Рішення № 29526221, 18.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р.Справа № 922/264/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе", м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід ЛІЗ", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача - не з'явився.

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Завод обважених бурильних та ведучих труб" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід ЛІЗ", в якій просить суд стягнути з відповідача 573100,00 грн. основного боргу, процентів в сумі 55 148,56 грн., та судові витрати, посилаючись на укладення між сторонами договору №79/18-7-11 від 14.01.2011 року про поставку продукції виробничо - технічного призначення, відповідно до якого позивачем на поточний банківський рахунок відповідача проведена попередня оплата за продукцію в сумі 573100,0грн., про те відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки продукції, не здійснив, тому відповідач звернуся до господарського суду із відповідним позовом .

Ухвалою господарського суду від 22.01.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.02.2013 року .

Ухвалою господарського суду від 06.02.2013 року, задоволено клопотання представників сторін , розгляд справи відкладено до 18.02.2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою господарського суду про порушення провадження по справі, не надав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, через канцелярію господарського суду за вх. № 6029 від 15.02.2013р. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід ЛІЗ".

Господарський суд розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший строк, вважає за необхідне відмовити в задоволенні вищевказаного клопотання виходячи із наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Доводи директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід ЛІЗ" про відкладення розгляду справи через неможливість з'явитися у судове засідання, викладені у клопотанні, судом відхиляються, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід ЛІЗ" - є юридичною особою та не було позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статі 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа своїх працівників.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що провадження у даній справі порушено 22.01.2013 року, тобто дана справа слухається судом досить тривалий час, в зв*язку з чим, сторони, зокрема, відповідач, мали достатньо часу для надання відповідних доказів по справі, ознайомлення з матеріалами справи, а тому враховуючи приписи статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), відповідно до якої кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону, суд не вбачає правових підстав для подальшого відкладання розгляду справи, оскільки наявних у матеріалах справи доказів достатньо для подальшого розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

14.01.2011 року між Дочірнім підприємством "Завод обважених бурильних і ведучих труб" та Товариством з обмеженою відповідальністю""Схід Ліз" укладеного договір на поставку продукції виробничо -технічного призначення №79/18-7-11.

Згідно із п.1.1. договору сторонами передбачено, що постачальник зобов8язується на умовах викладених в договорі , виготовити і поставити замовнику продукцію виробничо - технічного призначення номенклатура , кількість і строки поставки якої вказані в специфікації№1,які є невід8ємноючастиною договору .

Згідно п.1.2. договору с замовник зобов8язується прийняти від постачальника продукцію по номенклатурі , кількості і в строки вказані у Специфікації№1 і оплатити її.

Згдіно з п.2.1.,2.2.,2.3. договору сторонами передбачено, що ціна за продукцію, по кожному найменуванню, вказується в Специфікації №1 і встановлюється в національній валюті України - гривні . Ціна на продукцію включає в себе вартість виробів, упаковки і маркировки. Загальна вартість договору складає 1 042 000,0грн. в тому числі :

- вартість продукції - 868 333,33грн.,

- ПДВ 20% - 173 666, 67грн.

Відповідно до умов п.4.2. договору сторонами передабчено, що замовник здійснює оплату продукції(партії продукції) по договору в гаступному порядку:

а) перша попередня оплата в розмірі 35 % від вартості продукції вказаной у Специфікації№1 до договору , що складає 364 700,0грн., в т ч ПДВ 20% - 60 783,33грн., на протязі п*яти банківських днів з моменту підписання договору та виставлння рахунку постачальником .

б) друга попередня оплата в розмірі 20 % від вартості продукції вказаной у Специфікації№1 до договору , що складає 208 400,0грн., в т ч ПДВ 20% - 34 733,33грн., на протязі п*яти банківських днів після перерахування авансу згідно п.4.2. договору,

в) третя попередня оплата в розмірі 22,5 % від вартості продукції вказаной у Специфікації№1 до договору , що складає 234 450,0грн., в т ч ПДВ 20% - 39 075грн., на протязі десяти банківських днів з моменту поставки постачальником першого комплекту (колінчатий вал і шатун) у відповідності з умовами п.2. Специфікації№1 додаток №1 до цього договору ,

г) кінцевий розрахунок в розмірі 22,5% від вартості продукції вказаной у Специфікації№1 до договору, що складає 234 500,0грн.в т ч ПДВ 20% - 39 075грн., на протязі десяти банківських днів після отримання повідомлення замовником про готовність другого комплекту (колінчатий вал і шатун) до відвантаження .

Відповідно до п 2.3. Специфікації №1 від 14.01.2011 рокудо вищевказаного договоур сторонами передабчено, що постачальник зобов*язується поставити першу партію продукції , один колінчатий вал і один шатун , на протязі дев*яноста календарних днів з моменту отримання авансу відповідно до п.4.2. договору.

Крім того потстачальник зобов8язується поставити другу партію товару продукції, один колінчатий вал і один двигун на протязі 120 календарних днів з оменту отрмиання авансу відповідно до п.4.2. договору .

На виконання умов договору та специфікації позивач здійснив попередню оплату, перерахування коштів проводилось наступними платіжними дорученнями № 1096 від 31.03.2011 на суму 50000,00 грн; № 321 від 06.04.2011 на суму 50000,00 грн., № 1236 від 13.04.2011 на суму 50000,00 грн.; № 1324 від 21.04.2011 на суму 50000,00 грн.; № 1418 від 29.04.2011 на суму 50000,00 грн. № 1488 від 05.05.2011 на суму 50000,00 грн.; № 1686 від 18.05.2011 на суму 64700,00 грн.; № 2423 від 01.08.2011 від на суму 37620,00 грн. ; № 2458 від 02.08.2011 на суму 37620,00 грн. ; № 2479 від 03.08.2011 на суму 37620,00 грн. ; № 2501 від 04.08.2011на суму 37620,00 грн. ; № 2782 від 29.08.2011 на суму 5000,00 грн.; № 2796 від 30. 08.2011 на суму 5000,00 грн. ; № 875 від 31.08.2011 на суму 5000,00 грн.; №893 від 01.09.2011 на суму 5000,00 грн.; № 2862 від 05.09.2011 на 10 000,00 грн.; № 914 від 06.09.2011на суму 5 000,0 грн.; № 2941 від 07.09.2011 на суму 5000,00 грн.; № 2953 від 08.09.2011на суму 5000,00 грн.; № 933 від 12.09.2011 на суму 5000,00 грн.; № 948 від 13.09.2011 на суму 5000,00 грн., № 3002 від 14.09.2011на суму 2920,00 грн., приймаючи до до уваги вищевказані строки внесення змовником аввнсу, строки поставки продукції закінчились 16.08.2011 року ( по поставцф першої партії продукції) і 12.01.2012( по потсавці другої партії продукції), в зв*язку з чим, відповідач повинен був здійснити поставку товару в строк визначений специфікаціє №1,яка є невід*ємною частиною договору, проте останній свої зобов'язання за договором не виконав, відповідний товар покупцю у визначений сторонами строк не передав.

23.05.2012 року позивачем було направлено відповідачу вимогу вих.№79/15-0412, в якій повідомив відповідача про односторонню відмову від договору №79/15 від 14.01.2012 року в повному обсязі вимагав від відповідача повернення грошових коштів в сумі 573 100,0грн. попередньої оплати, однак відповіді на вказаний лист відповідач не надав, суму попередньої оплати не повернув, вищевказані обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов*язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов*язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов*язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов*язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов*язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За умовами ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суду не надано доказів того, що відповідач проінформував позивача про можливість отримати товар, а також не надано будь-яких інших доказів на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, зокрема товарної накладної, товаро-транспортної накладної щодо передання відповідного товару в розпорядження покупця.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання).

Приписами норм ст. 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов*язання, зокрема визначено, що зобов*язання припиняється внаслідок односторонньої відмови від зобов*язання, якщо це встановлено законом або договором.

В той же час, нормами ч. 3 ст. 612 ЦК України встановлено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов*язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що факт отримання відповідачем 573 100,0 грн. попередньої оплати підтверджується платіжними дорученнями , які знаходяться в матеріалах справи проте відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару в порушення вимог договору та ст. 693 ЦК України не виконав, в зв*язку з чим, покупець не отримав те, на що він розраховував при укладенні договору, подальше виконання зобов*язання втратило інтерес для позивача, а тому позовні вимоги про стягнення передплати сплаченої за договором в розмірі 573 100,00 грн. в силу ст. 693 ЦК України являються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем позивачем за коритсування чужими грошовоимми коштами нарахновано проценти в сумі 55 148,56грн. на підставі ст.536 ЦК України .

ВИРІШИВ:

Суддя Попович І.М.