Рішення № 29563483, 20.02.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2035/9639/2012

№ производства 2/646/290/2013

Р І ШЕ Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2013 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Журавель В.А.

При секретарі - Підопригора Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання договору частково недійсним

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, посилаючись на те, що 27 жовтня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання кредиту № 11063185000, відповідно до умов якого позичальник отримав від банку кредитні кошти в розмірі 30 000 доларів США. В забезпечення виконання кредитного договору між тими ж сторонами було укладено договір іпотеки № 5793 від 27.10.2006 року. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. 27 жовтня 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки до спадкоємців ОСОБА_4, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 02 грудня 2009 року померла ОСОБА_5, після смерті якої прийняли спадщину ОСОБА_1 - позивач по справі, та ОСОБА_3 19 червня 2012 року при розгляді вищезазначеної цивільної справи представник банку повідомив позивача про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 11063185000 від 27.10.2006 року на підставі укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договором факторингу. Позивач вважає, що укладення вказаного договору порушує його права, оскільки пунктом 9.6 кредитного договору визначено, що текст договору та будь-які матеріали є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншій стороні договору. Відповідно до п. 9.4 договору у разі заміни сторони в зобов»язанні між первинним кредитором та позичальником повинна бути укладена додаткова угода, але жодної угоди між банком та ОСОБА_4 укладено не було. Крім того, позивач послався на те, що пунктом 1.5 договору факторингу визначено, що передача прав клієнта за договорами забезпечення, що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається сторонами одночасно з укладанням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню. Однак в порушення умов договору факторингу та норм діючого законодавства ПАТ «УукрСиббанк» порушив порядок внесення змін до іпотечного договору у зв'язку із заміною кредитора. Тому позивач просив визнати частково недійсним договір факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладений між ПАТ УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 11063185000 від 27 жовтня 2006 року, укладеним із ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення. Підтвердив, що ПАТ «УкрСиббанк» про укладенні оспорюваного договору факторингу порушив вимоги п. 9.6 та 9.4 договору про надання кредиту, не повідомив усіх спадкоємців про заміну кредитора в зобов»язанні, не отримав письмову згоду на заміну кредитора та укладання договору факторингу, та не вніс зміни до договору іпотеки шляхом укладання нотаріального посвідченого договору у відповідності до норм ст. 19 Закону України «Про іпотеку».

Представник відповідача - ПАТ «УкрСиббанк» Лукашенко О.В. проти задоволення позову заперечував та пояснив судові, що позивач помилково тлумачить положення кредитного договору та не враховує всіх його умов. Так, п. 9.11 договору передбачено, що позичальник надав свою згоду та право збирати, зберігати, використовувати та отримувати інформацію, необхідну при укладенні договорів щодо відступлення права вимоги за даним договором. Також п. 9.12 закріплена згода позичальника на передачу права та обов'язків банку за цим договором третій особі без отримання на це додаткової згоди позичальника. Крім того, представник відповідача зазначив, що на виконання п. 1.5 договору факторингу між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, в тому числі і договором, укладеним із ОСОБА_4, вказаний договір було нотаріально посвідчено. Враховуючи, що банком були соблдені усі вимоги діючого законодавства при укладанні договору факторингу, підстави для визнання його недійсним в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_4, відсутні.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» у судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявки до судового засідання суд не повідомив.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилися з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки до судового засідання суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні 27 жовтня 2006 року між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», було укладено договір № 11063185000 про надання кредиту, відповідно якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 30 000 долларів США на строк на 132 місяці зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,3 % річних / а. с. 55-60/. Вказаний договір підписано ОСОБА_4 та представником АКІБ «УкрСиббанк».

Крім того, в забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_4 за договором кредиту, 27 жовтня 2006 року між тими ж сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» квартиру АДРЕСА_1 / а. с. 19-11/.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1. Передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги); 2. Правонаступництво; 3. Виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4. Виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов»язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до пункту 3.1 якого ПАТ «УкрСиббанк» (клієнт) передав у власність ТОВ «Кей-Колект» (фактор) права вимоги, після чого фактор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов»язань за первинними договорами і договорами забезпечення. Пунктом 3.2. договору передбачено, що відступлення прав вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання-передачі прав вимоги за формою згідно з додатком № 2 до цього договору. Відповідно до додатку № 1 до договору ТОВ «Кей-Колект» за № 713 було передано право відступлення вимоги за кредитним договором № 11063185000, укладеним із ОСОБА_4 / а. с. 61-64/.

Пунктом 9.11 договору про надання кредиту № 1106318500 від 27.10.2006 року передбачено, що уклавши договір, позичальник надає банку своє згоду та право збирати, зберігати, використовувати, надавати і отримувати інформацію (персональні дані позичальника, відомі банку у зв'язку із укладенням та виконанням даного договору, в тому числі банківську та комерційну таємницю): визначену нормами діючого законодавства України, як необхідну для формування кредитної історії; необхідну для укладання договорів щодо страхування кредитного ризику неповернення кредиту; необхідну при укладенні договорів щодо відступлення права вимоги за даним договором - до відповідних фізичних та юридичних осіб; визначену нормами діючого законодавства України - іншим фізичним та юридичним особам.

Відповідно до п. 9.12 договору позичальник надає згоду банку передавати права і обов'язки банка за даним договором третій особі без отримання на це додаткової згоди позичальника; вилучати продукцію у позичальника без отримання на це додаткової згоди та відповідного судового рішення, звертатися за інформацією про фінансове становище позичальника до третіх осіб.

Таким чином, умовами договору про надання кредиту, укладеного 27 жовтня 2006 року між ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк» було визначено, що позичальник надав свою згоду на збирання та отримання відносно нього інформації, необхідної для укладання договору щодо відступлення права вимоги, та надав право банку передавати його права та обов'язки третій особі без додаткової згоди позичальника.

Тому суд не приймає до уваги посилання позивача та його представника на порушення ПАТ «УкрСиббанк» умов кредитного договору та норм діючого законодавства щодо надання обов'язкової письмової згоди позичальника на укладання угод про заміну кредитора в зобов»язанні.

При цьому суд також критично ставиться до пояснень представника позивача на порушення банком п. 9.4 та 9.6 кредитного договору. Так, з пункту 9.4 вбачається, що зміни до кредитного договору оформлюються шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод, крім випадків, коли цим договором прямо передбачено, що зміни його умов не потребують укладення будь-яких додаткових угод. Тобто вказаний пункт договору містить пряме посилання на інші пункти договору, в даному випадку п. 9.12, згідно якого зміни умов кредитного договору не потребують укладення додаткових угод. Пункт 9.6 кредитного договору містить посилання на те, що сторони домовилися, що текст договору та будь-яка інформація, яка його стосується, є конфіденційною, крім випадків, передбачених чинним законодавством або умовами даного договору. Тобто вказаний пункт також містить виключення із загальних правил, встановлених договором, та посилання на інші випадки, передбачені умовами договору, а саме п. 9.11, відповідно до якого позичальник надав банку згоду на збирання, використання та передання відносно нього інформації, необхідної для укладання договорів щодо відступлення прав вимоги. При цьому пунктом 9.13 кредитного договору визначено, що підписання договору позичальником свідчить про те, що всі умови договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього.

Враховуючи наведене, суд вважає помилковим посилання представника позивача на порушення ПАТ «УкрСиббанк» ст. 513 ЦК України, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні, яке виникло внаслідок укладання договору про надання кредиту 26 жовтня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_8 не потребувало згоди позичальника та укладання додаткової угоди між сторонами правочину. При цьому суд звертає увагу, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до укладання договору факторингу, а отримання згоди його спадкоємців на укладання оспорюваного договору, на що послався представник позивача в судовому засіданні, не передбачено умовами договору про надання кредиту.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на порушення відповідачами п. 1.5 договору факторингу та ст. 19 Закону України «Про іпотеку» щодо відсутності нотаріального посвідчення та державної реєстрації зміни умов обтяження нерухомого майна.

Так, з наданої судові копії договору відступлення прав вимоги вбачається, що 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір відступлення вимоги, відповідно до умов якого у зв'язку із укладенням між цедентом та цесіонарієм договору факторингу № 1 цедент передав, а цесіонарій прийняв права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку № 1 до цього договору. Відступлення права вимоги за іпотечними договорами розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи всі права іпотекодержателя, право звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказаний договір посвідчений 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 за р. № 5207-5208. Відповідно до додатку № 1 до цього договору за № 360 було передано право вимоги за договором іпотеки, укладеним 27 жовтня 2006 року із ОСОБА_4 Укладення договору відступлення прав вимоги узгоджується з вимогами п. 1.5 договору факторингу, яким було визначено порядок передання прав клієнта за договорами забезпечення, які було посвідчено нотаріально.

При цьому суд критично ставиться до пояснень представника позивача що зміна умов обтяження нерухомого майна підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку, а після видачі заставної зміни та доповнення до іпотечного договору можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної (ст. 19 Закону України «Про іпотеку»), оскільки суд вважає помилковим посилання представника позивача, що в результаті укладення договору факторингу було змінено умови обтяження нерухомого майна. При цьому суд звертає увагу, що вищезазначені посилання представника можуть розглядатися у якості заперечень при розгляді спору про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов»язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір факторингу, укладений 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був спрямований на набуття сторонами цивільних прав та обов»язків. Зміст цього правочину не суперечить актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, при укладанні правочину волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин було вчинено в формі, встановленій законом, він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У зв'язку із чим суд приходить до висновку, що підстав для визнання недійсним договору факторингу № 1, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» 12 грудня 2011 року, в частині відступлення прав вимоги за договором про надання кредиту № 11063185000 від 27.10.2006 року, стороною якого був ОСОБА_4, нема. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору факторингу № 1 задоволенню не підлягають.

У зв'язку із відмовою позивачу у задоволенні позову також не підлягають стягненню на його користь понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 512, 516, 1077 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» в частині передачі (відступлення) прав вимоги за договором про надання кредиту № 11063185000 від 27 грудня 2006 року стосовно вимог до ОСОБА_4 - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя В.А.Журавель