Рішення № 29539584, 20.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/14825-2012 20.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"

про стягнення 2 460,08 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Вечерко М.М. за довіреністю № 22/01/13 від 22.01.2013 р.;

від відповідача: Азізян Л.С. за довіреністю б/н від 01.10.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Інвест" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 27 700,78 грн. боргу за Договором поставки № 4600034492 від 27.01.2012 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки позивач поставив відповідачу товар, який останнім в порушення взятих на себе зобов'язань не був оплачений, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/14825-2012 та призначено її до розгляду на 13.11.2012 р.

05.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 13.11.2012 р. від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого він вказує на те, що за змістом п. 6.1. Договору поставки товар оплачується лише після його реалізації, у зв'язку з чим, враховуючи недоведеність здійснення такої реалізації товару, просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 13.11.2012 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 18.12.2012 р.

18.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, повторно звертаючи увагу на те, що за змістом п. 6.1. Договору поставки товар оплачується лише після його реалізації через 30 днів. Оскільки станом на 14.12.2012 р. позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 27 700, 78 грн., проте як відповідач реалізував лише 25 240, 70 грн., нереалізованою залишилась частина товару вартістю 2 460, 08 грн., відносно якої, на думку, відповідача строк виконання грошового зобов'язання ще не настав. При цьому, стверджує, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем та отримання відповідачем листа про розірвання договору, у зв'язку з чим висновки про його припинення є передчасними. У свою чергу, оскільки позивач більше не бажає співпрацювати з відповідачем, останній пропонує забрати нереалізований товар, як це передбачено п. 5.5. Договору. До відзиву відповідачем додано платіжні доручення № 1545600 від 11.12.2012 р. на суму 20 000, 00 грн., № 1548511 від 14.12.2012 р. на суму 1 958, 52 грн., № 1548510 від 14.12.2012 р. на суму 3 282, 18 грн., згідно з якими ним було перераховано кошти в оплату товару за Договором, а також Довідку від 14.12.2012 р. щодо об'ємів нереалізованого товару - в сумі 2 460, 08 грн.

У судовому засіданні 18.12.2012 р. від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких він звертає увагу на те, що Договір було розірвано достроково з 19.08.2012 р., про що відповідача повідомлено листом від 16.07.2012 р., отриманого нарочно 18.07.2012 р. з проханням підписати акт звірки та провести остаточні розрахунки. Відповідач підписав Акт звірки на 31.07.2012 р., однак протягом 10 днів в порушення п. 9.2. Договору заборгованість не погасив. Також, позивач вказує на те, що на неодноразові його листи відповідач не повідомляв про будь-який нереалізований товар.

Також, від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості за Договором, стягнути з нього 2 460, 08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 09.01.2013 р. При цьому, судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим вони розглядаються у визначеній нею редакції.

24.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує на безпідставність доводів відповідача про неотримання ним Листа про розірвання Договору, оскільки такий лист був вручений нарочно з проставленням відмітки секретаря, та крім того його також було надіслано поштою, після чого сторони в порядку п. 9.2. Договору підписали Акт звірки.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 5011-5/14825-2012 передано на розгляд судді Мельнику С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р. суддею Мельник С.М. прийнято справу № 5011-5/14825-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 29.01.2013 р.

09.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує на те, що вимагаючи оплати за нереалізований товар позивач фактично намагається в односторонньому порядку змінити умови Договору, що не допускається.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р., у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з відпустки, справу № 5011-5/14825-2012 передано на розгляд судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-5/14825-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 29.01.2013 р.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він повторно наголошує на недопустимості задоволення вимог позивача, враховуючи факт того, що частина товару є нереалізованою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 20.02.2013 р.

11.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він стверджує про те, що висновки, наведені відповідачем у своєму відзиві та письмових поясненнях є необґрунтованими, так як Договір розірвано, а відповідно відповідач мав провести остаточні розрахунки протягом 10 днів з моменту підписання Акту звірки.

19.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення аналогічні за змістом тим, що подані ним 11.02.2013 р.

У судовому засіданні 20.02.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2012 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки № NF 4600034492, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в Специфікації (Додаток № 1), разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язався приймати такі товари і оплачувати.

Згідно з п. 2.1 Договору ціни на товар визначається у специфікаціях і товарних накладних, які з моменту їх підписання є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу "Товар отриманий", покупець оплачує поставлений товар через 30 календарних днів з моменту реалізації товару.

При наданні постачальником належним чином оформлених товарних і податкових накладних в строк більш ніж 5 календарних днів з дати поставки товару, покупець має право затримати оплату постачальнику до отримання товарних і податкових накладних, що підтверджується штампом - "Накладні отримані" (п. 6.2.).

Відповідно до п. 9.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 р. Договір вважається пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не попередила іншу сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення зазначеного терміну.

Згідно з п. 9.2. Договору кожна сторона має право достроково розірвати договір, письмово повідомивши про це за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання. Протягом цього періоду сторони проводять звірку взаємних розрахунків. Покупець має право припинити платежі постачальникові до закінчення проведення звірки. Остаточні розрахунки повинні бути завершені протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту звірки взаємних розрахунків.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 27 700, 28 грн. за наступними накладними: № 203 від 23.03.2012 р. на суму 102, 00 грн. (транспортна накладна № 203 від 23.02.2012 р.), № 202 від 23.02.2012 р. на суму 4 782, 48 грн. (транспортна накладна № 202 від 23.02.2012 р.)., № 204 від 23.02.2012 р. на суму 5 361, 84 грн. (транспортна накладна № 204), № 205 від 23.02.2012 р. на суму 204, 00 грн. (транспортна накладна № 205 від 23.02.2012 р.), № 242 від 02.03.2012 р. на суму 10 254, 65 грн. (транспортна накладна № 242 від 02.03.2012 р.), № 243 від 02.03.2012 р. на суму 2 232, 00 грн. (транспортна накладна № 243 від 02.03.2012 р.), № 249 від 03.03.2012 р. на суму 1 307, 52 грн. (транспортна накладна № 249 від 03.03.2012 р.), № 250 від 03.03.2012 р. на суму 308, 16 грн. (транспортна накладна № 250 від 03.03.2012 р.), № 437 від 17.04.2012 р. на суму 589, 20 грн. транспортна накладна № 437 від 17.04.2012 р.), № 438 від 17.04.2012 р. на суму 2 558, 93 грн. (транспортна накладна № 438 від 17.04.2012 р.).

16.05.2012 р. позивач надіслав відповідачу Лист за № 709 з вимогою оплатити поставлений товар, а також звернув увагу на те, що у разі непогашення заборгованості він буде вимушений в порядку п. 9.2. Договору його розірвати.

16.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача з Листом за № 1040, яким повідомляв про те, що він, користуючись п. 9.2. Договору, розриває його з 19.08.2012 р. та просив підписати акт звірки взаєморозрахунків.

14.08.2012 р. позивач повторно звернувся до відповідача з Листом за № 1173, яким звертав увагу на те, що до дати розірвання договору залишилось 4 дні, проте як відповідач не підписав Акт звірки розрахунків, у зв'язку з чим просив його підписати та здійснити відповідні розрахунки. В якості доказу отримання зазначеного листа відповідачем 20.08.2012 р. позивач надає повідомлення про вручення поштового відправлення № 69063 0835209 0.

Сторонами було підписано Акт звірки розрахунків станом на 31.07.2012 р., відповідно до якого сальдо на користь позивача складає 27 700, 78 грн.

Оскільки в подальшому відповідач протягом 10-ти календарних днів не здійснив розрахунку з позивачем, останній вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Так, відповідно до п. 10.2. Договору в редакції Протоколу розбіжностей від 27.01.2012 р. його сторони визначили, що всі суперечки, що виникатимуть між сторонами при виконанні умов даного договору, будуть вирішуватися шляхом рівноправних доброзичливих переговорів,а при не досягненні згоди - передаватимуться на розгляд господарського суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

При цьому, після порушення провадження у даній справі відповідачем було надано суду платіжні доручення № 1545600 від 11.12.2012 р. на суму 20 000, 00 грн., № 1548511 від 14.12.2012 р. на суму 1 958, 52 грн., № 1548510 від 14.12.2012 р. на суму 3 282, 18 грн., згідно з якими ним було перераховано кошти в оплату товару за Договором, у зв'язку з чим станом на момент вирішення спору неоплаченою залишилась частина товару в сумі 2 460, 08 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони домовилися, що покупець оплачує поставлений товар через 30 календарних днів з моменту реалізації товару.

Слід зазначити, що відповідач в обґрунтування своїх заперечень в порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України не надає суду належних та допустимих доказів того, що поставлений позивачем товар не був ним реалізований та обліковується на бухгалтерському обліку відповідача.

Ненадання доказів реалізації товару, як і доказів його зберігання суперечить принципу добросовісності господарських зобов'язань та може бути розцінено як зловживання процесуальними правами з метою ухилення від обов'язку з оплати відповідного товару.

При цьому, суд враховує, що згідно з п. 9.2. Договору позивач реалізував свої права достроково розірвати договір, письмово повідомивши відповідача про це за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання.

За змістом вказаного пункту, остаточні розрахунки повинні бути завершені протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту звірки взаємних розрахунків.

Як зазначалось вище, сторонами було підписано Акт звірки розрахунків станом на 31.07.2012 р., відповідно до якого сальдо на користь позивача складало 27 700, 78 грн.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач, підписавши Акт звірки розрахунків, не провів оплати поставленого йому товару, відповідний борг, який станом на момент розгляду справи складає 2 460, 08 грн., має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Посилання відповідача на те, що товар на суму 2 460, 08 грн. не був ним реалізований, по-перше, є недоведеним, так як в порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України він не надає суду належних та допустимих доказів того, що такий обліковується на бухгалтерському обліку відповідача та знаходиться в його торгівельній мережі або на складі, а по-друге, зважаючи на розірвання Договору, застосуванню підлягають саме положення п. 9.2., які визначають наслідки припинення Договору та проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому, судом враховано положення п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому наголошено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (01103, місто Київ, Печерський район, Залізничне шосе, будинок 57; код ЄДРПОУ 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Інвест" (69063, місто Запоріжжя, Жовтневий район, вулиця Ілліча / вулиця Кірова, будинок 4/40, квартира 4; код ЄДРПОУ 32692239) 2 460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 08 коп. основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя В.С. Ломака