Постанова № 29539842, 20.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р.Справа № 5024/881/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання - Райлян І.Г.

за участю представників:

від ПАТ „Кредитпромбанк" - Літвінов О.В.

від ТОВ "Автомобільний завод „АнтоРус" - не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний завод „АнтоРус"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.08.2012 року

у справі №5024/881/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний завод „АнтоРус"

про стягнення 60 741 911,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом, в якому з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог від 27.07.2012р. (т.2, а.с.100) просило: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний завод „АнтоРус" заборгованість за кредитним договором № 04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р. з додатковими угодами до нього у розмірі 59 161 000,39 грн., з яких: 42 631 173,69 грн. (еквівалент 5 335 566,17 дол. США) заборгованість по кредиту в іноземній валюті, 10 879 412,51 грн. (еквівалент 1 361 628,08 дол. США) заборгованість по відсотках за користування кредитом в іноземній валюті, 4 339 363,40 грн. (еквівалент 543 099,30 дол. США) пеня за несвоєчасне повернення кредиту в іноземній валюті та несвоєчасну сплату відсотків за користування цим кредитом, 1 215 243,08 грн. заборгованість по кредиту в національній валюті, 95 807,70 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту в національній валюті та несвоєчасну сплату відсотків за користуванням цим кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його використання.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.08.2012 року (суддя - Соловйов К.В.) позовні вимоги задоволено частково: з ТОВ "Автомобільний завод "АнтоРус" на користь ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк" стягнуто 43 846 416,77 грн. заборгованості по кредиту, 10 879 412,51 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, а також 59 551,50 грн. компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк" 1 260,00 грн. зайво сплаченого судового збору

Не погодившись із вказаним рішенням суду в частині розміру суми судового збору, ТОВ „Автомобільний завод „АнтоРус" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, просить зазначене рішення в частині стягнення судового збору змінити, стягнувши на користь позивача судовий збір у розмірі 58 006,38 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які становлять 90,10% від первісно заявленої суми позову, а не 92,5 %, як зазначив місцевий господарський суд.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на необґрунтованість викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.

18.02.2013р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ТОВ „Автомобільний завод „АнтоРус", відповідно до якого останній просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Херсонський автоскладальний завод „Анто-Рус" (Позичальник), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "АнтоРус" укладено кредитний договір № 04.1/36/06-КЛТ, згідно умов якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику кредити в національній валюті України або в іноземних валютах з можливістю часткової конвертації в іноземну валюту в межах загальної суми, еквівалентної 3 500 000 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до вказаного договору, для розрахунків за автобуси іноземного виробництва, автомобілі різних марок, технологічне обладнання, інструменти, сировину, матеріали і комплектуючі для складання автобусів, а Позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати Банку нараховані проценти за кожним кредитом; виконати інші умови цього договору та повернути кредити Банку в повному обсязі в порядку та у строки, які обумовлені кредитним договором.

Відповідно до п. 2.3 та 2.6 кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові угоди, в яких, безпосередньо, встановлюються процентні ставки за користування кредитом та валюта кредитування.

У подальшому, згідно з додатковою угодою № 8 від 22.12.2006р. до кредитного договору, загальну суму надання кредитів збільшено до 8 000 000,00 дол. США, додатковою угодою № 16 від 21.05.2007р. до цього ж договору передбачено можливість видачі кредитів в іноземній валюті, крім дол. США, ще й у ЄВРО, додатковою угодою № 32 від 08.11.2007р. загальну суму надання кредитів збільшено до 8 600 000,00 дол. США.

На виконання умов кредитного договору Банк надав Позичальнику 23 кредити (транші) в іноземній валюті на загальну суму 9 747 813,83 дол. США, а саме:

- 1 255 000,00 дол. США, з повною конвертацією у національну валюту та строком повернення - не пізніше 27.06.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 1 від 30.06.2006р.;

- 884 610,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 11.07.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 2 від 14.07.2006р.;

- 49 145,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 06.08.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 3 від 07.08.2006р.;

- 108 479,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 20.08.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 4 від 21.08.2006р.;

- 500 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 21.08.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 5 від 21.08.2006р.;

- 528 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 19.09.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 6 від 20.09.2006р.;

- 893 892,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 19.12.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 8 від 22.12.2006р.;

- 690 982,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 05.02.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 9 від 06.02.2007р.;

- 555 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 13.03.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 12 від 14.03.2007р.;

- 605 119,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 24.04.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 14 від 27.04.2007р.;

- 116 136,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 30.04.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 15 від 03.05.2007р.;

- 116 136,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 22.05.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 19 від 24.05.2007р.;

- 12 904,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 04.06.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 22 від 05.06.2007р.;

- 50 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 05.06.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 23 від 07.06.2007р.;

- 516 530,83 дол. США, з строком повернення - не пізніше 16.09.2009р. та процентною ставкою - 12,25 % річних, згідно із додатковою угодою № 30 від 17.09.2007р.;

- 87 943,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 06.11.2009р. та процентною ставкою - 12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 33 від 08.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 11.11.2009р. та процентною ставкою - 12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 35 від 12.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 18.11.2009р. та процентною ставкою - 12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 36 від 19.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 20.11.2009р. та процентною ставкою - 12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 37 від 21.11.2007р.;

- 800 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 26.06.2009р. та процентною ставкою - 18,0 % річних, згідно із додатковою угодою № 44 від 27.06.2008р.;

- 650 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 10.11.2009р. та процентною ставкою - 13,5 % річних, згідно із додатковою угодою № 45 від 11.07.2008р.;

- 500 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 20.08.2009р. та процентною ставкою - 17,0 % річних, згідно із додатковою угодою № 47 від 21.08.2008р.;

- 528 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 18.09.2009р. та процентною ставкою - 14,5 % річних, згідно із додатковою угодою № 50 від 19.09.2008р.

Також, на виконання кредитного договору Банк надав Позичальнику 5 кредитів (траншів) в національній валюті на загальну суму 6 081 500,00, а саме :

- 560 000,00 грн., з строком повернення - не пізніше 13.03.2007р та процентною ставкою - 17 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 7 від 14.12.2006р.;

- 560 000,00 грн., з строком повернення - не пізніше 12.12.2007р та процентною ставкою - 18 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 11 від 13.03.2007р.;

- 300 000,00 грн., з строком повернення - не пізніше 08.08.2007р та процентною ставкою - 17,4 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 29 від 03.08.2007р.;

- 3 500 000,00 грн., з строком повернення - не пізніше 06.11.2009р та процентною ставкою - 17,0 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 34 від 09.11.2007р.;

- 1 161 500,00 грн., з строком повернення - не пізніше 09.12.2009р та процентною ставкою - 17,0 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 39 від 10.12.2007р.

Відповідно до п. 3.4.3 кредитного договору Позичальник зобов'язався сплачувати Банку нараховані відсотки за кожним кредитом, наданим згідно із додатковими угодами, в останній робочий день кожного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаній у відповідній додатковій угоді, на рахунки Банку, які вказано у додаткових угодах.

Відповідно до п. 3.4.4 кредитного договору Позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 29.06.2010р.

В подальшому, строки сплати відсотків за користування кредитними коштами та строки погашення заборгованості по кредитах неодноразово змінювалися додатковими угодами та остаточний строк повного погашення заборгованості за усіма наданими Банком Позичальнику на виконання кредитного договору кредитами було встановлено шляхом внесення змін до п. 3.4.4 кредитного договору згідно із п. 1 додаткової угоди № 63 від 07.10.2010р, а саме - не пізніше 31.10.2010р.

Відповідно до п. 3 цієї ж додаткової угоди було внесено зміни до п. 3.4.3 кредитного договору, яким передбачено обов'язок Позичальника сплатити Банку нараховані проценти за період з вересня 2008 року по вересень 2010 року включно, за кожним кредитом, наданим згідно із додатковими угодами, не пізніше 31.10.2010р. включно.

Банком свої зобов'язання за кредитним договором та додатковими угодами до нього щодо надання кредитних коштів виконано у повному обсязі, що підтверджується наявними в справі меморіальними валютними ордерами і платіжним дорученням та відповідачем не заперечується.

Позичальник, у свою чергу, свої зобов'язання за кредитним договором та додатковими угодами до нього щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у встановлені строки належним чином не виконав, внаслідок чого в нього виникла прострочена заборгованість за кредитом в іноземній валюті в сумі 5 335 566,17 дол. США, що еквівалентно 42 631 173,69грн. згідно з курсом НБУ станом на 01.06.2012р., заборгованість за кредитом в національній валюті в сумі 1 215 243,08 грн., а також заборгованість за відсотками за користування кредитом в іноземній валюті в сумі 10 879 412,51 грн., що еквівалентно 1 361 628,08 дол. США.

Таким чином, спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням Позичальником - ТОВ "Автомобільний завод "АнтоРус" умов кредитного договору № 04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р. та додаткових угод до нього щодо своєчасного повернення Банку - ПАТ „Кредитпромбанк" отриманого кредиту та нарахованих процентів за користування ним.

Відповідачем не заперечується порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами та строків погашення суми кредиту.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання позичальником умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв'язку з чим при вирішенні спору підлягають застосуванню положенням глави 71 ЦК України

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Разом з тим, факт неналежного виконання умов кредитного договору в частині погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, оскільки факт неналежного виконання відповідачем (позичальником) своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів за користування кредитом судом установлений, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 42 631 173,69 грн. заборгованості за кредитом в іноземній валюті, 1 215 243,08грн. заборгованості за кредитом в національній валюті та 10 879 412,51 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом в іноземній валюті є обґрунтованими, відповідають умовам кредитного договору та вимогам закону, а отже правомірно були задоволені місцевим судом.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 4 339 363,40 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту в іноземній валюті та несвоєчасну сплату відсотків за користування цим кредитом, а також 95 807,70грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту в національній валюті та несвоєчасну сплату відсотків за користування цим кредитом, то слід зазначити таке:

Стаття 611 ЦК України передбачає, що одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Пунктом 3.4.8 кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами позичальник сплачує Банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 253 ЦК України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо законом або договором не передбачено інші умови їх нарахування.

При цьому, частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено порядок та строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права встановлено нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

31.10.2010р., як остаточний строк повного погашення заборгованості за усіма наданими Банком позичальнику на виконання кредитного договору кредитами, а також, як остаточний строк для сплати позичальником Банку нарахованих відсотків за період з вересня 2008 року по вересень 2010 року (включно), за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами, було встановлено пунктами 1 та 3 додаткової угоди № 63 від 07.10.2010р.

Таким чином, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 253 ЦК України першим днем нарахування пені є 01.11.2010р. та пеня нараховується до 01.05.2011р.

Кредитним договором не встановлено інший строк нарахування пені.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язанням, строк виконання яких не визначено, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Право на пред'явлення вимоги про стягнення нарахованої за період з 01.11.2010р. до 01.05.2011р. пені виникло у Банка з 01.05.2011р. Тоьто, саме з цієї дати почав свій перебіг строк для звернення Банку до суду з вимогами про стягнення пені нарахованої за вказаний період. Перебіг цього строку закінчився 01.05.2012р., а позовну заяву з вимогами про стягнення вказаної пені подано Банком до суду 18.06.2012р., що вбачається з відмітки канцелярії суду на позовній заяві. Поважних причин, які перешкоджали Банку своєчасно подати позовну заяву з вимогами щодо стягнення вказаної пені, з матеріалів справи не вбачається.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за строком позовної давності.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського в частині стягнення з відповідача на користь позивача 59 551,50 грн. компенсації по сплаті судового збору, оскільки розподіл судових витрат повинен визначатись виходячи із суми первісного позову, яка складає 60 741 911,24 грн., а не уточненої суми позовних вимог, як зазначив місцевий господарський суд (59 161 000,39 грн.), так як зменшення суми позову відбулось в результаті необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, а різниця сплаченого судового збору по цим сумам, не могла бути повернута позивачу через сплату її у максимальному розмірі.

Отже, враховуючи суму первісного позову - 60 741 911,24 грн. та суму задоволених судом вимог - 54 725 829,28 грн., що становить 90,10 % від суми позову, сума судового збору становить 58 006,38 грн.

Таким чином, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 58 006,38 грн.

Вказане не було враховано місцевим господарським судом, у зв'язку з чим, оскаржене рішення в цій частині підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний завод „АнтоРус" - задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 10.08.2012 року у справі № 5024/881/2012 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний завод „АнтоРус" на користь Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ „Кредитпромбанк" компенсації по сплаті судового збору - змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод „АнтоРус" на користь Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ „Кредитпромбанк" компенсацію за сплату судового збору у сумі 58 006,38 грн.

В решті рішення Господарського суду Херсонської області від 10.08.2012 року у справі № 5024/881/2012 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 25.02.2013р.

Головуючий суддя: В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський