Ухвала суду № 29549892, 21.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р.Справа № 1570/5040/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів -Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ОНИСС» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ОНИСС» (надалі - ТОВ Фірма «ОНИС») у серпні 2012 року звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 07 липня 2012 року №0003202301, яким йому Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Комінтернівському районі) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 70 520 грн.

Вимоги товариства обґрунтовувалися тим, що воно правомірно отримало право на податковий кредит за договором, укладеним з ПП «Фіто Сервіс Плюс», оскільки угода між підприємствами була виконана, відповідно до вимог цивільного та податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року позов задоволено.

Суд, скасував, прийняте ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 07 липня 2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі зазначає, що постанова суду першої інстанції ухвалена без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечила, просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Фірма «ОНИС» з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із приватним підприємством «Фіто Сервіс Плюс» за період квітень, травень 2011 року.

В акті перевірки податкового органу зазначено, що ТОВ Фірма «ОНИС» порушила ч.1, ч. 5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, 228 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України), в результаті чого, правочини укладені між ТОВ Фірма «ОНИСС» та ПП «Фіто Сервіс Плюс», мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, а також зазначено про те, що позивач допустив порушення п. 198.3 ст. 198 та п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у сумі 70 520 грн. у т.ч. за травень 2001 року на суму 70 520 грн.

07 липня 2012 року відповідачем було прийняте податкове-повідомлення рішення за №0003202301, яким ТОВ Фірмі «ОНИСС» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів на суму 70 520 грн.

Встановлюючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції з'ясував, що 01 квітня 2011 року ТОВ Фірма «ОНИСС» уклало договір купівлі-продажу №0304 з ПП «Фіто Сервіс Плюс» на отримання м'ясної продукції.

Даний договір підписаний Продавцем ПП «Фіто Сервіс Плюс» в особі І.Г. Черномурко та Покупцем ТОВ Фірма «ОНИСС» в особі І.В. Задорожного і скріплений печатками.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Предмет договору «Продавець зобов'язується на протязі строку дії даного Договору передати у власність Покупцю продукцію (далі - Товар), а Покупець прийняти та оплатити вартість Товару за умов цього Договору».

В пп. 2.4, пп. 2.5 п.2 Умови поставки та порядок передачі товару зазначено, що передача Товару представнику Покупця здійснюється на підставі виписаної йому Покупцем довіреності встановленого зразка та надання документів, які посвідчують його особу, у межах строку, що встановлюється сторонами під час прийняття заявки.

Доставка Товару здійснюється Продавцем і за його рахунок за адресою вказаною Покупцем або за бажанням Покупця, шляхом самовивезення зі складу Продавця.

На виконання умов договору ПП «ФІТО СЕРВІС ПЛЮС» виписало видаткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні.

Розрахунки між ТОВ Фірма «ОНИСС» та ПП «ФІТО СЕРВІС ПЛЮС» за поставлений товар проводились у безготівковій формі на загальну суму 300 008,50 грн.

Згідно даних реєстру отриманих податкових накладних позивачем до складу податкового кредиту був включений податок на додану вартість в травні 2011 року по вищезазначеним податковим накладним, які виписані в квітні та травні 2011 року на суму ПДВ 70520,41 грн.

Підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, стало отримання відповідачем акта від ДПІ у м. Херсоні «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ФІТО СЕРВІС ПЛЮС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 роки, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Відповідно до змісту зазначеного акту у ПП «ФІТО СЕРВІС ПЛЮС» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а тому, на думку податківців, угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року мають ознаки нікчемності.

Про те, що вищезазначені угоди є нікчемними також свідчать, як вважає податковий орган, матеріали кримінальної справи, порушеної відносно керівників

ПП «ФІТО СЕРВІС ПЛЮС» за ст.ст. 28 ч.3, 205 ч.2, 212 ч.3, 27 ч.5, 191 ч.5 КК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочину між позивачем та ПП «Фіто Сервіс Плюс» не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та законодавчі норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано вимоги ст.159 КАС України, відповідно до якої, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Так, оцінюючи зміст господарської операції, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до п. 14.1.36 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового - повідомлення рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів дійшла висновку, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутися до суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Зважаючи на зазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, ст. 198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ОНИСС» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів із дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова