Ухвала суду № 29512346, 18.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2013 р. м. Київ К-55593/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі -Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача -Вєніков О.Д.,

відповідача - Мартинюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009

у справі №6/461 (22-а-35522/08)

за позовом Дочірнього підприємства «Продмережа»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009, задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2007 №8832308/0.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на її правонаступника -Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Абла Плюс» за період з 01.01.2007 по 01.04.2007, складений акт № 4320/23-08/30929444 від 12.11.2007, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.4.1. п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), а саме: завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 326592,00 грн.

Відповідач вважає, що завищення податкового кредиту відбулося через те, що позивач у березні 2007 року віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості товару (дубленого хромованого напівфабрикату „WET-BLUE" (1 гатунок) із шкур ВРХ), що відрізняється від звичайної ціни на такий товар більше ніж на 20%, у зв'язку з придбанням цього товару, в сумі 326592,00 грн.(48000 кг. Х (64,32 грн. -30,30 грн.) х 20% =326592,00 грн.), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2007 року у розмірі 326592,00 грн. На думку відповідача, звичайна ціна дубленого хромованого напівфабрикату „WET-BLUE" із шкур ВРХ розміром більше 2,6 кв. м складає 25 -30 доларів США/м.кв. Вищезазначену ціну відповідач отримав з листа Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України (лист № 686/08-07 від 28.09.2007), про що зазначено в акті перевірки.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №8832308/0 від 19.11.2007, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 489 888,00 грн., з яких 326 592,00 грн. - за основним платежем та 163 296,00 грн. - штрафних санкцій.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду. При цьому, згідно абз. 2. п. 4.1 цього Закону, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну більш ніж на 20 %, база оподаткування операції з поставки таких товарів визначається за звичайними цінами.

Згідно з пп. 1.20.1 п. 20 ст. 1 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (роботи, послуги).

Пунктом 1.20.8 ст. 1 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, єдиним доказом Державної податкової інспекції при обґрунтуванні ціни, яка не відповідає рівню звичайних цін, є лист Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України. При цьому, відповідачем не був проведений повний аналіз цін на товари даного виду, не були використані статистичні дані внутрішнього ринку, не дотримані вимоги щодо пояснення звичайної ціни та не досліджена маркетингова політика по продажу даного виду продукції.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору.

Крім того, норми Указу Президента України "Про заходи щодо вдосконалення конюнктурно - цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" не покладають на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України функції проводити оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, а тому, суди вірно зазначили, що такими повноваженнями даний орган не наділений.

Також, слід зазначити, що позиція судів попередніх інстанцій, про перегляд яких заявлено у касаційній скарзі, узгоджується з постановою Верховного Суду України від 07.11.2011 №258/11 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Зап-Екоресурс" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, який висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене вище, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль