Рішення № 29569279, 15.01.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

2027/13300/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2013 року Московський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Майстренко О.М., при секретарі Постульга О.Г. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту сумісного проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку розподілу майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити юридичний факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем з травня 1987 року по серпень 2012 року та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з ОСОБА_2 перебуває у фактичних шлюбних стосунках з травня 1987 року, на протязі 25 років ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет, а також взаємні права та обов'язки, які притаманні чоловіку та дружині. В період сумісного проживання ними було прийнято рішення про покращення житлових умов. Так, відповідач ОСОБА_2 відповідно до обмінного ордеру від 29.05.1987 року отримав право на вселення в квартиру АДРЕСА_1, наймачем якої була ОСОБА_3, а ОСОБА_3 на підставі обмінного ордеру отримала право на вселення в квартиру АДРЕСА_3, наймачем якої була позивачка. Таким чином, вони з відповідачем вселились у спірну квартиру та мешкають разом в ній до теперішнього часу. При обміні квартири нею з ОСОБА_2 за сумісні кошти повністю був сплачений пай. Оскільки відповідач був наймачем спірної квартири, то відповідно до рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова від 30.03.2004 року на його ім'я було оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Так як останнім часом між нею та відповідачем стали виникати сварки, то вона вимушена звернутись до суду з позовом за захистом своїх прав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, що позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, то в відповідності до ст.224 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що з травня 1987 року та на протязі 25 років ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних стосунках, проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а також взаємні права та обов'язки, які притаманні чоловіку і дружині. Викладені обставини повністю підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Під час виникнення шлюбних стосунків між сторонами у травні 1987 року ніхто з них у зареєстрованому шлюбі не перебував. Так, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_6 було розірвано 22.07.1976 року, а чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Таким чином, надані по справі докази безперечно свідчать про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з травня 1987 року і по серпень 2012 року проживали однією сім'єю, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В період сумісного проживання сторонами було прийнято рішення про покращення їх житлових умов. Так, згідно обмінного ордеру № 3252 від 29.05.1987 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів ОСОБА_1 отримала право на вселення в квартиру АДРЕСА_2, наймачем якої був ОСОБА_2 і в якій вона фактично мешкала разом з ним. Відповідач ОСОБА_2 відповідно до обмінного ордеру № 3253 від 29.05.1987 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів, отримав право на вселення в квартиру АДРЕСА_1, наймачем якої була ОСОБА_3, а ОСОБА_3 на підставі обмінного ордеру отримала право на вселення в квартиру АДРЕСА_3, наймачем якої була ОСОБА_1 Після проведених обмінів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вселились у спірну двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1.

Власником багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 є житлово-будівельний кооператив «Гранит». При обміні квартири сторонами за сумісні кошти було повністю сплачено пай у розмірі 4618 руб, що підтверджується довідкою ЖБК «Гранит» від 17.03.1993 року. Оскільки наймачем спірної квартири був відповідач, то на підставі рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова від 30.03.2004 року, на його ім'я було оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Право власності на спірну квартиру зареєстроване на ім'я ОСОБА_2 у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до ч.1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу України.

Враховуючи факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з травня 1987 року однією сім'єю, а також відсутність письмового договору між ними, на підставі ст. 60 СК України спірна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За правилами ч.2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи відсутність домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо іншого порядку поділу майна ніж той, що передбачений ст. 70 Сімейного кодексу України, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 і визнає за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 215, 224, 226, 256, 259 ЦПК України, ст.ст. 364, 369, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 70, 74 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з травня 1987 року по серпень 2012 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Московського районного суду м.Харкова протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: