Рішення № 29526058, 25.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.13 р. Справа № 905/376/13-г

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Горшкова О.В. - довіреність від 25.12.2012р.,

від відповідача - не явився,

за позовом - Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі

відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління

водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства

„Компанія „Вода Донбасу" м. Горлівка

до відповідача - Комунального підприємства „Хімік" м. Горлівка

про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти 2.2.7, 3.3, 3.7, 3.9, 5.1 договору № 15/1 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення в редакції позивача та днем укладення договору вважати 01.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

15.01.2013р. КП „Компанія „Вода Донбасу" в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами з урахуванням заяви про зміну предмету позову, яка подана до початку розгляду справи по суті, про зобов'язання КП „ Хімік" м. Горлівка прийняти спірні пункти 2.2.7, 3.3, 3.7, 3.9, 5.1 договору № 15/1 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення в редакції позивача та днем укладення договору вважати 01.01.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання положень ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", п. 2.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" позивач надіслав відповідачу два примірники проекту договору № 15/1 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення. Втім, відповідач зазначений договір підписав з протоколом розбіжностей, в якому не погодився з запропонованими позивачем пунктами 2.2.7, 3.3, 3.7, 3.9, 5.1 договору, у зв'язку з чим повернув його позивачу супровідним листом № 2/586 від 24.12.2012р. Для врегулювання розбіжностей позивач направив відповідачу 26.12.2012р. лист № 016.1/10480 від 25.12.2012р., в якому призначив час для врегулювання розбіжностей. Однак, відповідач в назначений час свого представника не направив, у зв'язку з чим відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України, позивач звернувся за захистом своїх законних інтересів до господарського суду.

Господарський суд ухвалами від 23.01.2013р., від 11.02.2013р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ( далі по тексту - ГПК України ) відклав розгляд справи на 11.02.2013р. та 25.02.2013р. відповідно для забезпечення явки представника відповідача та надання часу позивачу для направлення відповідачу заяви про зміну предмету позову.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчать повернуті повідомлення з відміткою про вручення та підписом уповноваженої особи.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

2

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши надані документи, проаналізувавши їх, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

При укладанні договору № 15/1 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення сторонами залишились неврегульованими пункти, які являються суттєвими при виконанні договору.

Господарський суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України ( далі по тексту - ГК України), відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (далі по тексту - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. При укладанні договору сторони повинні керуватись Законами України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово-комунальні послуги», Господарським кодексом, зокрема, главою 20 та іншим законодавством, яке регулює правовідносини з питного водопостачання та водовідведення.

Згідно п.1.1 Статуту КП „Компанія "Вода Донбасу", Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу" створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004року № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007року № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому постачанню „Укрпромводчормет".

Відповідно до п.3.1 вказаного Статуту, метою діяльності підприємства є забезпечення технічною та питною водою населення, підприємства, міст, інших населених пунктів та споживачів води, надання послуг водовідведення.

В силу приписів ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" також передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а до таких відноситься і водопостачання, здійснюються виключно на договірних засадах.

При цьому, особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які, залежно від цивільно-правових угод, можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Закон України „Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Статтею 1 цього Закону визначено тлумачення термінів, в тому числі:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

3

- балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

- внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку і регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

У відповідності з ч.2 ст.181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.

На виконання вимог вищеназваної статті позивач направив КП „Хімік" проект договору № 15/1 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення від 01.01.2013р.

Відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала протокол договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

КП „Хімік", розглянувши проект договору, підписало його з протоколом розбіжностей і повернуло з супровідним листом № 2/586 від 24.12.2012р., в якому виклало у власній редакції пункти 2.2.7, 3.3, 3.7, 3.9, 5.1 договору.

Для врегулювання розбіжностей позивач 26.12.2012р. лист № 016.1/10480 від 25.12.2012р., в якому призначив час для врегулювання розбіжностей. Однак, відповідач в назначений час свого представника для врегулювання розбіжностей не направив, через що позивач звернувся до суду за вирішенням спору щодо врегулювання спірних пунктів договору.

Договір № 15/1 від 01.01.2013р. підписаний директорами Виробника (Горлівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Компанія "Вода Донбасу") та Виконавця (КП "Хімік").

Господарський суд приймаючи до уваги, що договір № 15/1 від 01.01.2013р. підписаний уповноваженими особами сторін, у відповідності з вимогами ст. ст. 181, 187 Господарського кодексу України з протоколом розбіжностей, в якому відображені неврегульовані сторонами пункти 2.2.7, 3.3, 3.7, 3.9, 5.1 вирішує їх у законному порядку.

01.01.2013р. між Горлівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП "Компанія "Вода Донбасу" (далі по тексту - Виробник) та Комунальним підприємством „Хімік" м. Горлівка (далі по тексту - Виконавець) був підписаний договір, за яким сторони визначились, що виробник надає послугу з питного водопостачання та водовідведення для потреб населення житлового фонду виконавця щодобово або згідно графіку, затвердженого місцевими органами виконавчої влади та приймає в комунальну каналізацію стічні води у відповідності з кількістю поданої води.

Таким чином, предметом даного договору є постачання і оплата питної води відповідно до Акту розмежування балансової приналежності водопровідних мереж.

Згідно рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 822 "Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівка" від 04.08.2010р. на підставі п. п. 3.1, 4.1 Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. №60 "Про затвердження поряду визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді", ст. 7, ч. 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавцем послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, у комунальному житловому фонді утримання якого здійснюється комунальним підприємством, визначене відповідне комунальне підприємство.

Як вбачається з тексту вказаного протоколу узгодження розбіжностей, в результаті вжитих заходів щодо врегулювання розбіжностей залишились неврегульованими пункти 2.2.7, 3.3, 3.7, 3.9, 5.1 договору № 15/1 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Господарський суд спірні пункти вирішує наступним чином:

4

Пункт 2.2.7 договору стосується обов'язку виконавця протягом 7-ми днів після здачі в оренду житлових приміщень, переводу житлових в нежитлові приміщення або продажу вбудованих нежитлових приміщень письмово повідомляти про це виробника.

Відповідач пропонує виключити даний пункт з договору, обґрунтовуючи свою позицію тим, що орендою житлових приміщень займається відділ оренди виконавчого комітету м. Горлівки.

Враховуючи те, що пунктом 3.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 ( далі по тексту - Правила № 190) встановлено, що споживачі, які передають об'єкт централізованого водопостачання та водовідведення на баланс новому балансоутримувачу або власнику, повинні в семиденний термін після передачі повідомити про це виробника, а новий балансоутримувач також у семиденний термін після прийняття об'єкта повинен письмово повідомити виробника про прийняття на себе зобов'язань щодо водокористування та водовідведення і оформлення договору, господарський суд приймає спірний пункт в редакції позивача.

Пункт 3.3 договору позивач пропонує викласти в наступній редакції: «Виконавець надає виробнику дані про рух мешканців щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяцем, згідно договору на інформаційне обслуговування, у випадку завдання збитків виробнику через несвоєчасне надання інформації виконавцем про рух мешканців, виконавець відшкодовує виробнику завдані збитки внаслідок здійсненного перерахунку».

Відповідач пропонує виключити даний пункт на підставі Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист персональних даних» база персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних. Використання персональних даних передбачає будь-які дії володаря щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону (частина перша ст. 10 вказаного Закону).

Враховуючи те, що обов»язок попереджати виробника послуг про рух мешканців будинку покладається на балансоутримувача з ціллю захисту споживачів послуг, які підпадають під пункт 29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, господарський суд вважає законними вимоги позивача в цій частині.

Пункт 3.7 договору позивач пропонує викласти спірний пункт у наступній редакції: «У випадку установки будинкових приборів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнанні квартирними приборами обліку, споживач який не має квартирних приборів обліку, сплачує послуги згідно показань загальнобудинкових приборів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНІПВ) виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, і сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних приборів обліку. Різниця фактично розподіляється серед жителів, зареєстрованими на день зняття показань, які не мають квартирних приборів обліку. У випадку, якщо відносно Виконавця не затверджені ІТНІПВ - мешканці, які не мають квартирних приборів обліку, оплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання. Різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового прибору обліку та розподіленим відповідно цього пункту договору об'ємам води, оплачується Виконавцем до 10 числа

місяця наступного за поточним Виробнику, згідно отриманого від Виробника платіжного доручення».

Відповідач пропонує виключити абзац 4 зазначеного пункту, мотивуючи це тим, що компенсація оплати різниці показань водомірів в тариф на обслуговування будинків і прибудинкових територій не вкладено.

Оскільки цей пункт врегульований законодавчо, зокрема, п.11 Правил № 630, за яким у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується

5

актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено. Оскільки позиція законодавця, визначена в пункті 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 р. N 630 Київ, що цілком спілкується з визначенням у договорі пропозицією позивача, тому господарський суд, приймає п. 3.7 договору в редакції позивача.

Пункт 3.9 договору позивач пропонує викласти у наступній редакції: «При наявності стовідсоткового водовимірювання квартир житлового будинку, різниця між їх сумою і показаннями приборів обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок Виконавця».

В обґрунтування посилається на п. 2.5 рішення виконкому №1328 від 15.12.2004р. «Про заходи про зменшення втрат питної води, обліку водопостачання, цілісності водопровідних та каналізаційних мереж», в якому передбачено, що при наявності загальнобудинкового водоміру води і обладнання всіх квартир лічильниками, споживачі оплачують за питну воду за показаннями засобів квартирного прибору обліку. Різниця між будинковими і квартирними приборами обліку води пред'являються житлово-комунальному підприємству.

Відповідач пропонує виключити спірний пункт, оскільки компенсація оплати різниці показань водомірів в тариф на обслуговування будинків і прибудинкових територій не вкладено.

Господарський суд, керуючись статтею 32 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» № 2918-III від 10.01.2002р., згідно якої за надані послуги з питного водопостачання споживач вносить оплату по нормам і тарифам, які регулюються в установленому порядку яка, зокрема і встановлюється частиною другою п.10 і п.20 Правил № 630, а тому господарський суд вважає законними вимоги позивача в цій частині.

Пункт 5.1 договору стосується межі розподілу відповідальності за техобслуговування і ремонт елементів систем водопостачання між виробником і споживачем, якою за редакцією позивача являється зовнішня сторона будинку або огородження об'єктів (домобудівництв), які знаходяться на балансі виконавця, а каналізацією - перший від будинку колодязь на випуску; а за пропозицією відповідача - перша запірна арматура всередині будівлі (якщо будинок не оснащений загальнобудинковим лічильником холодної води) або перша запірна арматура після загально будинкового лічильника, а каналізацією - перший від будинку колодязь на випуску.

Відповідач обґрунтовує свою позицію посиланням на пункт 8 рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 697 від 06.07.2011р., яким встановлена межа технічного обслуговування внутрішніх систем водопостачання КП «Хімік». Однак відповідач не надав доказів в обґрунтування заявленої позиції.

Відповідно до пунктів 11.1.1., 11.1.3 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, які затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року N 30 межею внутрішньої системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі, а межею внутрішньої системи каналізації є обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі.

Також пунктами 1.3, 1.7, 1.9 Правил № 190 встановлено, що виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем; експлуатацію мереж холодного водопостачання в межах теплових пунктів та котелень здійснюють організації, на балансі (в управлінні) яких вони перебувають; межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно. Враховуючи викладене, господарський суд приймає спірний пункт в редакції позивача.

Що стосується вимоги позивача днем укладання договору вважати 01 січня 2013року, господарський суд виходить з наступного: загальне правило про момент, з якого договір вважається укладеним, випливає із частини 1 ст.638 Цивільного кодексу України. Відповідно до цього правила договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору. Разом з тим, ст.640 Цивільного кодексу та частини 2 ст.187 Господарського кодексу встановлюють особливості визначення моменту укладання договору в певних випадках. Таким випадком слід вважати надані послуги позивачем відповідачу в період укладання господарського договору з часу його виникнення, а тому господарський суд вважає правомірними вимоги позивача щодо визнання моменту укладання договору з 01.01.2013р.

6

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача, судовий збір підлягає стягненню з нього в розмірі, сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду.

На підставі ст.649 Цивільного кодексу України, Законів України „Про питну воду та питне водопостачання", „Про житлово-комунальні послуги", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008р. №190, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, які затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року N 30, статей 638,640 Цивільного кодексу України, статей 179-181,187 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Горлівка про зобов'язання Комунального підприємства „Хімік" м. Горлівка прийняти спірні пункти 2.2.7, 3.3, 3.7, 3.9, 5.1 договору № 15/1 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення в редакції позивача та днем укладення договору вважати 01.01.2013р. в повному обсязі.

Пункт 2.2.7 викласти в наступній редакції: "Виконавець зобов'язаний протягом 7-ми днів після здачі в оренду житлових приміщень, переводу житлових в нежитлові приміщення або продажу вбудованих нежитлових приміщень письмово повідомляти про це виробника".

Пункт 3.3 викласти в наступній редакції: "Виконавець надає виробнику дані про рух мешканців щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяцем, згідно договору на інформаційне обслуговування, у випадку завдання збитків виробнику через несвоєчасне надання інформації виконавцем про рух мешканців, виконавець відшкодовує виробнику завдані збитки внаслідок здійсненного перерахунку".

Пункт 3.7 викласти в наступній редакції: «У випадку установки будинкових приборів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнанні квартирними приборами обліку, споживач який не має квартирних приборів обліку, сплачує послуги згідно показань загальнобудинкових приборів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНІПВ) Виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, і сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних приборів обліку. Різниця фактично розподіляється серед жителів, зареєстрованими на день зняття показань, які не мають квартирних приборів обліку. У випадку, якщо відносно Виконавця не затверджені ІТНІПВ - мешканці, які не мають квартирних приборів обліку, оплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання. Різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового прибору обліку та розподіленим відповідно цього пункту договору об'ємам води, оплачується Виконавцем до 10 числа місяця наступного за поточним Виробнику, згідно отриманого від Виробника платіжного доручення».

Пункт 3.9 викласти у наступній редакції: «При наявності стовідсоткового оводовимірювання квартир житлового будинку, різниця між їх сумою і показаннями приборів обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок Виконавця».

Пункт 5.1 викласти в наступній редакції: «Межею розподілу відповідальності за техобслуговування і ремонт елементів систем водопостачання між виробником і споживачем являються: зовнішня сторона будинку або огородження об'єктів (домобудівництв), які знаходяться на балансі виконавця, а каналізацією - перший від будинку колодязь на випуску».

Днем укладання договору вважати 01 січня 2013 року.

Стягнути з Комунального підприємства „Хімік" Донецька область м. Горлівка-84610, вул. Ливанова, 5 (фактична адреса: 84609, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 30), ЄДРПОУ 31969100 на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк-83001, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678 в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" Донецька область м. Горлівка-84601, пр. Леніна, 21, ЄДРПОУ 35397785 1147,00грн. судового збору.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 25.02.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд.