Ухвала суду № 29512364, 11.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2013 р. м. Київ К-34617/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі -Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача -Шиленко О.В.,

відповідача, прокуратури - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009

у справі №2а-25/09/8/0170

за позовом Приватного підприємства "Агротехнологии"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

за участю прокуратури Автономної Республіки Крим,

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2009, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009, частково задоволено позовні вимоги: визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №1080/23-1/0 від 07.11.2008 в частині заниження зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 2230365 грн. В задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення ПІ №1080/23-1/0 від 07.11.2008 щодо заниження зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 19659 грн. та скасування повністю податкового повідомлення-рішення №1081/23-1/0 від 07.11.2008 з визначення зобов'язань з податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств на суму 31924,73 грн., відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В судове засідання з'явивсь представник позивача. Представники прокуратури та ДПІ в засідання суду не з'явились, проте від ДПІ на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Також, відповідачем було заявлене клопотання, підтверджене належними доказами, про заміну Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на її правонаступника -Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.08.2005 по 30.06.2008, складений акт перевірки від 27.10.2008 №1505/23/1/33705857, в якому встановлено порушення позивачем:

- п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п. 7.2.6 п.7.2. ст.7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р., у зв'язку з чим відповідачем зменшено податковий кредит та донараховано податку на додану вартість в періоді на загальну суму 1123992 грн., у тому числі за: листопад 2006р. на суму 21075 грн., грудень 2006р. на суму 81775 грн., січень 2007р. на суму 30700 грн., лютий 2007р. на суму 33965 грн., березень 2007р. на суму 71304 грн., квітень 2007р. на суму 64534 грн., травень 2007р. на суму 58764 грн., червень 2007р. на суму 106022 грн., липень 2007р. на суму 145063 грн., серпень 2007р. на суму 38497 грн., вересень 2007р. на суму 115162 грн., жовтень 2007р. на суму 87695 грн., листопад 2007 на суму 92875 грн., грудень 2007р. на суму 76561 грн.; п.11.21, п.11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р.;

- п.4.1 ст.4, пп. 5.61 п.5.6 ст.5, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997р., яке виразилося у заниженні податку на прибуток на загальну суму 25848,75 грн., у тому числі за 1 квартал 2006 року в сумі 21,75 грн., 1 квартал 2008 року в сумі 7405,75 грн., 2 квартал 2008 року в сумі 18421,25 грн.;

- п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111, яке виразилося у ненаданні податкових декларацій по спеціальному режиму оподаткування (п. 11.21, п.11.29) за період січень 2008 р., лютий 2008 р., березень 2008 р., квітень 2008 р., травень 2008 р., червень 2008 р.

Крім того, в акті перевірки (а.с. 53) зазначено, що Джанкойською ОДПІ складений Акт №1 від 10.10.2008 відмови ПП "Агротехнологии " від надання копій документів, які свідчать про порушення. Також, зазначено, що відповідно до п. 9 ст.1 Закону України від 04.12.1990 року №509 - XII „Про державну податкову службу в Україні", під час перевірки директору Гозову А.Ю. був наданий письмовий запит (вх.№8512/10/23-1 від 06.10.2008, отриманий 07.10.2008) про надання завірених копій бухгалтерських та податкових документів, які свідчать про встановлене порушення податкового законодавства. Листом ПП "Агротехнологии" повідомлено (вх.№3826/10 від 10.10.2008, що необхідні документи були викрадені).

На підставі акта перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлень-рішень:

- №1080/23-1/0 від 07.11.2008 про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ на суму 2 250 024 грн., в тому числі: 1 123 992 грн. основного платежу та 1 126 032 грн. штрафних санкцій (за порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"),

- №1081/23-1/0 від 07.11.2008 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 31 924,73 грн., в тому числі: 25 848,75 грн. основного платежу та 6075,98 грн. штрафних санкцій (за порушення п.4.1 ст.4, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п.5.7 ст. 5 Закону України "Про податок на прибуток підприємств").

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про визнання частково протиправним та скасуванням податкового повідомлення-рішення №1080/23-1/0 від 07.11.2008 в частині заниження зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 2230365 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документам згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з акта перевірки, до перевірки не були надані наступні документи: податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, книги видачі довіреностей по наступним контрагентам: ТОВ "Монарх-107", ТОВ "Корсандія", ТОВ "Евро-поліс ЛТД", ТОВ "Опт Трейдінг", ТОВ "Партнер-Н", ПП "Аметист-Нью", ПП "Австрія-Експорт"та ПП "Вітал Крафт"; розрахунки за отриманий товар з наступними контрагентами: ТОВ "Опт Трейдінг", ТОВ "Партнер-Н", ПП "Аметист-Нью", ПП "Австрія-Експорт"та ПП "Вітал Крафт".

При цьому, ПП "Агротехнологии" письмово повідомило відповідача про те, що необхідні документи були викрадені. Вказана обставина була підтверджена під час перевірки відповіддю на здійснений відповідачем запит, в якій Джанкойський МРВ ГУ МВС України в АР Крим повідомив, що факт крадіжки у директора ПП "Агротехнологии" був зареєстрований в ЖРЗПЗ за № 4509, у порушенні кримінальної справи було відмовлено 06.10.2008 за ст.6 п.2 КПК України за відсутністю складу злочину.

Також, Джанкойським МРВ надано перелік викрадених документів ПП "Агротехнологии": касова книга та касові документи з жовтня 2005 р. по жовтень 2008 р., податкові накладні з 2005р. по жовтень 2008 р., податкові накладні та книги реєстрації податкових накладних за 2005-2008 роки, проводки та первинні, звіти по реалізації продукції, журнали №7, №6, банківські документи, договори з 2005 по 2008 роки тощо.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт втрати документів бухгалтерського та податкового обліку позивача мав місце вже в ході проведення документальної перевірки, у зв'язку з чим позивач не мав реальної можливості вчинити дії по поновленню викрадених документів, жодного строку на поновлення втрачених документів відповідачем не надано і питання про можливість поновлення документів під час перевірки взагалі не з'ясовувалось.

Крім того, існування вказаних документів на початку проведення перевірки, але зникнення під час її проведення не може свідчити про непідтвердження сум податкового кредиту відповідними податковими накладними.

Щодо нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 561996 грн. на підставі пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", колегією суддів слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

При цьому, під великим розміром коштів в розумінні ст.212 КК України слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах: п.п. 6.1.1. у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в 2008 році мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня, складала 515 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ненадходженням до бюджетів коштів у великому розмірі у розумінні вищенаведених норм є сума, що дорівнює 772500 грн. (50% від 515 грн. = 257,50грн. х 3000), тоді як сума, на яку виявлене заниження податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з неправомірним переходом на спецрежим оподаткування з ПДВ складає тільки 11746 грн., що не є великим розміром, а нарахування штрафних санкції на цю суму, відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є неправомірним та безпідставним.

Враховуючи, що в касаційній скарзі відповідач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій виключно в частині задоволених позовних вимог і просить їх скасувати тільки в цій частині, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку виключно в частині, в якій позовні вимоги були задоволені. В решті рішення судів попередніх інстанцій відповідачем не оскаржуються.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль