Рішення № 29559647, 21.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21.02.13 Справа № 913/184/13-г

Провадження №1/913/184/13-г

За позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі позивачів: Луганської міської ради та Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 1960292 грн. 83 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и :

від 1-го позивача - Грибачова Н.О., за довіреністю від 14.01.13 № И 01/03-31/195/0/2-13;

від 2-го позивача - Стариков А.С., за довіреністю від 10.02.12 № 12-д;

від відповідача - не прибув;

прокурора Трофименко П.В.

Суть спору: про стягнення з відповідача 1704613 грн. 43 коп. боргу, 89696 грн. 55 коп. інфляційних нарахувань, 74531 грн. 45 коп. 3 % річних, 91451 грн. 40 коп. пені за договором на постачання теплової енергії від 01.06.09 № 37 (з урахуванням заяв прокурора та позивача про зменшення позовних вимог у частині інфляційних нарахувань).

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 21.02.13 № 03/541 підтвердив існування заборгованості за послуги теплопостачання у сумі 1704613 грн. 43 коп. за даними бухгалтерського обліку підприємства.

Перед початком судового засідання прокурор та позивач звернулися із заявами про зменшення позовних вимог у частині інфляційних нарахувань на суму 4039 грн. 38 коп., щодо решти вимог, то вони залишились незмінними.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників позивачів та прокурора, суд дійшов до наступного.

Так, ст. 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 2 ГПК України (у редакції Закону від 18.09.12), яка регулює порушення справ у господарському суді, такі справи порушуються за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Також законодавцем передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У відповідності до пояснень прокурора за листом від 21.02.13 № 156-1033вих-13, оскільки ЛМКП "Теплокомуненерго" (2-ий позивач), власником якого є територіальна громада м. Луганська в особі Луганської міської ради (1-ий позивач), та ДП "Луганськвугілля" (відповідач) є самостійними суб'єктами господарювання, у 1-го позивача відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду з позовом, що обумовило звернення з ним прокурора м. Луганська.

Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого договором порядку оплати послуг з теплопостачання, що перешкоджає ефективному здійсненню своїх функцій ЛМКП "Теплокомуненерго".

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що процесуальний стан прокурора та сторін у справі узгоджується з приписами ст. ст. 3, 13, 121-123 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99, тому справа розглядається по суті вимог.

Так, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання" .

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Основними обов'язками споживача теплової енергії та теплопостачальної організації є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

При розгляді справи судом встановлено, що між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" /2-им позивачем/ та Державним підприємством "Луганськвугілля" /відповідачем/ було укладено договір № 37 на поставку теплової енергії від 01.06.09, за умовами якого 2-ий позивач прийняв на себе зобов'язання подавати споживачу теплову енергію у межах необхідних розрахункових та договірних обсягів, а останній - зобов'язався оплачувати поставлену теплову енергію на підставі виданих рахунків у 5-денний строк з дня отримання рахунку згідно умов розділу 7 договору.

Поставку теплової енергії 2-им позивачем відповідачеві на виконання умов зазначеного договору за період з жовтня 2009 року по вересень 2012 року на загальну суму 1794613 грн. 43 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, оформленими позивачем рахунками з теплопостачання за спірні періоди, врученими відповідальним особам за даними реєстрів видачі рахунків, доданих до справи.

Як свідчить розрахунок суми боргу, оплату теплової енергії у спірний період відповідач не здійснював повністю на порушення умов договору, тому утворилась заборгованість у сумі 1704613 грн. 43 коп. та прокурор звернувся до суду з позовною заявою.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Тому наданими 2-им позивачем доказами підтверджено та господарський суд встановлює факт прострочення сплати відповідачем та наявності з його боку заборгованості перед ЛМКП "Теплокомуненерго" у сумі 1704613 грн. 43 коп.

Щодо стягнення 74531 грн. 45 коп. 3% річних /за період з 16.11.09 по 12.09.12/ та 89696 грн. 55 коп. інфляційних нарахувань /з грудня 2009 року по серпень 2012 року/, то вимоги прокурора та 2-го позивача також є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами розділом 3 укладеного договору у вигляді пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що за належним розрахунком позивача складає 91451 грн. 40 коп. /з урахуванням ст. 232 ГК України щодо періоду прострочення у 6 місяців/.

Таким чином позов підлягає повному задоволенню у зазначених вище сумах з віднесенням судового збору на відповідача згідно вимог ст. 49 ГПК України, який стягується на користь держави, оскільки прокурор звільнений від його сплати у встановленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, буд. 1в, ідент. код 32473323 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23а, ідент. код 24047779 - 1704613 грн. 43 коп. боргу, 89696 грн. 55 коп. інфляційних нарахувань, 74531 грн. 45 коп. 3 % річних та 91451 грн. 40 коп. пені, видати на виконання наказ.

3. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, буд. 1в, ідент. код 32473323 в доход державного бюджету України на рахунок 31214206783006, отримувач УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк отримувач ГУДКСУ у Луганській області, по коду класифікації доходів (ККД) 22030001, символ 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) судовий збір у сумі 39205 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській ОДПІ у м. Луганську після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписане 26.02.13.

Суддя Н.М.Зюбанова