Ухвала суду № 29547917, 19.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.02.2013
Номер справи
2а/0370/1063/12
Номер документу
29547917
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. Справа № 95194/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Кузьмича С.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «СклоБудСервіс» до Луцької об»єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2012 року приватне підприємство «СклоБудСервіс» звернулося до суду з позовом до Луцької об»єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001742301 та № 0001712301, від 03.03.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 14.03.2012 року отримало акт №88/23-2/35594107 від 16.02.2011 року про результати проведення відповідачем позапланової перевірки ПП «СклоБудСервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп» їх правомірності формування податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року, валових витрат за І квартал 2011 року, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2011 року. Згідно даного акту вбачається, що відповідач дійшов висновку, що правочини укладені ПП «СклоБудСервіс» з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп» не спричинили настання реальних правових наслідків та є нікчемними - в силу закону, та на підставі чого були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001742301 від 03.03.2012 року, яким позивачу збільшеного суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 26623,00 грн. та № 0001712301 від 03.03.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 24877,00 грн. Дані рішення вважає безпідставними та необгрунтованими і такими, які прийняті з порушенням діючого законодавства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об»єднаної державної податкової інспекції від 03.03.2012 року № 0001742301 та № 0001712301.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Луцька об»єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а також висновки суду є необгрунтованими та не доведеними доказами, наявними в матеріалах справи.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Як встановлено з матеріалів справи, ПП «СклоБудСервіс» 03.12.2007 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради в якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 152163 від 03.12.2007 року та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1741 від 11.12.2007 року. Крім того, відповідно до свідоцтва № 100095516 від 05.02.2008 року позивач зареєстрований у Луцькій ОДПІ Волинської області ДПС, як платник податку на додану вартість.

Судом першої інстанції також встановлено, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «СклоБудСервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп» їх правомірності формування податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року, валових витрат за І квартал 2011 року, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. За наслідками перевірки 16.02.2012 року складено акт № 887/23-2/35594107.

На підставі даного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0001742301 від 03.03.2012 року, яким позивачу збільшеного суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем 21531,00 грн. за штрафними санкціями 5092,00 грн., всього на загальну суму 26623,00 грн.. та № 0001712301 від 03.03.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 24876,00 грн., за штрафними санкціями в 1(одну) грн., всього на загальну суму 24877,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору поставки № 25/11 від 25.02.2010 року ТзОВ «АМГ Груп» (Постачальник) зобов'язується відвантажити у власність ПП «СклоБудСервіс» (Покупець) товар та сплатити за нього на умовах договору. На виконання умов договору було виписано видаткову та податкову накладні № РН- 0000523 та № 549 від 28.02.2011 року на загальну суму 7000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1166,66 грн., а до податкового кредиту підприємство включило:

за липень 2011 року - податкова накладна № 5 від 28.07.2011 року на загальну суму 51818.00 грн..в т.ч. ПДВ 10363,00 грн.;

за серпень 2011 року - податкова накладна № 23 від 31.08.2011 року на загальну суму 50000.00 грн„ в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.;

за вересень 2011 року - податкова накладна № 18 від 30.09.2011 року на загальну суму 20833,50 грн., в т.ч. ПДВ 4166,70 грн.;

за лютий 2011 року - податкова накладна № 549 від 28.02.2011 року на загальну суму 5833,33 грн., в т.ч. ПДВ 1166,67 грн.;

Однак, виходячи з об'єктивного аналізу документальних доказів по справі та фактичних обставин,котрі в дійсності мали місце, колегія суддів вважає за необхідне спростувати упереджені висновки відповідача про нікчемність правочинів укладених ПП «СклоБудСервіс» з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп», виходячи з наступного:

Відповідно до ст, 228 ЦК України, недійсними є правочини складені з недодержанням вимоги закону про нотаріальне посвідчення такого, або правочину, який порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, або незаконне заволодіння ним.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вказано, що -нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України): правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Крім цього, Верховний суд зазначив, що усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що правочини укладені між позивачем та ТзОВ «АМГ Груп», ТзОВ «Еталон ЛТД», виконані обома сторонами, а податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТзОВ «АМГ Груп», ТзОВ «Еталон ЛТД» вчинені з метою заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача із ТзОВ «АМІ Груп» та ТзОВ «Еталон ЛТД» (договори, податкові накладні, видаткові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, товарно-транспортні накладні) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого з поданих документальних доказів і оцінюваних обставин по справі переконливо доведено не було.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у справі № 2а-1063/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Р.М. Гулид

Судді : В.З. Улицький

С.М. Кузьмич

Попередній документ : 29547885
Наступний документ : 29547949