Ухвала суду № 29546070, 14.02.2013, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1123/13-ц

Провадження №2/442/623/2013

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

14 лютого 2013 року м. Дрогобич

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно по спадкуванню за заповітом, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті її тітки - ОСОБА_2, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1. також просить визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом після смерті тітки право власності на належне спадкодавцю на праві власності спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки площами 0,7036 га та 0,3720 га, розташовані на території Вороблевицької сільської ради.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 119 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи наведене, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, а саме, не сплачено суму судового збору у відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Так, за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (229,40 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3441,00 грн.) у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Позивачкою же до матеріалів позову додано квитанцію про сплату лише 114,70 грн. судового збору в дохід держави. При цьому, жодних доказів про вартість спадкового майна, з якого слід сплатити суму судового збору в дохід держави, до матеріалів позову не надано. Підстав для звільнення від доказування не наведено.

Таким чином позивач повинна доплатити в дохід держави суму судового збору у відповідності до вартості майна, щодо якого просить ухвалити рішення. Вказані кошти слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів - УДКУ у м. Дрогобичі, рахунок отримувача - 31213206700014, банк отримувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО - 825014, призначення платежу - судовий збір, код 37390247 пункт 1.1.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суду розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, із цивільних відносин.

Підпунктом 2 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Крім цього, у позовах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідачами повинні бути інші спадкоємці за законом першої черги. Однак у позовній заяві відсутні відомості про це

Як вбачається з наданих позивачкою матеріалів справи, спадкове майно, щодо якого просить ухвалити рішення позивачка, належало на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. В той же час, у своїй позовній заяві позивачка просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, зазначаючи, що нотаріусом їй було відмолено у видачі свідоцтва у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Однак, відмови нотаріуса у вчиненні вказаної нотаріальної дії позивачкою не представлено. При цьому, позивачка на зазначає жодних підстав та обставин для такого поновлення, передбачених ст. 1272 ЦК України. Звідси стає незрозуміло чим порушуються, невизнаються чи оспорюються її права, свободи та законні інтереси.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно по спадкуванню за заповітом, - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їм повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя