Ухвала суду № 29548919, 06.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2013 р. м. Київ К-22680/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Нечитайла О.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача -Петровської-Іваніченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової інспекції

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року

у справі № 2-а-38382/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро»

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування рішень, визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі -відповідач) про скасування рішень Лозівської ОДПІ у Харківській області, які викладені у листах до позивача від 05 листопада 2008 року № 10493/10/16-012, від 20 листопада 2008 року № 11038/10/16-012, від 22 грудня 2008 року № 11942/10/16-012, від 20 січня 2009 року № 323/10/16-014, від 20 лютого 2009 року № 1379/10/16-012, від 19 березня 2009 року № 2245/10/16-012, щодо невизнання та прийняття «до відома»шести податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний (податковий) період з вересня 2008 року по лютий 2009 року включно; визнання неправомірними дій Лозівської ОДПІ у Харківській області щодо примусу ТОВ «Краєвид Агро»під загрозою неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість скористатися податковою пільгою у вигляді переходу на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість з поданням за вказаний звітний період нових податкових декларацій з податку на додану вартість з виправленими показниками та додатковим поданням ним за вказаний період окремих (скорочених)декларацій щодо операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Скасовано рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області, які викладено податковим органом у листах до позивача від 05 листопада 2008 року № 10493/10/16-012, від 20 листопада 2008 року № 11038/10/16-012, від 22 грудня 2008 року № 11942/10/16-012, від 20 січня 2009 року № 323/10/16-014, від 20 лютого 2009 року № 1379/10/16-012, від 19 березня 2009 року № 2245/10/16-012, щодо невизнання та прийняття «до відома»шести податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний (податковий) період з вересня 2008 року по лютий 2009 року включно. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Лозівська ОДПІ у Харківській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Краєвид Агро», посилаючись на те, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача -Лозівську ОДПІ у Харківській області її правонаступником -Лозівською ОДПІ Харківської області ДПС, що підтверджується довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 06 березня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Лозівською ОДПІ у Харківській області була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Краєвид Агро»з питань достовірності декларування від'ємного значення декларації з податку на додану вартість за період січень -червень 2008 року, результати якої оформлені актом № 855/16-007/34174009 від 08 вересня 2008 року, за висновками якого позивачем були порушені вимоги пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачу зменшено задекларовані суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 26 декларації, та порушені вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині неподання позивачем до податкового органу податкових декларацій сільськогосподарського товаровиробника за січень -червень 2008 року.

Листом від 05 листопада 2008 року № 10493/10/16-012 Лозівська ОДПІ у Харківській області повідомила ТОВ «Краєвид Агро»про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року «до відома»відповідно до Методичних рекомендацій приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 15 грудня 2008 року, № 250, оскільки декларація з податку на додану вартість за вересень 2008 року подана без урахуванням вимог акту № 855/16-007/34174009 від 08 вересня 2008 року та положень пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Також Лозівською ОДПІ у Харківській області було запропоновано позивачу подати додатково окрему (скорочену) декларацію, щодо операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та при використанні придбаних товарів для здійснення таких операцій. При цьому, позивачу в листі запропоновано подати декларацію з податку на додану вартість у формі та з даними щодо податкових зобов'язань, податкового кредиту, розрахунків з бюджетом за звітний період, які наведено у листі податковим органом.

Листами від 20 листопада 2008 року № 11038/10/16-012, від 22 грудня 2008 року № 11942/10/16-012, від 20 січня 2009 року № 323/10/16-014, від 20 лютого 2009 року № 1379/10/16-012, від 19 березня 2009 року № 2245/10/16-012 Лозівська ОДПІ у Харківській області повідомила ТОВ «Краєвид Агро»про прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість з жовтня 2008 року по лютий 2009 року «до відома»з аналогічних підстав та запропонувала позивачу подати декларації з податку на додану вартість за вказані податкові періоди у формі та з даними щодо податкових зобов'язань, податкового кредиту, розрахунків з бюджетом за звітний період, які наведено у листах податковим органом.

Також Лозівською ОДПІ у Харківській області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Краєвид Агро», результати якої оформлені актом № 59/15-225 від 21 квітня 2009 року, за висновками якого позивачем були порушені вимоги абзацу «а»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у неподання у встановлені строки нових звітних (податкових) декларацій з податку на додану вартість за період з вересень 2008 року -лютий 2009 року, оскільки надані ТОВ «Краєвид Агро»податкові декларації з податку на додану вартість за зазначені податкові періоди подані із порушенням вимог підпункту 5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, -без урахування висновків акту перевірки № 855/16-007/34174009 від 08 вересня 2008 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що подання лише загальної податкової декларації з податку на додану вартість та неподання декларації за встановленою для окремих платників податків формою (скороченої податкової декларації з податку на додану вартість) є заповненням податкової звітності всупереч Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, а тому є підставою для невизнання її податковим органом як податкової звітності та прийняття такої звітності «до відома». Також суд виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що податковим органом було відмовлено у прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість, а також доказів того, що податковим органом вчинялися будь-які дії щодо примусу ТОВ «Краєвид Агро»скористатися податковою пільгою у вигляді переходу на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішень Лозівської ОДПІ у Харківській області, виходив з того, що подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року містили усі необхідні реквізити у відповідності до положень підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що оспорювані рішення податкового органу не містять жодного примусу на вчинення позивачем будь-яких юридично значимих дій.

Однак, повністю з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.2 статті 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 81 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Абзацом 1 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Згідно абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, листами від 05 листопада 2008 року № 10493/10/16-012, від 20 листопада 2008 року № 11038/10/16-012, від 22 грудня 2008 року № 11942/10/16-012, від 20 січня 2009 року № 323/10/16-014, від 20 лютого 2009 року № 1379/10/16-012, від 19 березня 2009 року № 2245/10/16-012 Лозівська ОДПІ у Харківській області зверталась до позивача з пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками, що відповідає положенням абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Лозівської ОДПІ у Харківській області, оскільки зазначені вище листи не містять жодного примусу на вчинення позивачем будь-яких юридично значимих дій.

Разом цим, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про скасування рішень Лозівської ОДПІ у Харківській області, які викладено податковим органом у листах до позивача від 05 листопада 2008 року № 10493/10/16-012, від 20 листопада 2008 року № 11038/10/16-012, від 22 грудня 2008 року № 11942/10/16-012, від 20 січня 2009 року № 323/10/16-014, від 20 лютого 2009 року № 1379/10/16-012, від 19 березня 2009 року № 2245/10/16-012, щодо невизнання та прийняття «до відома»шести податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний (податковий) період з вересня 2008 року по лютий 2009 року включно із закриттям провадження у справі в цій частині, з огляду на наступне.

Зазначені рішення є способом інформування платника податків про пропозицію надати нову податкову декларацію з виправленими показниками, у зв'язку з чим такі рішення не впливають на права та обов'язки платника податків, а тому не є актами індивідуальної дії в розумінні положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсними рішень податкового органу про письмову пропозицію надати нову податкову декларацію з виправленими показниками, не можуть бути предметом розгляду в адміністративних судах України, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Лозівської ОДПІ Харківської області ДПС підлягає частковому задоволенню, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року в частині задоволених позовних вимог про скасування рішень Лозівської ОДПІ у Харківській області, які викладено податковим органом у листах до позивача від 05 листопада 2008 року № 10493/10/16-012, від 20 листопада 2008 року № 11038/10/16-012, від 22 грудня 2008 року № 11942/10/16-012, від 20 січня 2009 року № 323/10/16-014, від 20 лютого 2009 року № 1379/10/16-012, від 19 березня 2009 року № 2245/10/16-012, щодо невизнання та прийняття «до відома»шести податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний (податковий) період з вересня 2008 року по лютий 2009 року включно підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині. В решті постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 55, п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року в частині задоволених позовних вимог про скасування рішень Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, які викладено податковим органом у листах до позивача від 05 листопада 2008 року № 10493/10/16-012, від 20 листопада 2008 року № 11038/10/16-012, від 22 грудня 2008 року № 11942/10/16-012, від 20 січня 2009 року № 323/10/16-014, від 20 лютого 2009 року № 1379/10/16-012, від 19 березня 2009 року № 2245/10/16-012, щодо невизнання та прийняття «до відома»шести податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний (податковий) період з вересня 2008 року по лютий 2009 року включно скасувати із закриттям провадження у справі в цій частині.

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло