Ухвала суду № 29548924, 11.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2013 р. м. Київ К-34639/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Полімер»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2010 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 р.

у справі №2а-5029/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Полімер»

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2010 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Найково-виробниче підприємство «Полімер»(далі -позивач) до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2010 р. №0000302347/0 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 52928,00грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав неправильного застосування судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем надано письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Представниками контролюючого органу було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої якладено акт №484/2300/32009565 від 11.05.2010 р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18540,00грн., а саме - заниження на суму 31187,00грн., в тому числі: за перший квартал 2009 р. в сумі 105856,00грн., за І півріччя 2009 р. на суму 77862,00грн., за три квартали 2009 р. (9 місяців) на суму 53386,00грн., за 2009 р. на суму -31187,00грн.; завищення податку на прибуток на загальну суму 12627,00грн., в тому числі за І квартал 2008 р. на суму 4192,00грн., за І півріччя 2008 р. на суму 7540,00грн., за три квартали 2008 р. на суму 9871,00грн., за 2008 р. на суму 12647,00грн.

За результатами проведеної перевірки 11.05.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302347/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 71468,00грн., з яких: за основним платежем -18540,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -52928,00грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як було встановлено перевіркою: недоплата позивача виникла за І квартал 2009 р. в сумі 105856,00 грн. Періодом, на який припадає сума недоплати, є ІІ квартал 2009 р., коли фактично було подано декларацію, по якій виникла сума недоплати. Періодом на який припадає отримання позивачем податкового повідомлення-рішення відповідача є ІІ квартал 2010 р.

Судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що кількість періодів для розрахунку штрафної санкції з податку на прибуток, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу є: 2008 рік (термін подання -10.02.2009 р.) -сума завищеного податкового зобов'язання 12647,00 грн.; І квартал 2009 р. (термін подання -10.05.2009 р.) -сума недоплати -105856,00 грн.; ІІ квартал 2009 р. (термін подання -10.08.2009 р.) - сума звеншення донарахувань 27994,00 грн.; ІІІ квартал 2009 р. (термін подання 10.11.2009 р.) -сума зменшення донарахувань 24476,00 грн., ІV квартал 2009 р. (термін подання -10.02.2010 р.) -сума зменешення донарахувань 22199,00 грн.

Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.п.6.1.3 п.6 Наказу ДПА України від 17.03.2001 року «Про затвердження інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби»із змінами та доповненнями, у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплати штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу) починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таки платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та розмірах, визначених цим пунктом.

Отже, до сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, в зв'язку з чим, з метою практичного застосування даної норми, періодом, на який припадає недоплата, слід вважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.

Відтак, судовими інстанціями обґрунтовано встановлено, що кількістю періодів для розрахунку штрафної санкції з податку на прибуток починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення-рішення від контролюючого органу є 5 періодів, за які податковим органом розрахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 52928,00грн.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновками попередній судових інстанцій стосовно правомірності застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52928,00грн.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Полімер»залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 року у справі №2а-5029/10/1870 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.