престиж» загальним обсягом 502600 грн., в т.ч. ПДВ 83600 грн..

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень Тернопільської ОДПІ про нікчемність розглядуваних господарських договорів між ПП «Агролеон-Захід» із ТзОВ «Агро Престиж» та між ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» і ТзОВ «Агро Престиж», щодо дотримання вимог чинного законодавства при укладенні цих договорів і реальність їх виконання, щодо безпідставності позовних вимог про застосування адміністративного-господарських санкцій у виді стягнення в дохід держави грошових коштів отриманих за такими договорами, з врахуванням наступного.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що 05.01.2010 року між відповідачами по справі ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» (Постачальник) і ТзОВ «Агро Престиж» (Покупець) було укладено договір № 7/05-01-10 поставки товару, найменування, кількість і ціна якого визначається в рахунках-фактурах або додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору (а.с. 46 Т.1, 3 Т.2).

Судом першої інстанції вірно враховано, що реальність укладення, фактичне виконання та настання правових наслідків за розглядуваним господарським договором і об'єктивність інформації в первинних документах за цим договором підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, сторони договору, тобто ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» і ТзОВ «Агро Престиж», на час його укладення і виконання були діючими суб'єктами господарювання (а.с. 105-112 Т.2, 119-131 Т.2), що визнається особами, які беруть участь у справі.

Здійснення господарських операцій за вказаним вище договором підтверджується : договором № 16сб/02/20 від 25.12.2009 р. поставки аміачної води, укладеним між ЗАТ «Северодонецьке об'єднання Азот» і ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ», рахунком-фактурою № СФ-0002274 від 25.11.2010 р. на товар аміачна вода, транспортною інструкцією № 12 від 25.11.2010 р., листом на відгрузку № 2 від 02.12.2010 р., податковими накладними № 3001 від 25.11.2010 р. і № 3040 від 02.12.2010 р., видатковою накладною № РН-0004024 від 04.12.2010 р. на товар аміачна вода кількістю 295240 кг., накладними на залізничний маршрут № 52874107 і № 52874109 від 04.12.2010 р., сертифікатами якості товару від 03-04.12.2010 р., платіжним дорученням № 131 від 01.12.2010 р., платіжними роздруківками за 04.12.2010 р., квитанцією про приймання вантажу № 36407802 (а.с. 48-55, 103-126 Т.1, 7-28 Т.2); рахунком-фактурою № СФ-0002226 від 19.11.2010 р. на товар аміачна селітра, транспортною інструкцією № 9 від 19.11.2010 р., листом на відгрузку № 276 від 22.11.2010 р., податковою накладною № 2964 від 22.11.2010 р., видатковою накладною № РН-0004020 від 04.12.2010 р. на товар аміачна селітра кількістю 64000 кг., накладною на залізничний маршрут № 36702957 від 04.12.2010 р., сертифікатом якості товару від 03.12.2010 р., платіжним дорученням № 120 від 19.11.2010 р. (а.с. 67-68, 144-151 Т.1, 29-42 Т.2); рахунком-фактурою № СФ-0002216 від 18.11.2010 р. на товар аміачна селітра, транспортною інструкцією № 7 від 18.11.2010 р., листом на відгрузку № 273 від 22.11.2010 р., податковою накладною № 2946 від 19.11.2010 р., видатковою накладною № РН-0004076 від 10.12.2010 р. на товар аміачна селітра кількістю 64000 кг., накладною на залізничний маршрут № 36702994 від 10.12.2010 р., сертифікатом якості товару від 09.12.2010 р., платіжним дорученням № 113 від 19.11.2010 р., (а.с. 56, 62-64, 127-128, 130, 135-143 Т.1, 52-60 Т.2); рахунком-фактурою № СФ-0002212 від 18.11.2010 р. на товар аміачна селітра, транспортною інструкцією № 8 від 18.11.2010 р., листом на відгрузку № 270 від 19.11.2010 р., податковою накладною № 2928 від 18.11.2010 р., видатковою накладною № РН-0004068 від 08.12.2010 р. на товар аміачна селітра кількістю 64000 кг., накладною на залізничний маршрут № 36702983 від 08.12.2010 р., сертифікатом якості товару від 07.12.2010 р., платіжним дорученням № 109 від 18.11.2010 р., (а.с. 56, 65-66, 129, 132-134, 153-154 Т.1, 43-51 Т.2); видатковою накладною № РН-0004228 від 22.12.2010 р. на товар аміачна селітра кількістю 64000 кг., податковими накладними № 3181 від 22.12.2010 р. і № 3220 від 27.12.2010 р., накладною на залізничний маршрут № 36703107 від 22.12.2010 р., сертифікатом якості товару від 21.12.2010 р. (а.с. 57-59, 60-61, 152, 156-158 Т.1); видатковими накладними № РН-122206 від 22.11.2010 р., № РН-120404 від 04.12.2010 р., № РН-120812 від 08.12.2010 р., № РН-121007 від 10.12.2010 р. щодо поставки товару аміачна салітра від ТзОВ Остхем Україна» до ТзОВ «ТД «Агроімпорт ЛДТ», листом на відгрузку № 273 від 22.11.2010 р., (а.с. 131, 140, 148, 155 Т.1); податковими деклараціями з ПДВ за грудень 2010 р. - січень 2011 р. ТзОВ «ТД «Агроімпорт ЛДТ», податковими деклараціями з ПДВ за грудень 2010 р. - січень 2011 р. ТзОВ «Агро Престиж», реєстрами отриманих і виданих податкових накладних ТзОВ «Агро Престиж» (а.с. 20-25, 191-199 Т.1, 176-187 Т.1); посвідченням і допуском на правом здійсненням робіт з пестицидами і агрохімікатами працівників ТзОВ «Агро Престиж» (а.с. 69-70 Т.1); договором № 318 від 30.04.2009 р. про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, додатками і додатковими угодами до договору № 318 від 30.04.2009 р., відомостями плати та користування вагонами (а.с. 61-68 Т.2); договорами та іншими первинними документами щодо реалізації ТзОВ «Агро Престиж» придбаних раніше товарів аміачна вода і аміачна селітра (а.с. 69-89 Т.2).

У зв'язку із вищенаведеним, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження апелянта Тернопільської ОДПІ про те, що розглядуваний договір поставки № 7 від 05.01.2010 року між ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» і ТзОВ «Агро Престиж» був укладений сторонами без мети реального настання правових наслідків і тому суперечить статтям 203, 215 ЦК України.

Матеріалами адміністративної справи також підтверджується, що 10.12.2010 року між відповідачами по справі ПП «Агролеон-Захід» (Продавець) і ТзОВ «Агро Престиж» (Покупець) було укладено договір № ДГ-151 купівлі-продажу товару «нітроамофоска NPK» (а.с. 26, 202 Т.1).

Судом першої інстанції вірно враховано, що реальність укладення, фактичне виконання та настання правових наслідків за розглядуваним господарським договором і об'єктивність інформації в первинних документах за цим договором підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, сторони договору, тобто ПП «Агролеон-Захід» і ТзОВ «Агро Престиж», на час його укладення і виконання були діючими суб'єктами господарювання, що визнається особами, які беруть участь у справі.

Здійснення господарських операцій за вказаним вище договором підтверджується : рахунком-фактурою № СФ-000261 від 10.12.2010 р. на товар нітроамофоска, видатковою накладною № РН-0001079 від 22.12.2010 р. на товар нітроамофоска кількістю 248000 кг., транспортною інструкцією № 10/12 від 10.12.2010 р., накладною на залізничний маршрут № 42395763 від 22.12.2010 р., паспортами якості товару від 16-17.12.2010 р., платіжним дорученням № 140 від 13.12.2010 р., податковою накладною № 585 від 13.12.2010 р. (а.с. 40-45, 205-207, 219-225 Т.1); видатковою накладною № РН-0001080 від 23.12.2010 р. на товар нітроамофоска кількістю 64000 кг., накладною на залізничний маршрут № 36758740 від 23.12.2010 р., транспортною інструкцією № 1 від 21.12.2010 р., сертифікатом якості товару від 08.05.2009 р. (а.с. 36-39, 232-235 Т.1); видатковою накладною № РН-0001082 від 30.12.2010 р. на товар нітроамофоска кількістю 124000 кг., накладною на залізничний маршрут № 52663888 від 30.12.2010 р., паспортом якості товару від 24.12.2010 р., податковою накладною № 598 від 30.12.2010 р., рахунком-фактурою № СФ-0000002 від 05.01.2011 р., платіжними дорученнями № 1 від 05.01.2011 р. (а.с. 29-35, 226-230, 236-239 Т.1); податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 р. ПП «Агролеон-Захід», податковими деклараціями з ПДВ за грудень 2010 р. - січень 2011 р. ТзОВ «Агро Престиж», реєстрами проведених господарських операцій з ПП «Агролеон-Захід», Актом звірки взаємних розрахунків за 2010 р., Актом приймання-передачі вагонів із товаром нітроамофоска від 31.12.2010 р. (а.с. 20-25, 176-203 Т.1, 139 Т.2); посвідченням і допуском на право здійсненням робіт з пестицидами і агрохімікатами працівників ТзОВ «Агро Престиж» (а.с. 69-70 Т.1); договором № Н-00000234 від 01.01.2010 р. і додатком № 22 від 07.12.2010 р. купівлі-продажу нітроамофоски між ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна і ПП «Агролеон-Захід», договорами та іншими первинними документами щодо реалізації ТзОВ «Агро Престиж» придбаних раніше товарів нітроамофоска, Довідкою № 869/23-0/35988525 від 22.06.2011 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП Агролеон-Захід» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Агро Престиж» за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.» (а.с. 208-218 Т.1, 94-98 Т.2).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає також безпідставними твердження апелянта Тернопільської ОДПІ про те, що розглядуваний договір купівлі-продажу № ДГ-151 від 10.12.2010 року між відповідачами по справі ПП «Агролеон-Захід» і ТзОВ «Агро Престиж» було укладено без мети реального настання правових наслідків.

З врахування наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що операції по придбанню товарів ТзОВ «Агро Престиж» та наступній реалізації відбувалися фактично, були здійснені в межах господарської діяльності цього платника податків, а тому твердження податкового органу про те, що операції з поставки, придбання і реалізації товарів аміачна вода, аміачна селітра і нітроамофоска фактично не відбувались і такі договори носять нікчемний характер є необґрунтованими і не підтверджуються доказами по справі.

Щодо покликань позивача Тернопільської ОДПІ на нікчемність розглядуваних договорів між ТзОВ «Агро Престиж», ПП «Агролеон-Захід» і ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ», то суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину і вказано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (стаття 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правові наслідки недійсності правочину визначені статтею 216 ЦК України, де вказано, що в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Частиною 3 ст. 216 ЦК України передбачено, що правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Крім цього, відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З вищенаведених норм випливає, що наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину та усвідомлювали суперечність його інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У зв'язку із цим, висновки про нікчемність правочину можуть бути зроблені лише за наявності доказів і встановлення фактів порушення обов'язкових вимог для чинності правочину в момент укладення такого правочину.

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що розглядувані договори між ТзОВ «Агро Престиж», ПП «Агролеон-Захід» і ТзОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» на момент їх укладення відповідали усім вимогам необхідним для їхньої чинності, не суперечили вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства, сторони договорів володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, волевиявлення були вільними і відповідали внутрішній волі сторін договору, договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків і такі наслідки наступили.

З врахування наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року в адміністративній справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж», приватного підприємства «Агролеон-Захід», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроімпорт ЛДТ» про стягнення грошових коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: М.А. Пліш

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.02.2013 року.