Ухвала суду № 29534362, 13.02.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/640/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Кащук А.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСкіця М.І. суддівФетісової Т.Л., Качана О.В.при секретаріКуцопатрій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 08 січня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи - орган опіки і піклування Звенигородської міськради Черкаської області, приватний нотаріус ОСОБА_11, про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору за рахунок предмета іпотеки та виселення зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_10, треті особи - орган опіки і піклування Звенигородської міськради Черкаської області, приватний нотаріус ОСОБА_11, про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору на предмет іпотеки та виселення зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 13.03.2006 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № CSZ0GK00000003, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 156 000,00 грн. під 12% річних з кінцевим терміном повернення до 13.03.2026. Для забезпечення виконання вищевказаних кредитних зобов'язань між банком та відповідачем 13.03.2006 укладено договір іпотеки № CSZ0GK00000003 згідно якого предметом іпотеки є будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка, які розташовані за адресою АДРЕСА_1. Оскільки відповідач не виконує належним чином умови кредитного договору - станом на 23.05.2012 його прострочена заборгованість по кредиту становила 165 957,39 грн., банк вказує, що відповідно до п. 2.3.7 кредитного договору він має право стягнути суму кредиту до настання дати його повернення, визначеної договором, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виходячи з чого, з урахуванням поданих уточнень, просить суд звернути стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 172 707,79 грн. на предмет іпотеки - будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»с з укладанням від мені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, та виселити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_10 з вищевказаного будинку зі зняттям з реєстраційного обліку в органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу предмета іпотеки.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 08 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення відповідачів з домоволодіння, яке є предметом іпотеки, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом при вирішенні позову у вказаній частині норм матеріального та процесуального права, просило змінити рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виселення відповідачів із будинку, який перебуває в іпотеці, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав та мотивів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює іпотечні правовідносини, зокрема, щодо виселення мешканців з об'єкту нерухомості, який є предметом іпотеки, у разі звернення стягнення на цей об'єкт, є ЗУ «Про іпотеку».

Статтею 39 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення; статтею 40 ЗУ «Про іпотеку» - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, підставою для виселення мешканців з переданих в іпотеку житлових будинків чи житлових приміщень є наявність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, або наявність норм договору, згідно яких мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

З роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного суду України від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

У даному випадку рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки апелянтом суду не надано, рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 08 січня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості за рахунок предмета іпотеки апелянтом не оскаржено, договір іпотеки № CSZ0GK00000003 від 13.03.2006 позасудового порядку виселення мешканців з предмету іпотеки не передбачає , даних про направлення банком письмової вимоги мешканцям про звільнення житла в місячний чи інший погоджений сторонами строк по справі немає.

Згідно положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів вважає, що апелянтом не надано доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про виселення відповідачів з домоволодіння, яке є предметом іпотеки.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення, тому суд апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 08 січня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи - орган опіки і піклування Звенигородської міськради Черкаської області, приватний нотаріус ОСОБА_11, про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору за рахунок предмета іпотеки та виселення зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :