Ухвала суду № 2956447, 28.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

         ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД_____

      Головуючий в 1-й інстанції Запотічняк О.Д.                                                     Справа № 22а-11038/08

      Господарський суд Львівської області                                                               Ряд. стат.звіту №35

      Справа №12/57А                                                                                                   Доповідач: В.З. Улицький

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    28 жовтня 2008 року                                                                            м. Львів

     Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

     головуючого:                                         Улицького В.З.

     суддів:                                                     Багрія В.М., Обрізко І.М.

     секретаря:                                               Гідей К.М.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 23.05.2008 року у справі за позовом ТзОВ «Інтербуд-Трейд» до ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення -

встановила:

      У березні 2008 року ТзОВ «Інтербуд-Трейд» звернулося з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення.

     Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що на підставі акту планової перевірки повноти нарахувань та своєчасності сплати податків та зборів за період з 22.06.2006 року по 30.06.2007 року №2502/23-2/34462486 від 12.12.2007 року, прийнято податкові повідомлення-рішення №0002862302/0/38372 від 24.12.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2272721,50 грн., в тому числі 1076611,50 грн. штрафних санкцій, та №0002872302/0/38373 від 24.12.2007 року про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 285516,00 грн., в тому числі 95172,00 грн. штрафних санкцій.

    Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення незаконними позивач звернувся до суду.

    В попередньому судовому засіданні представник позивача подав доповнення до позовної заяви в якому просив суд визнати протиправними та нечинними податкове повідомлення-рішення від 04.03.2008 року №0002862302/1/7576 про донарахування податку на прибуток в розмірі 2272721,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.03.2008 року №0002872302/1/7577 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 285516,00 грн.  

    Постановою господарського суду Львівської області від 23.05.2008 року позов задоволено. Визнано протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення №0002862302/0/38372 від 24.12.2007 року та від 04.03.2008 року №0002862302/1/7576 про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток ТзОВ «Інтербуд-Трейд» в розмірі 2272721,50 грн.,  податкове повідомлення-рішення №0002872302/0/38373 від 24.12.2007 року та податкове повідомлення-рішення від 04.03.2008 року №0002872302/1/7577 про донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 285516,00 грн..

   Постанову суду оскаржила  ДПІ у Залізничному районі м. Львова. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

  Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м. Львова слід залишити без задоволення з наступних підстав.

   Судом встановлено, що 25 грудня 2007 року позивачем отримано податкове повідомлеиня-рішення № 0002862302/0/38372 від 24 грудня 2007 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2272721,50 гривень ( в т.ч. 1076611,50 гривень - штрафних санкцій), подальшому - Рішення - 1 та № 0002872302/0/38373 від 24.12,2007 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 285516,00 гривень ( в т.ч. 95172,00 гривень - штрафних санкцій), в подальшому - Рішення-2.

Як зазначено в тексті оскаржуваних рішень, їх винесено на підставі висновків Акту планової перевірки повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів за період з 22.06.2006р по 30.06.2007 р. №2502/23-2/34462486 від 12.12.2007 року. З висновками Акту та винесеними на його підставі Рішеннями.

Актом зазначено, що Позивачем допущено порушення пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25, ст. 1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.10 п.5.2, пп. 5.3,2., П.5.З., ст. 5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.12.1.5 п.12.1 ст. 12   Закону   України   від   22.05.97   р.    №   283/97-ВР   „Про   оподаткування   прибутку підприємств", із змінами та доповненнями (надалі Закон 1), в результаті чого допущено заниження податку на прибуток у 2006 році в розмірі 1 196 110,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов договорів про переведення боргу №48 ІБ-ЮР від 05.10.2005 року, №49 ІБ-ЮР від 05.10.2005 року та доповнень до них від 30.06.2006 року борг в загальній сумі 4765989,00 грн. передано позивачем новому боржнику – ТзОВ «Інфосервіс 2000». Згідно із п. 3.3 зазначених договорів з моменту набуття чинності даними договорами у нового боржника ТзОВ «Інфосервіс 2000» виникло право вимоги до первісного боржника – позивача у справі на зазначену суму. Первісний боржник зобов’язаний сплатити цю суму новому боржнику протягом 7 банківських днів з дня пред’явлення йому новим боржником вимоги.

Пп. 1.22.1. Закону 1 визначено термін „безповоротна фінансова допомога" - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій І субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора,

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненок) на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Виходячи з наведеного Позивач не міг порушити термін, визначений Законом.

Окрім того, у відповідності до положень статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після оголошення підприємства банкрутом ліквідатор здійснює певні повноваження, зокрема пред'являє вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту. Таким чином, погашення Позивачем заборгованості перед банкрутом не може вважатись безнадійною заборгованістю, що підлягає включенню до складу валового доходу.

Виходячи з наведеного, заборгованість позивача в сумі 4765989,00 гривень не є безповоротною фінансовою допомогою, термін позовної давності щодо зазначеної заборгованості не сплинув.

Постановою господарського суду м. Києва від 25.10.2006 року у справі № 43/687 ТзОВ „Інфосервіс 2000" визнано банкрутом, підприємницьку діяльність припинено.

Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено перебування ТзОВ „Інфосервіс 2000" в ЄДР станом на 17.05.2008 року.

Отже, висновок апелянта щодо необхідності віднесення грошових коштів в сумі 4765989,00 гривень до валового доходу у 4 кварталі 2006 року є неправомірним.

Пп.8.7.1. Закону 1 визначено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

На думку апелянта Позивачем зайво включено до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів, що перевищують 10 % сукупної балансової вартості в сумі 18 451,00 гривень.

Дане твердження не відповідає фактичним обставинам, оскільки Позивачем отримувались консультативно-інформаційні та спостережні послуги при використанні комп'ютерної мережі. Вартість зазначених послуг підлягає включенню до складу валових витратна підставі положень п.5,2 ст.5 Закону 1.

Крім того в а Акті зазначається, що Позивачем допущено порушення пп. 7.2.1, пп.7.2.3, пгі.7.2.4, п.7.2, п.п. 7 4.1, пп. 7.4.5., Ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР ( із внесеними змінами та доповненнями) (надалі Закон 2), внаслідок чого занижено податок на додану вартість у 2006 році в сумі 190 344,00 грн.

У відповідності до пп.7.4.1. Закону 2 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

апелянтом у Акті не заперечується факту оплати отриманих товарів. Таким чином податок сплачений Позивачем повністю у ціні придбання.

Як підтверджено Актом, скасування державної реєстрації контрагента здійснено 26.02.2007 року, а операції проводились між підприємствами протягом 2006 року, тобто до скасування державної реєстрації

З вищенаведеного випливає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду.

   Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України,  колегія суддів -

ухвалила:

              Апеляційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 23.05.2008 року – без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

  На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

      Головуючий:                                                                   В. Улицький

      Судді:                                                                               В. Багрій

                                                                                                І. Обрізко