Постанова № 29553202, 18.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. 15 год.30 хв.Справа № 821/249/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Козловій Н.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника третьої особи ПАТ "Райфайзен банк Аваль" - Косика В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб - ОСОБА_2, АТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райфайзен банк Аваль" про зняття арешту з майна,

встановив:

ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС), за участю третіх осіб - ОСОБА_2, АТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції (далі - третя особа, Банк), в якому, з урахування зміни позовних вимог, просить зняти арешт з транспортного засобу Toyota Camry, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, що накладений постановою відповідача АН № 394237 від 13.01.2010 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив зняти арешт з автомобіля. Суду пояснив, що 30.11.2012 р. ним внесено кошти на рахунок Одеської обласної дирекції ПАТ "Райфайзен банк Аваль" за придбаний автомобіль Toyota Camry. Даний автомобіль є предметом застави за договором застави, укладеним між ОСОБА_2 та АТ "Райфайзен банк Аваль" у січні 2007 року. Оскільки існування арешту перешкоджає реалізації прав позивача щодо реєстрації вказаного транспортного засобу за ОСОБА_5, а відповідач не виконує свого обов'язку щодо звільнення майна з-під арешту, просить зняти арешт у судовому порядку.

Представник третьої особи - ОСОБА_2 зазначив, що у зв'язку із неможливістю погасити борг по кредитному договору, укладеному між ПАТ "Райфайзен банк Аваль" та ОСОБА_2, останній погодився на реалізацію Банком заставленого автомобіля та погашення боргу за рахунок коштів, отриманих від реалізації.

Представник третьої особи - ПАТ "Райфайзен банк Аваль" у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, посилаючись на протиправність бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про зняття арешту з автомобіля Toyota Camry, оскільки Банку відомо, що на сьогодні виконавче провадження, у ході виконання якого було винесено постанову від 13.01.2010 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, закінчено в зв'язку із сплатою ОСОБА_2 суми боргу. Представник відмітив, що 19.12.2012 р. Банк, як стягувач, звертався до відповідача із клопотанням про зняття арешту з автомобіля, що є предметом застави, для вчинення дій щодо задоволення вимог заставодержателя, однак не отримував жодної відповіді, як не отримував і рішення відповідача щодо зняття арешту.

Будучи належним чином повідомлений відповідач не забезпечив явку свого представника у судові засідання, призначені на 04.02.2013 р. та на 18.02.2013 р., не надавши клопотання про відкладення за поважних причин та не повідомивши про причини неприбуття.

Частиною четвертою статті 128 КАС України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.

Оскільки відповідач був повідомлений належним чином, справу слід вирішувати на підставі наявних в ній доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

25.01.2007 р. між ПАТ "Райфайзен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, на забезпечення своєчасного виконання зобов'язань по якому укладено договір застави транспортного засобу - Toyota Camry, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

ОСОБА_2 своєчасно не виконав зобов'язань по кредитному договору, внаслідок чого Банк звернувся до суду про стягнення боргу.

13.01.2010 р. державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у ході примусового виконання виконавчого документа В-12/521 від 12.08.2009 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райфайзен банк Аваль" суми боргу, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

На підставі постанови відповідача АН № 394237 від 13.01.2010 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26.01.2010 р. внесено запис про арешт транспортного засобу - Toyota Camry, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, про що свідчить Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 39808719 від 29.01.2013 р., що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до квитанції № V15NS06009 від 30.11.2012 р. ОСОБА_5 сплачено на рахунок ПАТ "Райфайзен банк Аваль" 61940,00 грн.

19.12.2012 р. ПАТ "Райфайзен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції, посилаючись на статтю 18 Закону України "Про заставу", звернулося до першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою про звільнення заставленого автомобіля Toyota Camry, 2006 року випуску державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 з-під арешту.

Як стверджували у судовому засіданні позивач та представники третіх осіб, відповідачем не надано відповіді на звернення від 19.12.2012 р. щодо наявності чи відсутності підстав для існування арешту та не прийнято рішення про зняття арешту з вказаного автомобіля.

Надаючи оцінку обґрунтованості вимог позивача щодо зняття арешту з автомобіля, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Порядок передачі майна у заставу та звернення стягнення на це майно визначений ст. ст. 572 - 597 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава, як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, незалежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями (далі - Закон № 606-ХІV).

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтями 52-64 Закону № 606-ХІV.

Так, статтею 57 Закону № 606-ХІV встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 606-ХІV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", як стягувач-заставодержатель, маючи переважне право на задоволення вимог, реалізував таке право шляхом продажі автомобіля за згодою заставодавця ОСОБА_2, що не заперечувалося представниками Банку та ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Отже, вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", як стягувача, виконані, у зв'язку з чим підстави для існування обтяження автомобіля відсутні.

Так, частиною другою статті 60 Закону № 606-ХІV встановлено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Аналізуючи зазначену норму, суд вважає, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна у відповідача виникає обов'язок винести постанову про зняття арешту з майна.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду жодного доказу існування обставин, які б спростовували доводи позивача та третіх осіб щодо безпідставності арешту та перешкоджали прийняттю рішення про зняття арешту з автомобіля Toyota Camry, який зареєстровано за ОСОБА_2

Відповідач не виконав вимогу суду та не надав суду ні заперечень, ні доказів, на яких ґрунтуються заперечення.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту з автомобіля, а відтак - про задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_5 до першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб - ОСОБА_2, АТ "Райфайзен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райфайзен банк Аваль" про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з легкового автомобіля марки Toyota Camry, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2010 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 лютого 2013 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 11.5