Рішення № 29531941, 20.02.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/295/13- ц

20.02.2013 рокум. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Абдул-Джелі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в його інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - служба у справах дітей Гагарінської районної адміністрації м.Севастополя, про припинення права власності на частку у спільній частковій власності на квартиру, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом ОСОБА_2 в його інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - служба у справах дітей Гагарінської районної адміністрації м.Севастополя, про припинення права власності на частку у спільній частковій власності на квартиру, визнання права власності, мотивуючи позов наступним. В 2003 році позивачка придбала для своєї доньки ОСОБА_4, двокімнатну квартиру №39 у будинку №84 по вул. 1-ї ОСОБА_5 в м. Сімферополі. 21.06.2010 року ОСОБА_4 померла, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її мати ОСОБА_1, батько ОСОБА_6, чоловік ОСОБА_2 та малолітня донька ОСОБА_3 Відповідачі постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка здійснила ремонт у квартирі та оплачує за неї комунальні послуги. Відносини між сторонами після смерті ОСОБА_4 погіршились, мають різко негативний характер, в звязку з чим спільне проживання у квартирі неможливе. З урахуванням уточнень позовних вимог просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 часток двокімнатної квартири №39 у будинку №84 по вул. 1-ї ОСОБА_5 в м. Сімферополі і, визнати за неї право власності на цю частку з виплатою ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 77750 грн., а також стягнути судові витрати.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі просила його задовольнити. Пояснила також, що має намір заповідати всю квартиру своїй внучці ОСОБА_3

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, наполягаючи на тому, що задоволенням позову будуть порушені права неповнолітньої дитини ОСОБА_3, яка мала б можливість отримати цю частку у власність від батька.

Представник третьої особи до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Раніше у письмовій заяві просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що задоволенням позову будуть порушені права неповнолітньої дитини ОСОБА_3, яка мала б можливість отримати цю частку у спадщину за батьком.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що судове рішення повинне бути не лише законним і обґрунтованим, але і відповідати принципам розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.06.2010 року померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №836 зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 22.06.2010 року (а.с.9). із свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що ОСОБА_1 отримала у спадщину 1/2 частки квартири (із врахуванням 1/4 частки квартири від якої, на користь ОСОБА_1, відмовився ОСОБА_6С.), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у спадщину по 1/4 частки зазначеної квартири кожний (а.с.12).

Згідно висновку експерта №3 від 23.03.2012 року виділити у натурі 1/4 часток квартири №39 у будинку №84 по вул. 1-ї ОСОБА_5 в м. Сімферополі неможливо. Ринкова вартість 1/4 частки спірної квартири складає 77 750 грн (а.с. 49-67).

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.

Частиною 1 статті 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Треба також приймати до уваги розяснення, викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.04.1991 року за № 7 „Про судову практику застосування судами законодавства, яке регулює право власності громадян на жилий будинок, якими встановлене, що в окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи і при відсутності узгодження власника, який виділяється, зобовязати інших учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну йому частку з обовязковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це можливе, якщо частка в спільній власності на жилий будинок є незначною і не може бути виділена в натурі або унаслідок особливих обставин спільне користування будинком неможливе, а власник у будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею (ч.5 пункту 6).

Суд приходить до висновку про існування всіх чотирьох умов, необхідних для можливого припинення права відповідачів на частку у спільному майні, а сам: згідно експертизи виділити 1/4 часток у спірній квартирі неможливо, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим із-за різко негативних стосунків сторін, а самий відповідач забезпечений іншою жилою площею на праві власності в м.Севастополі, де і проживає.

Доводи відповідача, а також третьої особи щодо порушення прав неповнолітньої ОСОБА_3 суд вважає неспроможними, оскільки за дитиною не лише залишається частка у цій квартирі на праві власності, але і дитина забезпечена жилою площею у м.Севастополі за місцем проживання свого батька.

Відповідно до ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умовою попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозит суду.

Ця норма Закону є імперативною і передбачає обовязкове внесення вартості частки у спільному майні на депозит суду.

Згідно п.12 Пленуму Верховного Суду України № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за якою майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Такі ж розяснення містить п. 6 Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», а саме: розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за якою майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Представник відповідача перед судовими дебатами заявив, що судова-будівельна експертиза проведена ще у 2012 році, в звязку з чим не відображає дійсної вартості спірної частки на час розгляду спору.

Між тим, клопотання про призначення повторної експертизи сторонами заявлено не було, в звязку з чим суд виходить із тих доказів, що є у справі.

Позивачкою на депозит суду внесено суму у розмірі вартості 1/4 часток у квартирі. При цьому позивачка виходила із вартості спірної квартири згідно даних висновку експерта №3, а саме 77750 грн.

Суд задовольняє позов, вважаючи вимоги позивачки такими, що засновані на законі і не порушують нічиїх прав.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в його інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - служба у справах дітей Гагарінської районної адміністрації м.Севастополя, про припинення права власності на частку у спільній частковій власності на квартиру, визнання права власності, задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 часток квартири АДРЕСА_1.

Провести списання грошових коштів з розрахункового рахунку 37319012000604 МФО 824026 (отримувач ТУ ДСА України в АРК, код отримувача 26273942, банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК м.Сімферополь) в розмірі 77750,00 гривен на користь ОСОБА_2 в якості компенсації за 1/4 часток квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 часток квартири АДРЕСА_1, які раніше належали на праві власності ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 151,40 грн, витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн, вартість експертизи у розмірі 2060 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з моменту його проголошення в апеляційному порядку.

СУДДЯ: Н.В.ДВІРНИК