Ухвала суду № 29575851, 10.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14129/11/0170/5

10.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський каменоробний завод" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

розглянувши матеріали справи № 2а-14129/11/0170/5 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 03.02.12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський каменоробний завод" (вул. Бородина, буд.14,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.12 позов задоволено

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі від 05.10.2011 року № 0001194002 та № 0001204002.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський каменеобробний завод"судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.12року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, де позивач перебував на обліку до 12.01.2012 року, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ВАТ "Сімферопольський каменеобробний завод".

За результатами перевірки складено акт № 356/40-2/00290937 від 14.09.2011 року (а.с.25-27), в якому зафіксовано порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування на суму 697195,00 грн. та до заниження податкового зобов'язання відповідного звітного періоду на суму 111444,00 грн.

Так, при проведенні камеральної перевірки встановлено, що у рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року перенесені збитки з урахуванням збитків 2010 року.

На підставі даних проведеної камеральної перевірки відповідачем 05.10.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0001204002 (а.с.19), в якому визначено суму завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 697175,00 грн.,

№ 0001194002 (а.с.20), в якому визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 111444,00 грн.

Вважаючи перелічені податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті протиправно, позивачем було їх оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в АР Крим.

За результатами розгляду первинної скарги позивача Державною податковою адміністрацією в АР Крим прийнято рішення № 4175/10/25-023 від 28.10.2011 року (а.с.16-17), яким підтверджено висновки акту камеральної перевірки.

Не погодившись з рішенням податкового органу, прийнятим в адміністративному порядку, позивачем було оскаржено податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 0001194002 та № 0001204002 в судовому порядку.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року та який визначає, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ Податкового кодексу України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року позивач мав керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 09.05.2011 року (а.с.77) задекларовано об'єкт оподаткування в розмірі 745645,00 грн. та у рядку 04.9. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 1335578,00 грн.

В подальшому, позивачем до податкового органу було надано нову звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 10.05.2011 року (а.с.79), де у рядку 08 визначено об'єкт оподаткування в розмірі 54355,00 грн. та у рядку 04.9. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 535578,00 грн.

У рядку 06.6 "Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року)"Уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року позивачем було задекларовано значення у розмірі 1125543,00 грн.(а.с.81-82).

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році"Розділу XX "Перехідні положення"ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від 19.08.2011 (а.с.83-84) у складі інших витрат рядок 06 (893493,00 грн.) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 745645,00 грн. Згідно з рядком 07 об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності становить - 697195,00 грн.

За висновками податкового органу, позивачем декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року заповнено з порушеннями ПК України, оскільки до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України законодавцем визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення вказаної норми дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем вірно визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року з урахуванням відповідного показника І кварталу 2011 року, сформованого, в свою чергу, за рахунок від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду -2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.12 у справі № 2а-14129/11/0170/5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук