Ухвала суду № 29548913, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року м. Київ К/9991/8618/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Моторний О.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Добропільська ОДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011

у справі № 2а-26442/10/0570

за позовом державного підприємства "Добропіллявугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління "Учтранспроект" (далі -Підприємство)

до Добропільської ОДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011, позовні вимоги задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ від 18.08.2010 № 0003451540/0 та від 18.08.2010 № 0003461540/0 з посиланням на відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

На вказані судові акти Добропільською ОДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами вимог пункту 5.3 статті 5, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон), просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що згідно з умовами мирової угоди, укладеної у процедурі банкрутства відкритого акціонерного товариства державної холдингової компанії «Добропіллявугілля»та затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2010, зазначеного боржника було приєднано до Підприємства. За наслідками проведення Добропільською ОДПІ невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відкритим акціонерним товариством державною холдинговою компанією «Добропіллявугілля», оформленої актом від 17.08.2010 № 967/15-1/05400661, податковим органом було виявлено факт подання платником уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з податку на прибуток за півріччя 2008 року та ІІІ квартали 2008 року шляхом зменшення сум задекларованих зобов'язань з цього податку на 6195 грн. та 3900 грн., відповідно. Розцінивши таке зменшення як погашення податкових зобов'язань та спрямувавши відповідні суми в рахунок погашення податкового боргу платника в порядку календарної черговості його виникнення, Добропільською ОДПІ було зобов'язано платника сплатити штраф у сумі 390 грн. за погашення податкового зобов'язання у сумі 3900 грн. із затримкою на 24 календарних дні за податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2010 № 0003461540/0 та штраф у сумі 1239 грн. за погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6195 грн. із затримкою на 59 календарних дні згідно із податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2010 № 0003451540/0.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, попередні судові інстанції об'єктивно виходили з того, що зменшення податкового зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку у зв'язку із самостійним виявлянням платником помилок у показниках раніше поданої податкової декларації, не є погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

З наведеного випливає, що погашення податкових зобов'язань або сплата податкового боргу здійснюється шляхом перерахування платником коштів до бюджету на таке погашення.

Зменшення ж платником задекларованої суми податкового зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку в порядку пункту 5.1 статті 5 Закону є свідченням відсутності у платника відповідної суми податкового зобов'язання взагалі (за умови недоведеності податковим органом незаконності такого зменшення), що виключає і можливість його погашення.

А відтак у Добропільської ОДПІ були відсутні підстави вважати податковий борг з податку на прибуток у сумі 6195 грн. та у сумі 3900 грн. (який було виключено з податкового обліку платника на підставі уточнюючих розрахунків) несвоєчасно сплаченим, що, в свою чергу, свідчить про незаконність притягнення позивача до відповідальності у вигляді оспорюваних сум штрафу.

З урахуванням викладеного суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги, у зв'язку з чим передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 у справі № 2а-26442/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак О.А. Моторний