Ухвала суду № 29547811, 19.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. Справа № 99967/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання - Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі за позовом ПАТ «Волинська обласна друкарня» ДАК «Укрвидавполіграфія» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 року ПАТ «Волинська обласна друкарня» ДАК «Укрвидавполіграфія» звернулася з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004092301 від 21.12.2011 року, №0004102301 від 21.12.2011 року (№0000492301 від 20.01.2012 року).

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Волинська обласна друкарня» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт №9708/23-2/02465973 від 07.12.2011 року, в якому зафіксовано порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 52 406,07 грн., а також порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11, пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чим занижено податок на прибуток на загальну суму 11017,00 грн. При цьому зазначає, що підставою для встановлення вищеназваних порушень слугували висновки Луцької ОДПІ, зафіксовані в акті перевірки про нікчемність правочинів між позивачем та ТзОВ «А.Т.В. Інженіринг», ТзОВ фірма «Снарк ЛТД», ТзОВ «Побутелектротехніка», а тому не погоджується з висновками податкового органу про нікчемність правочинів укладених з названими контрагентами, оскільки сторони договору в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0004092301 від 21.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 13771,25 грн., з яких: за основним платежем збільшено грошове зобов'язання на суму 11017,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2754,25 грн. та №0000492301 від 20.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 47958,31 грн., з яких: за основним платежем збільшено грошове зобов'язання на суму 38819,05 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 9139,26 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по її суті.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи це наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень на перевірку № 003078 від 20.10.2011 року, № 002975 від 20.10.2011 року, № 003039 від 20.10.2011 року, № 003038 від 20.10.2011 року, № 003029 від 20.10.2011 року та наказу № 2698 від 06.10.2011 року, виданих Луцькою ОДПІ працівниками цього податкового органу проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Волинська обласна друкарня» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт № 9708/23-2/02465973 від 07.12.2011 року.

Луцька ОДПІ в акті перевірки вказала на нікчемність правочинів по взаємовідносинах позивача з ТзОВ «Снарк ЛТД» та з ТзОВ «Побутелектротехніка» і зробила висновок про те, що укладені між цими суб'єктами господарської діяльності договори поставки витратних матеріалів, договори по технічному обслуговуванню друкарського обладнання, відповідно до статті 228 ЦК України, є нікчемними. Окрім того, податковий орган вказав, що оскільки правочини нікчемні то відповідно не створюють юридичних наслідків, відтак позивачем ПАТ «Волинська обласна друкарня» занижено податок на додану вартість на загальну суму 52406,07 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 11017,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

1) №0004092301 від 21.12.2011 року, яким за порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПАТ «Волинська обласна друкарня» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 13771,25 грн., з яких за основним платежем збільшено грошове зобов'язання на суму 11017,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2754,25 грн.;

2) №00004102301 від 21.12.2011 року, яким за порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 185, пунктів 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України ПАТ «Волинська обласна друкарня» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 64 942 грн., з яких за основним платежем збільшено грошове зобов'язання на суму 52 406 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 12 536 грн.

Позивачем були подані скарги на вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби Волинської області, за результатами розгляду яких прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.12.2011 року №0004092301 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 13 771, 25 грн .- залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0004102301 від 21.12.2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість - частково скасовано в сумі 16 983,69 грн.(основний платіж - 13 586,95 грн., штрафна(фінансова) санкція 3 396,74 грн.), а в частині - 47 958, 70 грн. - залишено без змін.

За результатами розгляду цих скарг, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492301 від 20.01.2012 року, яким за порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 185, пунктів 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України ПАТ «Волинська обласна друкарня» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 47 958, 70 грн., з яких за основним платежем збільшено грошове зобов'язання на суму 38 819,05 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 9 139, 26 грн.

Висновок Луцької ОДПІ про нікчемність угод укладених між позивачем та ТзОВ «Побутелектротехніка» базується на упередженому припущенні про те, що у ТзОВ «Побутелектротехніка» не можливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного і торгівельного обладнання у достатній кількості для здійснення основного виду діяльності (акт №717/23-5/24136939 від 09.03.2011 року), а ТзОВ «Снарк ЛТД» відсутнє за місцем реєстрації (акт №923/233/24139808 від 09.03.2011 року). Тобто, податкові органи дійшли висновку про нікчемність правочинів укладених між згаданими товариства, тобто усі операції ТзОВ «Побутелектротехніка», ТзОВ «Снарк ЛТД» не спричиняли реального настання правових наслідків, а відтак є нікчемними.

Цей висновок про нікчемність укладених між позивачем та ТзОВ «Побутелектротехніка», ТзОВ «Снарк ЛТД» господарських договорів, який зробив відповідач, повністю спростовується з огляду на аналіз і оцінку зібраних по справі доказів.

Як вбачається з наявних документальних доказів по справі, між ТзОВ «Побутелектротехніка» та ПАТ «Волинська обласна друкарня» укладено договори поставки витратних матеріалів № б/н від 03.02.2008 року, №25/1 від 25.01.2010 року, , №10/1 від 10.01.2011 року. Згідно умов цих договорів постачальник ТзОВ «Побутелектротехніка» зобов'язувався поставити покупцю ПАТ «Волинська обласна друкарня» витратні матеріали, а покупець прийняти цей товар і оплатити постачальнику його вартість у терміни й порядку передбаченому договором.

Факт виконання умов договору №25/1 від 25.01.2010 року, №10/1 від 10.01.2011 року підтверджується накладними, які долучені до матеріалів справи. Порядок оплати поставлених витратних матеріалів, по вищезгаданих договорах, підтверджується платіжними дорученнями, ксерокопії яких також долучені до справи.

Крім того, між згаданими суб'єктами господарської діяльності укладено договір №15/08 від 20.08.2010 року про технічне обслуговування поліграфічного обладнання, який діє до повного виконання своїх обов'язків сторонами договору. По умовах договору ТзОВ «Снарк ЛТД» зобов'язувалось виконати роботи по технічному обслуговуванню поліграфічного обладнання, що належить ПАТ «Волинська обласна друкарня», а останній в свою чергу - прийняти і оплатити виконану роботу ТзОВ «Снарк ЛТД».

На підтвердження виконання умов договору №15/08 від 20.08.2010 року про технічне обслуговування поліграфічного обладнання , між позивачем та ТзОВ «Снарк ЛТД» складено акт здачі-прийняття робіт № ОУ від 26.08.2010 року, який завірений підписами посадових осіб та печатками сторін. З цього акту вбачається, що загальна вартість робіт з ПДВ становить 74000,00 грн. Факт оплати наданих послуг по даному договору підтверджується податковою накладною №238006 від 26.08.2010 року на суму 74000,00 грн.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки факт поставки товарів та надання послуг підтверджується відповідними бухгалтерськими документами про одержання цього товару та наданих послуг, а також сплатою коштів продавцю товару за надані послуги, тому підстави для визнання укладених договорів нікчемними взагалі відсутні.

Крім того, відповідачем в акті перевірки чи в письмових запереченнях не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б вказували, що господарські операції між позивачем та ТзОВ «Побутелектротехніка» чи ТзОВ «Снарк ЛТД» суперечать чинному законодавству чи моральним засадам суспільства, або порушують публічний порядок.

Первинні документи, які містять відомості про обставини, що є предметом доказування у даній справі та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань відповідають змісту відображеному в укладених платником податку договорах та підтверджують вмотивованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, та з податку на прибуток.

Діючим законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства, навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку.

Податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкових зобовязань інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, тобто нарахування податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Як вбачається з податкової звітності контрагентів, усі податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки були подані у відповідності до вимог діючого законодавства України. Податковою інспекцією, в якій перебувають на обліку контрагенти не було надіслано жодних письмових пропозицій щодо надання нової податкової декларації з виправними показниками, як це передбачено законом.

Зауваження щодо форми та змісту наданих документів податкової та бухгалтерської звітності, податкових накладних з боку ДПІ в акті перевірки контрлюючого органу відсутні. На момент складення податкових накладних, контрагенти були зареєстровані в якості платників ПДВ, що не заперечується відповідачем.

Крім того, на момент укладення угод та їх виконання, позивач та його контрагенти були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем в судовому засіданні не надано.

В силу вимог ст.ст. 8 і 19 Конституції України, припущення одного органу державної податкової служби України про нікчемність вчинених платником податків правочинів є недостатнім для висновку іншого органу державної податкової служби України про порушення контрагентом такого платника податків законів з питань оподаткування.

Посилання відповідача на нікчемність договорів укладених між позивачем та ТзОВ «Снарк ЛТД» на підставі акту перевірки, складеного ДПІ у Червоноармійському районі м. Харкова акт №923/233/24139808 від 09.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки по ТзОВ «Снарк ЛТД» не заслуговує на увагу колегії суддів, оскільки як вбачається з ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 року в справі №2а-3611/11/2070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Снарк ЛТД" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії, зроблено висновок про те, що даний акт перевірки №923/233/24139808 від 09.03.2011 року не є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства, а відтак виходячи з приписів частини 3 статті 70 КАС України, не може бути взятий до уваги в якості належного та допустимого доказу.

Відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами та не доведений факт порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Тому, колегія суддів, беручи до уваги досліджені обставини справи та зібрані письмові докази в їх сукупності, приходить до висновку про упереджену безпідставність висновків Луцької ОДПІ по ПАТ «Волинська обласна друкарня» побудованих виключно на припущенні, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004092301 від 21.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13771,25 грн., з яких за основним платежем збільшено грошове зобов'язання на суму 11017,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2754,25 грн. та №0000492301 від 20.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 47958,31 грн., з яких за основним платежем збільшено грошове зобов'язання на суму 38819,05 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 9139,26 грн. - слід було скасувати.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а-701/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Р.М. Гулид

Судді : В.З. Улицький

С.М. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 25.02.2013 року