Ухвала суду № 29548886, 06.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2013 р. м. Київ К-25542/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Нечитайла О.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року

у справі № 2а-21461/09/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова Компанія «Санрайз»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова Компанія «Санрайз»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000462310/0 від 16 березня 2009 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 16 березня 2009 року № 0000462310/на суму 109445,00 грн. Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Східно-промислова Компанія «Санрайз»витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Чикирякіна М.О. від 02 лютого 2009 року та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 19 лютого 2009 року № 166 провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «Східно-промислова Компанія «Санрайз»з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01 серпня 2008 року по 31 серпня 2008 року, за результатами якої був складений акт від 06 березня 2009 року № 202/23-35629946.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2008 року на суму 72963,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що ТОВ «Східно-промислова Компанія «Санрайз»були занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) за серпень 2008 року на суму 193820,00 грн., а також занижено податковий кредит за серпень 2008 року по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) на суму 120857,00 грн., оскільки під час перевірки позивачем не були надані: бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг, покупцям та замовникам, (постачальникам); журнали-ордери, оборотні відомості по бухгалтерських рахунках 361, 311 (631, 311); зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів; реєстри виданих (отриманих) податкових накладних.

16 березня 2009 року Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі акту перевірки згідно підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000462310/0, яким визначила ТОВ «Східно-промислова Компанія «Санрайз» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у сумі 109445,00 грн., у тому числі: 72963,00 грн. -за основним платежем, 36482,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що єдиної підставою для проведення невиїзної документальної перевірки Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачає подання платником податків податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), тоді як в даному випадку на підставі постанови слідчого в рамках кримінальної справи податковим органом мала проводитись позапланова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), у зв'язку з чим проведена Ленінською МДПІ у м. Луганську невиїзна документальна перевірка є неправомірною. Також суд виходив з того, що визначення позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість оспорюваним податковим повідомлення-рішенням є безпідставним, оскільки під час перевірки податковим органом використовувались лише матеріали кримінальної справи без врахування інших документів, що не заперечувалось відповідачем, тоді як в процесі розгляду справи позивачем надані первинні бухгалтерські та платіжні документи, які підтверджують правильність нарахування у серпні 2008 року ТОВ «Східно-промислова Компанія «Санрайз»податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені в статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно положень частин 7, 8 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

На виконання вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 був затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, відповідно до абзацу 3 пункту 1.2 статті 1 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, невиїзна документальна перевірка ТОВ «Східно-промислова Компанія «Санрайз», результати якої оформлені актом від 06 березня 2009 року № 202/23-35629946, була проведена у приміщенні Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Чикирякіна М.О. від 02 лютого 2009 року в рамках кримінальної справи № 02/09/9004 та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 19 лютого 2009 року № 166.

З огляду на встановлене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, у даному випадку податковим органом повинна була проводитись позапланова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Судами попередніх інстанцій також було встановлено та не заперечувалось податковим органом в процесі розгляду справи, що під час проведення невиїзна документальна перевірка Ленінською МДПІ у м. Луганську були використані лише матеріали кримінальної справи, інші документи, які мають значення для визначення правильності, повноти та достовірності обчислення податку на додану вартість, не перевірялися. Доказів того, що керівникові ТОВ «Східно-промислова Компанія «Санрайз»при проведенні невиїзної документальної перевірки пропонувалось надати необхідні документи та пояснення, у відповідності до положень пункту 4.11 статті 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, податковим органом також не було надано судам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем суду першої інстанції були надані первинні бухгалтерські та платіжні документи, які підтверджують правильність нарахування у серпні 2008 року ТОВ «Східно-промислова Компанія «Санрайз»податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту (арк. справи 36-74, 96-115), до яких були включені суми податку на додану вартість за попередні періоди.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1.6, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Виходячи зі змісту вказаного підпункту статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло