Ухвала суду № 29512372, 18.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року м. Київ К-41052/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпрокат»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009

у справі № 2-а-8684/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпрокат»

до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009, відмовлено в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2008 № 0000192340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10782, грн.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача (на підставі направлення № 842 від 01.08.2007) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року, складено Акт перевірки від 09.04.2008 № 934/23-31048718, в якому встановлено порушення вимог п. п. 4.1, 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем безпідставно занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21825,00 грн., у тому числі: за грудень 2007 року -10782,00 грн., за січень 2008 року -11043, 00 грн. при реалізації пов'язаній особі ДП «ТД «Інтерпрокат»за даними рахунку 26 «Готова продукція»: у грудні 2007 року на суму 569484,00 грн. при собівартості реалізованої готової продукції у розмірі 396112,00 грн., тобто, менше на 55215,00 грн.

На підставі акта перевірки від 09.04.2008 № 934/23-31048718, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2008 № 0000192340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 10782,00 грн. за декларацією з ПДВ за січень 2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі поставки товарів (робіт, послуг) пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи із фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до пп. 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

При здійсненні перевірки було встановлено продаж труб сталевих безшовних пов'язаній особі за цінами нижчими сформованої собівартості. В матеріалах справи відсутні належні докази відповідності ціни продажу труб сталевих безшовних рівню звичайної ціни, а саме, передбаченої підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Надані до матеріалів справи прайс-листи ТОВ "Ютист" та ТОВ "УГМК-Днепропетровск" (арк. спр. 72-73) не є належним доказом рівня звичайних цін на момент здійснення господарської операції між пов'язаними особами.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом дотримано вимоги пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при визначенні звичайної ціни виготовленої продукції -труб холоднодеформованих, реалізованої позивачем пов'язаній особі у січні 2008 року та доведено факт продажу вказаного товару за зазначений період за цінами, нижчими від цін, за якими продається аналогічний товар іншими підприємствами, не пов'язаними з продавцем, тобто за звичайними цінами.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність об'єктивності та поважності причин продажу позивачем товару за ціною, нижчою від ціни придбання, а відповідно і правомірність формування податкового кредиту.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпрокат»- відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль