Ухвала суду № 29548869, 14.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/5225/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Давидків М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства "Радгосп-завод ім. П. Осипенко" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Радгосп-завод ім. П. Осипенко" (далі -ДП "Радгосп-завод ім. П. Осипенко") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (далі -ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 лютого 2010 року позов ДП "Радгосп-завод ім. П. Осипенко" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 лютого 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Радгосп-завод ім. П. Осипенко" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя була проведена виїзна планова перевірка ДП "Радгосп-завод ім. П. Осипенко" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2007 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складений акт №1263/10/23-123/00412872/60 від 08.07.2009 року, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлені порушення п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у неправомірному використанні пільги з податку на додану вартість з реалізації виноматеріалів власного виробництва підприємствам вторинного виробництва у розмірі 888865,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 року №0000502310/0, яким позивачу нарахована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 888865,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 524595, 50 грн.

ДП "Радгосп-завод ім. П. Осипенко" оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя та до ДПА у м. Севастополі.

Рішенням ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя від 28.09.2009 року первинна скарга ДП "Радгосп-завод ім. П. Осипенко" залишена без задоволення.

Рішенням ДПА у м. Севастополі від 03.12.2009 року податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 року №0000502310/0 було скасоване в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19346, 00 грн. та у відповідній частині рішення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя від 28.09.2009 року. Водночас збільшено на 54446 грн. суму ПДВ, визначену податковим повідомленням-рішенням №0000502310/0 від 21.07.2009 року, а повторну скаргу залишено без розгляду.

ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000772310/2 від 08.12.2009 року та №0000762310/2 від 08.12.2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 1 січня 2009 року зупинена дія пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Радгосп -завод ім.. П.Осипенко»є сільськогосподарським товаровиробником -заводом первинного виноробства. Позивач по коду КВЄД 01.13.0 має право здійснювати виробництво виноградних вин та має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що саме по собі вживання у зазначеному Законі слова "виноматеріали" не дає підстав вважати, що будь-яка продукція, яка позначається цим словом є підакцизною, оскільки вказаним Законом до підакцизної продукції віднесено лише спирт та алкогольні напої.

Відтак, визначальне значення для правильного висновку у даній справі, є встановлення призначення спірної продукції, а саме - чи можна її вважати алкогольним напоєм у тому значенні, яке вживається у чинному законодавстві.

Так, у Законі України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", для визначення підакцизної продукції вживається слово "виноматеріали".

Між тим, виходячи з семантики слова "напій" це спеціально приготовлена рідина, призначена для пиття, що дає підстави вважати, що підакцизної продукції може бути віднесено лише ті виноматеріали, які призначені для пиття та містять алкоголь, тобто є готовою продукцією. У той же час, виноматеріали, щодо яких ставиться питання у даній справі, не є готовою продукцією.

Положення Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої" не передбачають ставки акцизного збору для виноматеріалів, виготовлених підприємствами первинного виробництва з власної сировини, і що реалізуються підприємствам вторинного виноробства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров