Ухвала суду № 29575845, 03.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11461/09/4/0170

03.09.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача - Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

розглянувши матеріали справи № 2а-11461/09/4/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Циганова Г.Ю. ) від 12.12.11 у справі № 2а-11461/09/4/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години 2 в,Керч,Автономна Республіка Крим,98303)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.11 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.11 та прийняти нове рішення, якім позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 19195199, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керч АР Крим.

Посадовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по збору на спеціальне використання водних ресурсів за 4 квартал 2004 року в сумі 287102,90 грн. і за І квартал 2005 року в сумі 108488,32 грн., за результатами перевірки складено акт від 26.12.2008 року №2677/15-3/19195199. За висновками даного акту встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 та інших законодавчих актів в частині несплати платником податку узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків (встановлено затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання на строк, що є більшим 90 календарних днів).

На підставі даного акту та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009 року №0000011503/3 про визначення суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, на суму 197795,77 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ "Про систему оподаткування"платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із абзацом 1 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період"слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до пункту 6.1 розділу VI Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 року N231/539/118/219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за N711/4004, водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року.

Таким чином, граничним строком погашення податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2004 рік та за І квартал 2005 року є 21.02.2005 року та 20.05.2005 року відповідно.

У поданих позивачем до податкового органу розрахунках сум збору за використання водних ресурсів та користування водами для потреб гідроенергетики позивач визначив суми податкових зобов'язань до сплати в бюджет за наслідками звітних податкових періодів в сумі 287102,90 грн. за 2004 рік і за І квартал 2005 року - в сумі 108488,32 грн. (а.с. 12, 17, 18).

Проведеним у справі експертним дослідженням встановлено, що вказані податкові зобов'язання погашені позивачем частково у межах граничних строків: за 2004 рік - на суму 29200,00 грн. (платіжні доручення №1667 від 11.10.2004 року, №1734 від 20.10.2004 року, №1722 від 20.10.2004 року, №1747 від 21.10.2004 року, №1846 від 17.11.2004 року №2098 від 22.12.2004 року); за І квартал 2005 року - на суму21504,00 грн. (платіжні доручення від 24.02.2005 року №288, від 16.03.2005 року №359, від 25.02.2005 року №296, від 27.04.2005 року №684). Вказані платіжні доручення у графі "призначення платежу" містять записи про погашення суми податкового зобов'язання відповідних звітних податкових періодів (а. с. 13-16, 19, 20).

Втім з розрахунку суми фінансових санкцій (а. с. 10) вбачається, що податковим органом на погашення податкового зобов'язання за 2004 рік і І квартал 2005 року спрямовано кошти, сплачені платіжними дорученнями від 16.10.2008 року №1229, від 29.10.2008 року №1255, від 30.10.2008 року №1257, від 31.10.2008 року №1261, від 14.11.2008 року №1291, від 28.11.2008 року №1533 та готівкові кошти, вилучені з каси платника податку.

Згідно із актами направлення готівкових коштів на погашення податкового боргу (а.с. 46-152) готівкові кошти вилучені з каси підприємства направлялись на погашення податкового боргу підприємства, водночас позивачем надано листи, в яких він просить вилучені кошти направляти на погашення сум податкового боргу по збору на спеціальне використання водних ресурсів за 9 місяців 2008 року.

Дослідивши надані сторонами документи про сплату сум податкових зобов'язань та документи податкової звітності, суд встановив, що кошти, перераховані платником на погашення податкового зобов'язання податковий орган зарахував на погашення податкового боргу за 2004 рік та І квартал 2005 року у повному обсязі. При цьому податковий орган не взяв до уваги, що суми податкового зобов'язання вказаних податкових періодів вже були частково погашені позивачем.

Для розрахунку суми штрафу податковий орган брав не дату сплати платником суми податкового боргу, як передбачено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону від 21 грудня 2000 року №2181, а дату самостійного погашення цим органом зазначеного боргу за рахунок коштів, перерахованих платником за інший податковий період.

Згідно із чинними на час виникнення спірних відносин актами законодавства у податкового органу не було права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду України від 12 травня 2009 року у справі за позовом Комунального підприємства "Тепломережа" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки застосування до відповідача сум штрафних (фінансових) санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні суперечить вимогам закону.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.11 у справі № 2а-11461/09/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук