Ухвала суду № 29547959, 19.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. Справа № 57604/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Савицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Сокальському районі на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року у справі за позовом Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до ДПІ у Сокальському районі про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У жовтні 2011 року Сокальське міське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулося з позовом до ДПІ у Сокальському районі про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що відповідачем проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету за результатами якої складено акт №300/1601/20845840 від 13.09.2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме протягом граничних несвоєчасна сплата суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008161601 від 20.09.2011 року, яким за затримку на 728 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 75 838,12 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% даної суми 15 167,62 грн. за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах).

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду та просив його скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сокальському районі Львівської області №0008161601 від 20.09.2011 року в частині визначення суми податкового зобов'язання 5428,62 грн.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету за результатами якої складено акт №300/1601/20845840 від 13.09.2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме протягом граничних несвоєчасна сплата суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008161601 від 20.09.2011 року, яким за затримку на 728 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 75 838,12 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% даної суми 15 167,62 грн. за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах).

Перевіркою зокрема встановлено, що згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року до сплати визначено податкове зобов'язання в сумі 46843,00 грн., граничний термін сплати 31.08.2009 року. Позивачем платіжними дорученнями сплачено 28.07.2011 року 7376,67 грн., 29.07.2011 року 29142,00 грн., 16.08.2011 року 300,00 грн., 26.08.2011 року 4556,00 грн., 29.08.2011 року 1099,08 грн., 29.08.2011 року 4359,25 грн. Також до сплати визначено податкове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2009 року в сумі 47852,00 грн., граничний термін сплати 31.08.2009 року. Позивачем платіжними дорученнями сплачено 30.08.2011 року 9895,12 грн., 31.08.2011 року 19100,00 грн.

Так, згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим же Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим же Кодексом.

Згідно п. 126.1. ст. 126 цього ж Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року до сплати визначено податкове зобов'язання в сумі 46843,00 грн.

Позивачем подано копії платіжних документів згідно яких ним здійснювались платежі з ПДВ з призначенням платежу: за липень 2009 року наступними платіжними дорученнями: № 1176 від 03.08.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1212 від 11.08.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1238 від 17.08.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1254 від 18.08.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1265 від 19.08.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1282 від 20.08.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1282 від 20.08.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1293 від 21.08.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1305 від 25.08.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1317 від 26.08.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1334 від 27.08.2009 року на суму 3000,00 грн., № 1349 від 28.08.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1357 від 31.08.2009 року на суму 2000,00 грн.; за червень 2011 року (термін погашення до 30.07.2011 року) наступними платіжними дорученнями: № 1014 від 18.07.2011 року на суму 2000,00 грн., № 1010 від 15.07.2011 року на суму 2000,00 грн., № 1029 від 20.07.2011 року на суму 1000,00 грн., № 1056 від 26.07.2011 року на суму 15119,00 грн., № 1064 від 27.07.2011 року на суму 13298,00 грн., № 1068 від 28.07.2011 року на суму 8504,00 грн., № 1074 від 29.07.2011 року на суму 29142,00 грн.; за липень 2011 року (термін погашення до 30.08.2011 року) наступними платіжними дорученнями: № 1151 від 16.08.2011 року на суму 300,00 грн., № 2120132095 від 29.08.2011 року на суму 6478,49 грн., № 1226 від 30.08.2011 року на суму 30181,03 грн., № 1237 від 31.08.2011 року на суму 19100,00 грн., року.

Згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року до сплати визначено податкове зобов'язання в сумі 47852,00 грн.

Позивачем подано копії платіжних документів згідно яких ним здійснювались платежі з ПДВ з призначенням платежу: за серпень 2009 року наступними платіжними дорученнями: № 1362 від 01.09.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1371 від 02.09.2011 року на суму 2000,00 грн., № 1377 від 03.09.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1381 від 14.09.2009 року на суму 500,00 грн., № 1377 від 03.09.2009 року на 1000,00 грн., № 1381 від 04.09.2009 року на суму 500,00 грн., № 1391 від 09.09.2009 року на суму 1500,00 грн., №№ 1396 від 10.09.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1402 від 11.09.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1409 від 14.09.2009 року на суму 1500,00 грн., № 1508 від 15.09.2009 року на суму 1500,00 грн., № 1603 від 16.09.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1705 від 17.09.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1720 від 18.09.2009 року на суму 1000,00 грн., № 1731 від 21.09.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1745 від 22.09.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1762 від 23.09.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1777 від 24.09.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1787 від 25.09.2009 року на суму 2000,00 грн., № 1807 від 29.09.2009 рокуроку на суму 2000,00 грн.

Судом не враховуються твердження відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 57.1. ст. 57 та застосування штрафних санкцій на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки сплата позивачем сум ПДВ проводилась до набрання чинності Податковим кодексом, дія якого на вказані правовідносини не поширюється, а відтак застосуванню підлягають вимоги п. 7.7. ст. 7, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З наведеного вбачається, що податковий борг погашається, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, оскільки докази (вищевказані платіжні доручення), що є у справі вказують на призначення сплати таких коштів, а саме ПДВ за липень-серпень 2009 року, відтак сплата позивачем зобов'язань по податку на додану вартість за вказаний період підтверджена належними доказами.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Позивачем у встановлений законом строк сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі 20000,00 грн. та за серпень 2009 року в сум 27000,00 грн. Відповідно, розмір штрафних санкцій за порушення строку сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ становить 9739,00 грн. (5368,60 грн.((46843,00 грн. 20000,00 грн.) х 20%) + 200,00 (200,00 грн. х 10%) + 4170,40 грн. (47852,00 грн. 27000,00 грн.) х 20%)), оскільки позивачем не доведено неправомірність застосування штрафних санкцій.

В іншій частині, суд прийшов до висновку про визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 5428,62 грн. (15167,62 грн. - 9739,00 грн.).

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач частково довів законність звоїх дій належними доказами.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про визнання протиправним і скасування податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області № 0008161601 від 20.09.2011 року в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 5428,62 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованим та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Сокальському районі залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року у справі №2а-10755/11/1370 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

Н. Савицька