Ухвала суду № 29549844, 21.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р.

Справа № 1570/7449/2012

Категорія: 10.3.4

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря – Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі – позивач, Фонд) звернулося з позовом до Одеського окружного адміністративного суду, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» (надалі – відповідач, ТОВ «Березівський завод натуральних продуктів») адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році в сумі 6441,18 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 268,80 грн.

В обґрунтування позову Фонд зазначив, що відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (надалі - Закон №875-ХІІ) за невиконання у 2011 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року позовні вимоги – задоволено.

Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 6441,18 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 268,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату.

Оскаржуючи рішення суду, ТОВ «Березівський завод натуральних продуктів» зазначило, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права, а також не дослідив належним чином всі докази у справі.

Вважаючи, що дані обставини є підставами для скасування прийнятого судом рішення, апелянт просить його скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати постанову суду та винести нове рішення про відмову в задоволенні вимог.

Представник Фонду проти задоволення апеляційної скарги заперечив, рішення суду просив залишити без змін.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, фактичні обставини справи свідчать про те, що згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, наданого до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова численність штатних працівників облікового складу ТОВ «Березівський завод натуральних продуктів» у 2011 році становить 11 осіб.

Чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні були працювати у 2011 році у ТОВ «Березівський завод натуральних продуктів» на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 1 особу.

Згідно звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, наданого ТОВ «Березівський завод натуральних продуктів», даним підприємством не було створено жодного робочого місця для інвалідів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що системний аналіз законодавства, що регулює повноваження позивача свідчить про те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог законодавства.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи зі наступного.

Згідно з вимогами ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону №875-ХІІ, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Твердження апелянта про дії підприємства, спрямовані на виконання вимог ст. 18 Закону №875-ХІІ, спростовуються наступним.

Відповідно ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Згідно ст.18-1 Закону №875-ХІІ, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Між тим на підприємство покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, законодавством передбачена обов'язковість щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Відповідно до ст. 20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідачем не було своєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції у сумі 6 441,18 грн., внаслідок чого було нараховану пеню в розмірі 268, 80 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування Одеським окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 195, 196, 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівський завод натуральних продуктів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Доповідач – суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова