Рішення № 29511078, 14.02.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

0508/14053/2012

Провадження № 2/255/650/13

Справа 0508/14053/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

при секретарі - Лисенко Л.В., Лещенко М.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, посилаючись на наступні обставини.

21 вересня 2011 року о 13 годині 15 хвилин на вул. Радянської в р. Артемівську (вул. Радянська) Донецькій області, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», д/н НОМЕР_6, в порушення ст. 13.1 ПДР України, не вибравши безпечну дистанцію, в результаті чого здійснив наїзд на рухався попереду в попутному напрямі і зупиненої автомобіль марки «ЗАЗ», д/н НОМЕР_5 - власник ОСОБА_4, в результаті наїзду автомобіля позивачки отримав механічні пошкодження.

06.03.2012 р. постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька водій автомобіля марки «ЗАЗ», д/н НОМЕР_6 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП України і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави.

На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 p. №1961-IV (надалі -Закон № 1961 -IV) цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ЗАЗ», д/н НОМЕР_6 застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (надалі -Відповідачем) - поліс обов'язкового страхування № АА3790359.

29 вересня 2011 року за замовленням відповідача була проведена експертиза транспортного засобу Позивачки для визначення вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до Акту оцінки вартості матеріальної шкоди №1558-270911-у від 29.09.2011 року вартість відновлювального ремонту машини позивачки «ЗАЗ» д/н НОМЕР_5 складає 11216.34 грн. (одинадцять тисяч двісті шістнадцять гривень 34 коп.).

З урахуванням, визначеного експертом розміру збитків 11216,34 грн. та розміру франшизи 1000 грн., розмір страхового відшкодування складає 10 216,34 грн. Але фактично Позивачці 20 квітня 2012 року було виплачено, перерахуванням на її рахунок 8 272.00 грн. Тобто відповідач недоплатив йому 1 944,34 грн. страхового відшкодування.

Додзвонившись до офісу Відповідача (страховика) з питанням різниці в страховій виплаті -Позивачці повідомили, що з суми матеріального збитку було утримано податок на додану вартість. Після того, як нею буде надано акт виконаних робіт, або будь який інший документ, що підтвердить факт оплати ремонту транспортного засобу з СТО, на якій проводились ремонтно-відновлювальні роботи, розмір страхового відшкодування буде перераховано у межах матеріального збитку, розрахованого експертом і який не перевищить розмір прямого збитку, понесеного нею.

На даний час Позивачка не в повному обсязі отримала від відповідача страхову виплату розмірі 1944,34 грн.

Вважає дії відповідача незаконними та такими що, порушують законні права Позивачки, з наступних підстав:

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст.З Закону № 1961-IV, є обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Оскільки вина застрахованої, за полісом АА3790359, особи визнана постановою суду від 06.03.2012 р., то ДТП, що мала місце 21.09.2011 року відповідно до ст. 6 Закону № 1961-IV є страховим випадком, внаслідок якого у Відповідача настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно ст. 22.1. Закону № 1961-IV страхова компанія при настанні страхового випадку відповідно зі страховою сумою відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду. який був заподіяний у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У ст. 29 Закону № 1961-IV зазначено: «У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновних ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання власника або законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом в момент ДТП, або до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також плата за послуги стоянки».

Закон не надає право відповідачу відшкодовувати збиток за вирахуванням ПДВ.

Пунктом 180.1 статті 180 Податкового кодексу України визначено виключний перелік осіб-платників податку на додану вартість, під категорію яких позивач, як фізична особа не потрапляє

У п.162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, визначено що фізична особа - резидент при отриманні доходів є платником податку з доходів фізичних осіб. У п.165.1.27 ст.165 Податкового кодексу Українивказано. які доходи не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу, а саме: сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов: а) у разі страхового випадку - факт заподіяння шкоди повинен бути належ ним чином підтверджений: в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу, яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Згідно ст. 196 Податкового кодексу України відповідач не є платниками податку, а в тому не може йти мова про ПДВ.

Підпункт 3 пункту 1 статті 196 Податкового кодексу прямо вказує, що послуги по страхуванню не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно статті 185 Податкового кодексу сплата страхового відшкодування не є об'єктом обкладення податком на додану вартість. Страхове відшкодування не є базою оподаткування.

Таким чином, зменшення страхового відшкодування на суму ПДВ є безпідставним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Просила суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, Донецьк, вул. Постишева, 60) СДРПОУ 31650052, на користь ОСОБА_2 (84600, АДРЕСА_1) ІПН НОМЕР_2 суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 1944,34 гривень, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, Донецьк, вул. Постишсва, 60) ЄДРГІОУ 31650052, на користь ОСОБА_2 (84600, АДРЕСА_1) ІПН НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 214,60 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі договору № 05/03/12 про надання правової допомоги від 01 березня 2012 року позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Представник відповідача Петрова О.В., яка діє на підставі довіреності в судовове засідання не з»явилася, надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ПрАТ «СК «ВУСО» та в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

21 вересня 2011 року о 13 годині 15 хвилин на вул. Радянської в р. Артемівську (вул. Радянська) Донецькій області, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», д/н НОМЕР_6, в порушення ст. 13.1 ПДР України, не вибравши безпечну дистанцію, в результаті чого здійснив наїзд на рухачий попереду в попутному напрямі і зупиненим автомобілем марки «ЗАЗ», д/н НОМЕР_5, власником якого є ОСОБА_2, в результаті наїзду автомобілі отримали механічні пошкодження.

06.03.2012 року постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношені ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито.

З вказаної постанови суду вбачається, що 21 вересня 2011 року о 13 годині 15 хвилин на вул. Радянської в м. Артемівську Донецькій області, ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», д/н НОМЕР_6, в порушення п. 13.1 ПДР України, не вибрав безпечну дистанцію, в результаті чого скоїв наїзд на рухающийся попереду в попутному напрямку і зупинившимся автомобілем марки ЗАЗ, д/н НОМЕР_5,який в результаті наїзду почав рух і скоїв зіткнення з стоячим попереду перед пішеходним переходом автомобілем марки «Рено», д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6 Автомобілі отримали механічні пошкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.10.2011 року він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за дану дорожньо-транспортну пригоду і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень, які він вже сплатив.

Вказана постанова набрала законної сили 17.03.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновім правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 п.2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити по шкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для від новлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Транспортний засіб марки ЗАЗ, д/н НОМЕР_5, який отримав механічні пошкодження в результаті ДТП належить позивачці ОСОБА_2, що не спростовано в судовому засіданні.

Згідно наявного в матеріалах справи полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що транспортний засіб «ЗАЗ», д/н НОМЕР_6, яким керував відповідач ОСОБА_3 було застраховано в Страховій компанії «ВУСО», де ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну встановлено 50 000 гривень, франшиза складає 1000 гривень.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 22 закону N 1961 «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Закономпорядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Згідно п.12.1.ст.12 вищевказаного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Пунктом 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за заподіяні збитки, повинна бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно акту автотоварознавчого дослідження № 1558-270911-у від 29 вересня 2011 року, яке було проведено на замовлення СК «ВУСО» вбачається, що загальна вартість матеріальної шкоди, спричинена власнику автомобіля ЗАЗ 110307 ЗНГ, д/н НОМЕР_5 складає 11 216,34 гривень ( поновлювальний ремонт з урахування вартості зносу ).

Встановлено, що після настання дорожньо-транспорьтної пригоди, позивач ОСОБА_2 зверталася до Страхової компанії «ВУСО», де їй було виплачено страхове відшкодування за вичетом франшизи у сумі 8 271,93 гривень, що підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 4720 від 17 квітня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відпоідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, відповідачем не в повному обсязі було сплочено позивачу страхове відшкодування у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та з урахуванням ліміту, тому позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування є такими, що підлягають задоволенню та з відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню сума недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 1 944,34 гривень.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 214,60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.2 п.1 ст. 22, ч.1 ст. 1166, ст. 1187, ч.1 п.2 ст. 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, ч. 3 ст. 61, 88, 118,119, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 6, 22, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь позивача ОСОБА_2 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 1 944,34 гривень та судовий збір у сумі 214,60 гривень, а всього 2 158,94 гривень ( дві тисячі сто п»ятьдесят вісім гривень дев»яносто чотири копійки ).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя