Постанова № 29563031, 19.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6886/12

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника позивача: Лозюка С.Ф.

представників відповідача: Федючка В.М., Дикун М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби в особі Волочиського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" (далі - ТОВ "Волочиськ-агро", позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Волочиського відділення (далі - Хмельницька МДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Волочиського відділення Хмельницької МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Волочиськ-агро" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Агропартнер", код ЄДРПОУ 31818929 за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено № 0730/22/0033007668 акт від 02.10.2012 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог п.198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, шляхом завищення суми податкового кредиту, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства за вересень 2011 року в сумі 469 240 грн.; п.209.2, ст.209 Податкового кодексу України, шляхом використання ТОВ "Волочиськ-агро" податкової пільги з податку на додану вартість всупереч умовам її надання в розмірі 469 240 грн.

На підставі висновків перевірки, викладених в акті № 0730/22/0033007668 акт від 02.10.2012 року , відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000292301 від 23.10.2012 р., яким про збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 703860,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Волочиськ-агро", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу є обґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ТОВ "Волочиськ-агро" під час здійснення господарських операцій з придбання останнім в ТОВ "Агропартнер" добрива складного азотно-фосфорно-калійного марки 5-19-29.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, за змістом положень статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість виникає в разі придбання товару, що підтверджене податковими та видатковими накладними. Крім того, обов'язковою є наявність документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-ХІУ визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 2 цього Закону сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновок податкового органу та суду першої інстанції про допущення позивачем вказаних порушень податкового законодавства ґрунтується на твердженні про відсутність у ТОВ "Волочиськ-агро" первинних документів, які б підтверджували перевезення товарно-матеріальних цінностей. Однак колегія суддів апеляційної інстанції вважає даний висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ТОВ «Агропартнер» укладено Договір поставки мінеральних добрив № АП-0000194/09 від 15.09.2011р.

На виконання даного Договору № АП-0000194/09 від 15.09.2011р. та Додатку № 1 від 15.09.2011р. до Договору на ст.Наркевичі було відвантажено добриво складне азотно-фосфорно-калійне марки 5-19-29 в біг-бегах загальною кількістю 514,8 тон, що підтверджується видатковими накладними №№ АП-00002986 від 22.09.2011р., АП-00002987 від 23.09.2011р., АП-00002988 від 24.09.2011р., АП-00002989 від 26.09.2011р.

Даний товар являється власністю ТОВ «Агропартнер» та був придбаний ним у ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» згідно Договору купівлі-продажу № 20 від 05.01.2011р. та Додатку № 10 від 01.09.2011р. до Договору купівлі-продажу № 20 від 05.01.2011р., укладених між ТОВ «Агропартнер» та ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» на умовах СРТ-Наркевичі.

Згідно Правил ІНКОТЕРМС СРТ продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

В додатку №1 до договору № АП-0000194/09 від 15.09.2011р. зазначені умови постачання РСА-Ніжин ЮЗЖД. Вказана умова постачання означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Таким чином, товар передається покупцю у призначеному місці, до якого транспортування відбувається за рахунок постачальника. Згідно умов договору №АП-0000194/09 від 15.09.2011р. транспортування до станції Ніжин ЮЗЖД забезпечує постачальник - ТОВ «Агропартнер», саме тому, ТОВ «Волочиськ-Агро» не може мати в наявності документи, що підтверджують факт такого транспортування.

Разом з цим, у ТОВ «Волочиськ-Агро» наявні накладні на транспортування товару залізницею від ст. Ніжин до ст.Наркевичі.

Відправником у накладних на транспортування товару залізницею від ст. Ніжин до ст. Наркевичі вказано ТОВ «Нікас-Україна», яке надає послуги по переадресації вагонів та з яким ТОВ «Агропартнер» не має господарських відносин. Виходячи з цього податковий орган визнав відсутнім факт поставки добрив від ТОВ «Агропартнер» до ТОВ «Волочиськ-Агро».

Згідно п.6 Постанови КМУ «Про затвердження Статуту залізниць України» № 457 від 06.04.1998р. вантажовідправником є зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Таким чином, вантажовідправником може бути не тільки власник товарів, а й особа, яка відправляє (переадресовує) залізничні вагони з товаром на договірних умовах.

Відповідно до транспортної інструкції ТОВ «Агропартнер» від 13.09.2011р., відправленої на ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна», товар було переадресовано на ст.Наркевичі в адресу ТОВ «Волочиськ-Агро». Переадресування товару було здійснено ТОВ «Нікас-Україна» по заявці ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» згідно Договору надання послуг, виконання робіт № 26/10/2009 від 26.10.2009р., укладеного між ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» та ТОВ «Нікас-Україна».

З огляду на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про неналежну оцінку податковим органом договірних правовідносин між вказаними особами, що призвело до прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позиція суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0000292301 від 23.10.2012 р. свідчить про невідповідність постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року вимогам ст.159 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення, що має наслідком скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог ТОВ «Волочиськ-Агро».

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби в особі Волочиського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (Волочиське відділення) №0000292301 від 23.10.2012 р.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" судові витрати у розмірі 3219 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "26" лютого 2013 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.