Рішення № 29520835, 14.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/16277-2012 14.02.13

За первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС»

До Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС»

Про розірвання договору

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС»

До Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС»

Про визнання права власності

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін (за первісним позовом):

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Михайлюк А.Б. представник за довіреністю № 15-09/12 від 15.09.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» (далі - позивач за первісним) до Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» (далі - відповідач за первісним) про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 10.09.12., який укладений між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Публічне акціонерне товариство «АК-ТРАНС» не надало Приватному акціонерному товариству «Автомобільна група «ВІПОС» правовстановлюючих документів на надане позивачу за первісним позовом в оренду приміщення, що, за твердженням останнього, дало йому підстави сумніватися, що передані в оренду приміщення належать на праві власності відповідачу за первісним позовом, що і зумовило звернення до суду з позовом про розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.12. порушено провадження у справі № 5011-30/16277-2012; розгляд справи призначено на 29.11.12.

В судовому засіданні 29.11.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 13.12.12.

29.11.12. Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» (далі - позивач за зустрічним позовом) через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано зустрічну позовну заяву до Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» на нежитлову будівлю (літера «Ц»), загальною площею 3 443,3 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Оранжерейна, 1.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог Публічне акціонерне товариство «АК-Транс» посилається на те, що пропозиція Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос» про розірвання Договору обґрунтована невизнанням останнім права власності Орендодавця на нежитлову будівлю (літера «Ц») загальною площею 3 443,3 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 1, що і зумовило звернення Публічного акціонерного товариства «АК-Транс» до суду з вимогою про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.12. прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» до розгляду з первісним позовом.

04.12.12. представник позивача за первісним позовом через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав відзив на зустрічну позову заяву, в якому просить суд задовольнити первісний позов, проти зустрічних позовних вимог не заперечує та просить суд розглянути їх відповідно до норм чинного законодавства.

05.12.12. Публічне акціонерне товариство «АК-ТРАНС» через відділ діловодства подало письмовий відзив на позовну заяву за первісним позовом, в якому просить суд відмовити Приватному акціонерному товариству «Автомобільна група «ВІПОС» в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 13.12.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 25.12.12.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.12.12. та 17.01.13., в зв'язку з неявкою в судові засідання представника позивача за первісним позовом, розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 17.01.13. та 29.01.13. відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.13. за заявою представника відповідача за первісним позовом на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 29.01.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте 24.01.13. через відділ діловодства суду подав заяву, відповідно до якої позивач за первісним позовом, в зв'язку з допущеною технічною помилкою, просить суд позовні вимоги викласти в наступній редакції: розірвати Договір оренди нежитлових приміщень від 10.09.12. (літера «Ц» загальною площею 3 443,3 (три тисячі чотириста сорок цілих та три десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 1), укладений між Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» та Приватним акціонерним товариством «Автомобільна група «ВІПОС». Вказану заяву прийнято судом.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.01.13. та 07.02.13.., в зв'язку з неявкою в судові засідання представника позивача за первісним позовом, розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 07.02.13. та 14.02.13. відповідно.

В судовому засіданні 14.02.13. представник позивача за зустрічним позовом підтримав свої зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, проти первісного позову заперечив.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 14.02.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача за первісним позовом не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/16277-2012.

В судовому засіданні 14.02.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Публічному акціонерному товариству «АК-ТРАНС» на підставі рішення Київської міської ради від 11.12.08. № 777/777, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.09., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.11.09.№ 902 Кравченко Н.П. виданий державний акт від 25.12.09. серії ЯЖ № 727425 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8 000 000 000:91:058:0002) площею 2,4915 га по вул. Оранжерейна,1 в місті Києві у межах згідно з планом, для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових приміщень під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшою експлуатацією та обслуговуванням. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-8-00199.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 36 вказаного Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що будівництво спірного об'єкта здійснювалось шляхом отримання відповідних дозволів та погодження проектної документації у встановленому законом порядку.

Так, в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві від 31.05.12. за № КВ08312087875 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 31.05.12. по проекту «Будівництво адміністративно-побутово-виробничої будівлі по вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі м. Києва».

Далі, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» станом на 25.08.11. виготовлений технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) (будівля літер «Ц», поверхи 1, 2) по вул. Оранжерейній, 1 в Шевченківському районі міста Києва, загальною площею по літ Ц 3 443,3 кв.м.

Приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

14.08.12. в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво адміністративно-побутово-виробничої будівлі по вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі м. Києва», загальною площею 3443,3 кв.м, кошторисною вартістю 426,89065 тис. грн. (вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 426,89065 тис. грн.), за № КВ14312139900.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання права власності Публічне акціонерне товариство «АК-Транс» посилається на те, що пропозиція Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос» про розірвання Договору обґрунтована невизнанням останнім права власності Орендодавця на нежитлову будівлю (літера «Ц») загальною площею 3 443,3 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 1, що і зумовило звернення Публічного акціонерного товариства «АК-Транс» до суду з вимогою про визнання права власності.

Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі зазначених вище документів, судом встановлено, що нежитлова будівля (літера «Ц»), загальною площею 3 443,3 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Оранжерейна, 1, належить Публічному акціонерному товариству «АК-ТРАНС» на праві власності.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем за зустрічним позовом не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищенаведені висновки та давали б правові підстави стверджувати, що нежитлова будівля (літера «Ц»), загальною площею 3 443,3 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Оранжерейна, 1, не належить Публічному акціонерному товариству «АК-ТРАНС» на праві власності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» про визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» на нежитлову будівлю (літера «Ц»), загальною площею 3 443,3 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Оранжерейна, 1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пред'являючи позовні вимоги про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 10.09.12. (літера «Ц» загальною площею 3 443,3 (три тисячі чотириста сорок цілих та три десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 1), укладений між Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» та Приватним акціонерним товариством «Автомобільна група «ВІПОС», Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «ВІПОС» посилається на те, що відповідач за первісним позовом не надав позивачу за первісним позовом правовстановлюючих документів на надане позивачу за первісним позовом в оренду приміщення, що, за твердженням останнього, дало йому підстави сумніватися, що передані в оренду приміщення належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «АК-ТРАНС» та є підставою для розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 10.09.12.

Проте, задовольняючи зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» суд дійшов висновку, що нежитлова будівля (літера «Ц»), загальною площею 3 443,3 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Оранжерейна, 1, належить Публічному акціонерному товариству «АК-ТРАНС» на праві власності.

З огляду на викладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 10.09.12. (літера «Ц» загальною площею 3 443,3 (три тисячі чотириста сорок цілих та три десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 1), укладений між Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» та Приватним акціонерним товариством «Автомобільна група «ВІПОС», задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним та за зустрічним позовом покладаються на Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «ВІПОС».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49 ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» відмовити.

2. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» задовольнити повністю.

3. Визнати право власності Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, б. 1; ідентифікаційний код 05475162) на нежитлову будівлю (літера «Ц»), загальною площею 3 443,3 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Оранжерейна, 1.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, б. 9-А; ідентифікаційний код 24581332) на користь Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, б. 1; ідентифікаційний код 05475162) 8 537 (вісім тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.02.13.

Суддя Т.М. Ващенко