Ухвала суду № 29549848, 19.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р.Справа № 1570/449/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 02.09.2011 року № 0000691630 в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 1063953 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 265988 гривень 25 копійок; визнання протиправними дій СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі щодо безпідставного зазначення в акті перевірки від 17.08.2011 року №247/16-3/26209430/44, складеному за результатами проведення планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року та з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, порушень приватним акціонерним товариством «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» п. 1.20, пп. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11, п. 5.1. ст. 5, пп. 5.4.6. п. 5.4. ст. 5, пп. 5.5.1. п. 5.2 ст. 5, пп. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 15796858 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби від 02.09.2011 року №0000691630, яким приватному акціонерному товариству «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1361923,75 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 1089539,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 272384,75 грн.. Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби щодо безпідставного зазначення в акті перевірки від 17.08.2011 року № 247/16-3/26209430/44, складеному за результатами проведення планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» (код ЄДРПОУ 26209430) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року та з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, висновків про заниження приватним акціонерним товариством «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» податку на прибуток у сумі 1089539,00 грн. як результат завищення валових витрат по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами у сумі 4255811 грн.. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.05.2011 року по 16.08.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.08.2011 року № 347/16-3/26209430/44.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» п.1.20, пп. 7.6.1 п. 7.6. ст. 7, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1. п. 1 п. 11.2. ст. 11, п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 5.4.6 п. 5.4. ст. 5, пп. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5, пп. 7.4.2., пп. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 15822444 грн.; пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 1089505,21 грн.; п.п. 198.2., 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 1305,34 грн.; п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування в сумі 211021 грн..

Не погодившись із вказаним актом перевірки, позивач звернувся до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі із запереченнями на нього, в яких просив переглянути акт перевірки про результати планової перевірки ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року з урахуванням викладених у запереченнях доводів.

За результатами розгляду зазначених заперечень на акт перевірки відповідно до листа СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 31.08.2011 року № 30117/10/16-3/26209430 висновки акту перевірки від 17.08.2011 року № 347/16-3/26209430/44 в частині відсотків, нарахованих на кредитні кошти, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1063952,75 грн. залишені без змін, а заперечення ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» - без задоволення, тоді як в іншій частині заперечення ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» були задоволені.

На підставі згаданого акта перевірки, з урахуванням врахованих заперечень позивача на цей акт, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2011 року № 0000691630, яким ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1361923,75 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 1089539,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 272384,75 грн..

За результатами розгляду скарги, поданої позивачем на вищезазначене рішення, ДПС України було складено та направлено позивачеві відповідь від 15.12.2011 рок № 7614/6/10-2115, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Актом перевірки поряд з іншими порушеннями було встановлене завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 «інші витрати, крім зазначених у 04.1.-04.12» у сумі 4255811 грн., в тому числі у 4 кварталі 2010 року - у сумі 2081939 грн., у 1 кварталі 2011 року -у сумі 2173872 грн..

Зазначене порушення в акті перевірки обґрунтовується відповідачем тим, що позивачем безпідставно були сформовані валові витрати по нарахованих відсотках за кредитні кошти, що отримувались не безпосередньо позивачем у справі, а підприємствами, які були в подальшому реорганізовані шляхом приєднання до позивача.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, з якими повністю погоджується колегія суддів.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлена можливість віднесення до складу валових витрат будь-яких витрат, пов'язаних з виплатою або нарахуванням процентів за борговим зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом позачергових загальних зборів від 16.08.2010 року № 11, протоколом лічильної комісії позачергових загальних зборів ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур», загальними зборами ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» було прийнято рішення реорганізувати ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» шляхом приєднання до нього ТОВ «Стальканат-Маркет» із статутним капіталом 300000,00 грн. з передачею до ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» за передавальним актом (балансом) усіх майнових прав і обов'язків ТОВ «Стальканат-Маркет». Крім того, тими ж загальними зборами було прийнято рішення реорганізувати ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» шляхом приєднання до нього ТОВ «Індустріально-метизна спілка» із статутним капіталом 324000,00 грн. з передачею до ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» за передавальним актом (балансом) усіх майнових прав і обов'язків ТОВ «Індустриально-метизна спілка».

Згідно зі Статутом ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» у новій редакції, державну реєстрацію змін до якого було проведено 29.12.2010 року, ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» є повним правонаступником ВАТ «Стальканат», ТОВ «Індустріально-метизна спілка» та ТОВ «Стальканат Маркет».

До приєднання до ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур», ТОВ «Індустріально-метизна спілка» укладались кредитні угоди.

Так, за кредитним договором від 23.12.2005 року № В 366/1, укладеним Акціонерним Банком «Південний» та ТОВ «Індустріально-метизна спілка» банк зобов'язувався надати позичальнику кредит частинами, а позичальник - зобов'язувався повернути кредит 20.12.2010 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 10% річних. Ціллю, на який видавався кредит, було визначено поточну діяльність підприємства. Суми по кредиту надавались позичальнику по відповідним заявкам після їх акцепту Банком. При цьому договором обумовлено, що сума зобов'язань позичальника по кредиту може збільшуватися при акцепті Банка наступних заявок, не перевищуючи при цьому максимальної суми у розмірі 2000000,00 доларів США. В подальшому укладеними сторонами додатковими угодами до зазначеного договору збільшувалась процентна ставка відсотків за користування отриманими кредитними коштами відповідно до умов вказаного договору.

20.10.2010 року було укладено додаткову угоду до вищевказаного кредитного договору, відповідно до якої ТОВ «Індустріально-метизна спілка» як первісним боржником, ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» як новим боржником та ПАТ Акціонерний банк «Південний» зазначений договір було викладено у новій редакції, визначивши зобов'язання позичальника по цьому договору в особі позивача, а також договір про переведення боргу, згідно з яким ТОВ «Індустріально-Метизна спілка» як первісний боржник поклала на ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» як нового боржника, а останній прийняв на себе зобов'язання по поверненню заборгованості за кредитом, сплаті процентів та всі інші зобов'язання первісного боржника за кредитним договором від 23.12.2005 року № В 366/1.

Крім того, 15.02.2006 року між АБ «Південний» та ТОВ «Індустріально-метизна спілка» було укладено кредитний договір № В 39/1, відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у сумі 4000000,00 доларів, а позичальник зобов'язувався повернути кредит у цій же сумі 11.02.2011 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 10% річних. Метою надання кредиту визначено поточну діяльність підприємства. В подальшому сторонами за договором укладались додаткові угоди до нього.

20.10.2010 року між ТОВ «Індустріально-метизна спілка» як первісним боржником, ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» як новим боржником та ПАТ Акціонерний банк «Південний»як кредитором було укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого первісний боржник покладає на нового боржника, а новий боржник приймає на себе зобов'язання з повернення заборгованості за кредитом, сплаті процентів та всі інші зобов'язання первісного боржника за кредитним договором від 15.02.2006 року № В 39/1, укладеним між кредитором та первісним боржником, визначивши при цьому суму заборгованості за вказаним кредитом.

З урахуванням зазначеного 30.01.2009 року ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» та ПАТ Акціонерний банк «Південний» було укладено додаткову угоду до вищевказаного кредитного договору, відповідно до якої вищенаведений кредитний договір було викладено у новій редакції, в тому числі з урахуванням переведення боргу.

Крім того, 27.08.2010 року між ВАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фінансові інвестиції» як займодавцем та ТОВ «Індустріально-метизна спілка» як позичальником було укладено договір займу № 8/FI, відповідно до умов якого наймодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 30733084,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути ці суму грошових коштів та сплатити відсотки у розмірі та строк, визначені у договорі.

29.10.2010 року ТОВ «Індустріально-метизна спілка», ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур»та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фінансові інвестиції»було укладено договір про переведення боргу № 1166, згідно з яким позивач прийняв зобов'язання з повернення боргу та сплати процентів, виконання яких покладено на ТОВ «Індустріально-метизна спілка» за договором займу від 27.08.2010 року № 8/FI (з урахуванням укладеної додаткової угоди до цього договору).

Також, 21.10.2004 року була укладена кредитна угода № 1 між ROSLIN ASSOCIATES LIMITED та ТОВ «Індустріально-метизна спілка», відповідно до якої кредитор надає позичальнику кредит у сумі 20000000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти цю суму на умовах сплати відсотків за ставкою у розмірі 2 % річних. Зазначений договір був зареєстрований управлінням Національного банку України в Одеській області. Протягом дії зазначеної кредитної угоди неодноразово відбувалась заміна кредитора на підставі відповідних угод.

24.09.2010 року відповідно до додаткової угоди до кредитної угоди від 21.10.2004 року № 1 було змінено боржника на ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» як правонаступника ТОВ «Індустріально-метизна спілка».

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи по адміністративній справі №1570/449/2012, складеного 28.09.2012 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у періоді, що перевірявся, позивачем нараховано відсотків за користування кредитними коштами у сумі 4255811,00 грн..

Відповідно до розшифровок до Декларації з податку на прибуток ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» за 4 квартал 2010 року, 1 квартал 2011 рік господарські операції з приводу сплати позивачем відсотків по кредитних коштах, були віднесені ним до рядку 04.13 декларацій.

Згідно з ч.3 ст.59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Враховуючи вище наведені норми та те, що ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» набуло усіх майнових прав і обов'язків ТОВ «Індустриально-метизна спілка», що в свою чергу свідчить про набуття позивачем і обов'язків сплачувати відсотки по кредитах, отриманих ТОВ «Індустріально-метизна спілка», тобто нести відповідні витрати, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про завищення ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» валових витрат на вказану в акті перевірки та оскаржуваному рішенні СДПІ суму.

Крім того, висновки оскаржуваного рішення суду про те, що правонаступник підприємства, який здійснює погашення заборгованості по сплаті кредитних коштів та відсотків за їх користування, цілком правомірно включає відповідні витрати до складу валових, повністю відповідають нормам Господарського кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які були правильно застосовані судом першої інстанції при вирішенні справи.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: