Ухвала суду № 29512369, 18.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року м. Київ К-25837/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009

у справі № 2-а-1323/08/0570

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна»

до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009, адміністративний позов задоволено частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ Донецької області від 03.05.2007 № 0001161540/0, від 03.05.2007 № 0001181540/0, від 10.08.2007 № 0001161540/2, від 10.08.2007 № 0003051540/2, від 12.09.2007 № 0001161540/3 та від 12.09.2007 № 0003051540/3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, складений акт від 03.05.2007 № 287/15-0/26319503 та прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, якими застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, а саме: від 03.05.2007 № 000115154/0 в сумі 46492,88 грн.; від 03.05.2007 № 0001161540/0 в сумі 19905, 45 грн.; від 03.05.2007 № 0001171540/0 в сумі 9850,80 грн. та від 03.05.2007 № 0001181540/0 в сумі 104343,72 грн.

Матеріали справи свідчать, що фінансові санкції до позивача застосовано за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами загальнодержавного значення та збору за геологорозвідувальні роботи.

Згодом, за результатами адміністративного оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень, Добропільською ОДПІ Донецької області прийнято наступні повідомлення-рішення від 10.08.2007 № 0001171540/2; № 0001161540/2; № 0001151540/2 та № 0003051540/2, а також рішення ДПА у Донецькій області про результати розгляду скарги від 12.09.2007 № 0001171540/3; № 0001161540/3; № 0001151540/3 та № 0003051540/3.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків , визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу ; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено строки сплати узгодженого зобов'язання, які становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Пунктом 3 статті 9 зазначеного Закону визначено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Як було вірно встановлено судами та підтверджується висновком експерта-економіста, спірними податковими повідомлення-рішеннями відповідачем застосовані штрафні санкції, у тому числі при сплаті позивачем податкових зобов'язань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов'язання яких визначені іншими податковими деклараціями, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач безпідставно використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції.

Посилання відповідача на п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки зазначеною нормою не встановлено право чи обов'язок саме податкового органу змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»або іншими законами з питань оподаткування.

Інші доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області - відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль