Ухвала суду № 29547993, 15.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2013 р. Справа № 137470/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Рибачука А.І.

за участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атіква» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Атіква» звернулося 15.11.2010 року в суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2010 року №0001372304/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 945 720, 50 грн. та визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 128 260 грн., оскільки позивачем не було допущено жодних порушень п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскільки на кінець звітних періодів, в яких відповідачем встановлено факт не включення до складу валових доходів умовно нарахованих процентів, поворотна фінансова допомога була повернута, підстав для їх нарахування у позивача не було.

З приводу включення до складу валових витрат сум не нарахованої заробітної плати та відповідно сум страхового збору, а також податків та інших зборів, сторона позивача пояснила, що п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дозволяє включати до складу валових витрат суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. Крім того, на думку представника позивача, помилкове не включення до валових витрат І кварталу 2009 року частини витрат по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в сумі 186 197 грн. в рядок 04.6. Декларації за І квартал 2009 року та подальше їх виправлення у декларації за II квартал 2009 року підтверджується поданими відповідними розрахунками нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів, комунального податку, земельного податку, збору за забруднення навколишнього середовища за І квартал 2009 року.

Крім того, сторона позивача не погоджується з висновком податкового органу з приводу того, що ТОВ «Атіква» є пов'язаною особою з ТОВ «Меркатор АЗС», а договори, укладені між позивачем з ТОВ «Комбати» по купівлі-продажу об'єктів нерухомості здійснювалися без мети реального настання передбачених наслідків, а відтак в силу вимог ст. 228 ЦК України є нікчемними, та відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків для його сторін, оскільки на його думку від укладення договору і по суті і по формі відповідають вимогам чинного законодавства, а податковий орган в порушення п.1.26 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», використовуючи термін «пов'язані особи» безпідставно застосовує його до ТОВ «Атіква», оскільки ТОВ «Комбаши» та ТОВ «Атіква» під контролем один в одного не перебувають. Опосередковано платник податку ТОВ «Атіква» також не може здійснювати контроль над юридичною особою ТОВ «Комбаши», оскільки пов'язана з позивачем особа ТОВ «Меркатор АЗС» не має жодної частки в статутному капіталі юридичної особи ТОВ «Комбаши».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Скасувано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної держав-податкової інспекції від 10.09.2010 року №0001372304/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 945 720, 50 грн.

Суд виходив з того, що, оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.

Приходячи до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ щодо зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 128 260 грн., суд виходив з того, що за наслідками встановленого порушення відповідачем не прийнято жодного рішення, а сам по собі акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, його висновки не тягнуть правових наслідків і не є обов'язковими для виконання.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повній мірі.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на обставини, подібно викладеним у позовній заяві.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Тернопільською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Атіква» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року та валютного і іншого законодавства за цей же період.

Відповідно до акту перевірки №8859/23-420/32736727 від 01.09.2010 року встановлено порушення п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в тому, що позивачем до складу валових доходів включено умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги за період від дати отримання такої допомоги до останнього дня кварталу, а не до дати повернення такої допомоги; порушення пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у включенні до показників рядка 04.3 Декларації з податку на прибуток підприємств «Витрати на оплату праці» суми не нарахованої (відповідно виплаченої) у II кварталі 2009 року заробітної плати в сумі 1651691 грн.; порушення пп.5.7.1, п.5.7, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у включенні до показників рядка 04.4 Декларації з податку на прибуток підприємств «Сума страхового збору» суми не внесених (не нарахованих) страхових зборів всього на суму 693 567 грн.; порушення пп.5.2.5, п.5.2, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у включенні до показників рядка 04.6 Декларацій «Сума податків, зборів» суми не внесених (не нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів) всього на суму 186197 грн..

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001372304/0 від 10.09.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2945720,50 грн., у тому числі 1550892,00 грн. основного платежу та 1394828,50 грн. штрафних санкцій.

Слід зазначити, що перевіркою, зокрема, встановлено порушення п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в тому, що позивачем до складу валових доходів включено умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги за період від дати отримання такої допомоги до останнього дня кварталу, а не до дати повернення такої допомоги.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що як вбачається з проаналізованого в судому засіданні додатку №1 до акту перевірки ТОВ «Атіква» від 01.09.2010 року, який має назву: «Розрахунок умовно нарахованих процентів по ТОВ «Атіква», оскільки на кінець звітних періодів, в яких відповідачем встановлено факт не включення до складу валових доходів умовно нарахованих процентів, поворотна фінансова допомога була повернута, суд вважає, що підстав для їх нарахування у позивача не було.

Що стосується встановлених перевіркою порушень ТОВ «Атіква» пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у включенні до показників рядка 04.3 Декларації з податку на прибуток підприємств «Витрати на оплату праці» суми не нарахованої (відповідно не виплаченої) у II кварталі 2009 року заробітної плати в сумі 1 651 691 грн.; порушення пп.5.7.1, п.5.7, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у включенні до показників рядка 04.4 Декларації з податку на прибуток підприємств «Сума страхового збору» суми не внесених (не нарахованих) страхових зборів всього на суму 693 567 грн.;порушення пп.5.2.5, п.5.2, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у включенні до показників рядка 04.6 Декларацій «Сума податків, зборів» суми не внесених (не нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів) всього на суму 186 197 грн.», то слід не погодитися із такими.

Так, відповідно до п.5.2.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Витрати в сумі 1 651 691 грн. відображені в рядку 04.3. Декларації за II квартал 2009 року це частина нарахованої в І кварталі 2009 року заробітної плати, яка помилково не була включена в рядок :4.3 Декларації за І квартал 2009 року. Зазначене підтверджується даними Акту планової виїзної перевірки ТОВ «Атіква» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року № 6456/23-420/32736727 від 14.07.2009 року на ст.22 якого зазначено, що фонд оплати праці ТОВ Атіква» в І кварталі 2009 року становив 3 477 581,26 грн. Разом з тим, на ст.7 вказаного акту перевірки вказано, що до показника рядка 04.3 Декларації з податку на прибуток підприємств «Витрати на оплату праці» у І кварталі 2009 року включено 1781972 грн. Таким чином, до складу валових витрат І кварталу позивач помилково включив тільки частину фонду оплати праці цього кварталу, і така помилка була виправлена в декларації за II квартал.

Зазначене вище помилкове не включення до валових витрат І кварталу 2009 року частини витрат на оплату праці спричинило відповідно не включення також витрат в сумі 693567 грн. в рядок 04.4. Декларації за І квартал 2009 року та подальше їх виправлення у декларації за II квартал 2009 року.

Крім того, помилкове не включення до валових витрат І кварталу 2009 року частини витрат по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в сумі 186 197 грн. в рядок 04.6. Декларації за І квартал 2009 року та подальше їх виправлення у декларації за II квартал 2009 року підтверджується поданими позивачем відповідними розрахунками нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів, комунального податку, земельного податку, збору за забруднення навколишнього середовища за І квартал 2009 року.

Як вбачається із Акту перевірки від 01.09.2010 року податковим органом встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 07 Декларації «Суми амортизаційних відрахувань» всього в сумі 1830925 грн. в тому числі за II квартал 2009 року в сумі 468110 грн., за III кв. 2009 року в сумі 461464 грн., IV кв. 2009 року в сумі 452883 грн., І кв. 2010 року в сумі 448468 грн. чим порушено вимоги пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», однак правомірними є твердження суду першої інстанції, що такі висновки є безпідставними.

Як стверджує податковий орган, ТОВ «Атіква» є пов'язаною особою з ТОВ «Меркатор АЗС», податковий орган вважає, що договори позивача з ТОВ «Комбати» по купівлі-продажу об'єктів нерухомості здійснювалися без мети реального настання передбачених наслідків, а відтак в силу вимог ст. 228 ЦК України є нікчемними, та відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків для його сторін.

Однак, відповідно до ст. 215 ЦКУ нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актом податкової перевірки, які б факти у цьому акті не були відображені. Отже, вищезгадані правочини купівлі - продажу могли б бути нікчемними у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, як то встановлено ч.1 ст.220 ЦК України.

В той же час, посилання перевіряючих на порушення ст. 215, ч. 1,5 ст. 203 ЦК України суперечить їх же позиції з приводу нікчемності правочину на підставі ст. 228 ЦК України, оскільки відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства Саме порушення вказаних вимог є підставою для визнання правочину недійсним. Які саме акти цивільного законодавства чи моральні засади суспільства порушують перелічені вище договори податковим органом не зазначено.

А тому, встановивши нездійснення господарських операцій та відсутність мети настання реальних наслідків по відношенню до договорів і отримання податкової вигоди, відповідач фактично стверджує про фіктивність правочину, перевищуючи при цьому свої повноваження, адже такі договори відповідно до ст. 234 ЦК України можуть бути визнані недійсними виключно судом.

Отже, оспорюване податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010 року №0001372304/0 прийняте в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з тим, під час проведення перевірки, працівниками податкової служби було виявлено порушення позивачем пп.7.2.1, пп. 7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та дане порушення було зафіксовано в акті перевірки.

Тому, слід погодитися із висновками окружного суду, що діями Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції позивачу не зменшено суми від'ємного значення з податку на додану вартість, а лише встановлене порушення законодавства та задокументовано його в акті перевірки. Тобто, за наслідками встановленого порушення податковим органом не прийнято жодного рішення, а сам по собі акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, його висновки не тягнуть правових наслідків і не є обов'язковими для виконання.

Відтак, слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції щодо зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 128 260 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказана думка не суперечить судовому рішенню яке мається в даній справі та правові позиції якого є обов'язковими для апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року по справі №2а-3642/10/1970, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

А.І. Рибачук

Повний текст виготовлено 22.02.2013 року.