0508/11667/2012
Провадження № 2/255/327/13
Справа 0508/11667/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Орєхова О.І.,
при секретарі Лисенко Л.В., Лещенко М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до державного підприємства «Донецька залізниця», третя особа в.о. начальника вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_5 про визнання недійсним контракту, визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до державного підприємства «Донецька залізниця», третя особа в.о. начальника вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_5 про визнання недійсним контракту, визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.
27.04.1990 року була прийнята учнем провідника пасажирських вагонів вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця».
25.05.1990 року за безстроковим договором призначена провідником пасажирських вагонів вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця».
02.06.2000 року укладений строковий трудовий договір ( контракт ).
28.07.2011 року переведена провідником пасажирського вагону резерву провідників дільниці 1 групи за умовами контракту до 27.07.2016 року.
09.10.2012 року наказом № 1546/ос в.о. начальника вагонного депо Донецьк ОСОБА_5 була звільнена за п. 8 ст. 36 КЗпП України з підстав передбачених контрактом. В наказі зазначено, що порушила умови п.п. 18, 20 контракту № 6892 та п. 3.9.5 Інструкції провідниу пасажирських вагонів № ЦЛ-0038.
Вважає, що її звільнили незаконно, оскільки безквіткових пасажирів в вагоні № 16/12780 не провозила і складений акт від 25.09.2012 року № 006753 це підтверджує.
Крім того, наказ про звільнення підписала не повноважна посадова особа, яка не наділена правами ( довіреністю ) начальника Донецької залізниці.
Просила суд визнати незаконним наказ від 09.10.2012 року № 1546/ос, поновити її на посаді провідника пасажирського вагону резерву провідників дільниці 1 групи вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» з 09.10.2012 року, стягнути з відповідача ДП «Донецька залізниця» на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в сумі 2 000 гривень та 2 000 гривень витрати на правову допомогу ( а. с. 1-2 ).
20.11.2012 року представником позивача надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсним контракт від 28 липня 2011 року № 6892, оскільки цей контракт підписаний не начальником вагонного депо Донецьк ОСОБА_6, а тому трудові відносини визнати безстроковими між Роботодавцем та ОСОБА_1, визнати незаконним наказ від 09.10.2012 року № 1546/ос в.о. начальника вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_5, поновити її на посаді провідника пасажирського вагону резерву провідників дільниці 1 групи вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» з 09.10.2012 року, стягнути з відповідача ДП «Донецька залізниця» на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто з дня звільнення та на момент прийняття судового рішення, моральну шкоду в сумі 2 000 гривень та 2 000 гривень витрати на правову допомогу ( а. с. 44 ).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру на ведення цивільної справи від 09.10.2012 року кожний окремо підтримали уточнені позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та уточненій заяві та просили суд уточнені вимоги задовольнити та визнати недійсним контракт від 28 липня 2011 року № 6892, оскільки цей контракт підписаний не начальником вагонного депо Донецьк ОСОБА_6, а тому трудові відносини визнати безстроковими між Роботодавцем та ОСОБА_1, визнати незаконним наказ від 09.10.2012 року № 1546/ос в.о. начальника вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_5, поновити ОСОБА_1 на посаді провідника пасажирського вагону резерву провідників дільниці 1 групи вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» з 09.10.2012 року, стягнути з відповідача ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день прийняття судового рішення, моральну шкоду в сумі 2 000 гривень та 2 000 гривень витрати на правову допомогу.
Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача ОСОБА_1, просив суд відмовити позивачці в задоволенні її вимог в повному обсязі. Доповнив, що з боку відповідача при звільненні ОСОБА_1 порушень чинного законодавства не було, а з боку позивачки був встановлений факт грубого порушення умов діючого контракту № 6892 від 28.07.2011 року, а саме п. 18 «а», а саме провоз безквіткових. Доповнив, що вимоги позивачки в частині визнання недійсним контракту від 28 липня 2011 року № 6892, оскільки на думку позивачки цей контракт підписаний не начальником вагонного депо Донецьк ОСОБА_6 не можуть бути задоволені судом, так як позивачкою не доведено в судовому засіданні даного факту, а також до цієї частини вимог суд аовинен застосувати строк позовної давності у відповідності до ст. 233 КЗпП України.
Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідиши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Судом встановлені наступні обставини.
Позивачка ОСОБА_1 з 27.04.1990 року була прийнята учнем провідника пасажирських вагонів вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця», а з 25.05.1990 року призначена провідником пасажирських вагонів вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця».
Встановлено, що 02.06.2000 року укладений строковий трудовий договір ( контракт ).
28.07.2011 року ОСОБА_1 переведена провідником пасажирського вагону резерву провідників дільниці 1 групи за умовами контракту до 27.07.2016 року.
09.10.2012 року наказом № 1546/ос в.о. начальника вагонного депо Донецьк ОСОБА_5 була звільнена за п. 8 ст. 36 КЗпП України з підстав передбачених контрактом, що підтверджується доданою до матеріалів справи трудовою книжкою.
В наказі зазначено, що порушила умови п.п. 18, 20 контракту № 6892 та п. 3.9.5 Інструкції провідниу пасажирських вагонів № ЦЛ-0038.
Вважає, що її звільнили незаконно, оскільки безквіткових пасажирів в вагоні № 16/12780 не провозила і складений акт від 25.09.2012 року № 006753 це підтверджує. Крім того, наказ про звільнення підписала не повноважна посадова особа, яка не наділена правами ( довіреністю ) начальника Донецької залізниці, а також контракт від 28 липня 2011 року № 6892 повинен бути визнаний недійсним, оскільки цей контракт підписаний не начальником вагонного депо Донецьк ОСОБА_6.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відпоідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 статті 57 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов»язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Згідно до ч. 2 ст. 131 ЦПК України докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії у про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 р. № 273 робітники залізничного транспорту загального користування, які здійснюють обслуговування пасажирів, працевлаштовуються на підприємства пасажирського залізничного транспорту загального користування за контрактною формою трудового договору. Перелік категорій робітників залізничного транспорту, які працевлаштовуютъся за контрактною формою трудового договору, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно Переліку категорій і посад робітників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, затвердженого Постановою КМУ № 764 от 15.07.1997 р. (зі змін, та доповненнями) провідники пасажирських вагонів відносяться до категорії «Робітники», які підлягають працевлаштуванню за контрактною формою трудового договору.
Відповідно до п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України, Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсним. Незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.
Згідно контракту з працівником № 6892 від 28 липня 2011 року вбачається, що він укладений між ДП «Донецька залізниця» Вагонне лепо Донецьк в особі Начальника вагонного депо Донецьк ОСОБА_6, що діє на підставі Положення та довіреності № Н 01/230 від 01.02.2010 року та ОСОБА_1, про що свідчать підписи сторін.
Один примірник контракту позивачкою ОСОБА_1 було отримано особисто наручно 28.07.2011 року, про що свідчить особистий підпис позивачки.
Встановлено, що ОСОБА_6, як Начальник вагонно депо Донецьк мав право на укладання вказаного контракту.
Посилання позивачки ОСОБА_1 та її представника у судовому засіданні, що вказаний контракт підписаний не ОСОБА_6, а іншою особою не знайшли свого підтвердження та недоведені позивачкою.
Клопотання з боку позивачки та її представника щодо призначення почеркознавчої експертизи ( підпису ОСОБА_6 ) не надходило.
Отже, судом не встановлено в судовому засіданні недійсності контракту від 28 липня 2011 року № 6892, а тому позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині визнання недійсним контракт від 28 липня 2011 року № 6892, оскільки цей контракт підписаний не начальником вагонного депо Донецьк ОСОБА_6 є такими, що не підлягають задоволенню, так як є безпідставними та недоведенними.
Щодо позовних вимог позивачки ОСОБА_1 в частині визнання незаконним наказ від 09.10.2012 року № 1546/ос в.о. начальника вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_5 та поновлення її на посаді провідника пасажирського вагону резерву провідників дільниці 1 групи вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» з 09.10.2012 року, то суд приходить до наступного.
Встановлено, що за результатом перевірки працівниками ЦІК Укрзалізниці поїзду № 48 сполученням Севастополь-Донецьк від 25.09.2012 року було виявлено провезення 70 безквіткових пасажирів та 400 кг. надлишкової ручної поклажі.
У вагоні №16 було перевезення 7 безквіткових пасажирів, про що свідчить складений акт № 006753.
Вказане стало можливим внаслідок порушення провідником пасажирського вагону ОСОБА_1 п. 3.9.5 інструкції № ЦЛ- 0038 та п. 18 контракту № 6892 від 28.07.2011 року.
Згідно п. 4 «а» контракту № 6892 від 28.07.2011 року укладеного між позивачем та відповідачем зазначено, що працівник зобов'язаний чесно та сумлінно виконувати зимоги діючої інструкції начальника поїзда та інші нормативні документи, що регламентують порядок роботи.
З умовами контракту ОСОБА_1 була ознайомлена про що свідчить її особистий підпис.
На виконання п. 20 контракту № 6892 від 28.07.2011 року при достроковому розірванні контракту у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань передбачених контрактом, він розривається з попередженням відповідної сторони за два тижні.
Встановлено, що адміністрація вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» попередила ОСОБА_1 про розірвання контракту з дотриманням встановленого строку, про що свідчить повідомлення №2849 від 25.09.2012 року, яке додано до матеріалів справи, де від підпису ОСОБА_1 відмовилась про що складений відповідний акт.
Наказом № 1546/ ОС від 09.10.2012 р. ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, з підстав передбачених контрактом.
Встановлено, що позивачка при прийомі на роботі в порядку ст. 29 КЗпП України була ознайомлена з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, про що зроблено відмітку в карточці П-2. Відносно знання Інструкції провідника пасажирського вагону № ЦЛ-0038 та інших локальних актів, здавала іспити кожні два роки, була ознайомлена з посадовою інструкцією ЦЛ-0038, про що свідчить особистий підпис.
Посилання в судовому засіданні позивачки ОСОБА_1, що вона не перевозила безквіткових пасажирів в вагоні № 16/12780 не заслуговують на увагу, оскільки з пояснення позивачки, яке наявне в матеріалах справи від 25.09.2012 року вбачається, що позивачка власноручно підтверджує факт провозу безквіткових, що є грубим порушення умов діючого контракту № 6892 від 28.07.2011 року, а саме п. 18 «а».
Згідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 ( з наступними змінами ) «Про практику розгляду судами трудових спорів», вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільненних за п. 8 ст. 36 КЗпП України, судді повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
Позивачка ОСОБА_1 була звільнена за п. 8 ст. 36 КзаП України з підстав, передбачених контрактом, а саме за порушення п. 18 «а» контракту.
Наказ про звільнення позивачки ОСОБА_1 був підписаний в.о. начальника вагонного депо Донецьк ОСОБА_5, який уповноважений на це довіреністю, яка наявна в матеріалах справи.
Отже, в судовому засіданні під час розгляду справи не знайшло підтвердження того факту, що при звільненні позивачки з боку відповідача були порушені норми діючого законодавства.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині визнання незаконним наказ від 09.10.2012 року № 1546/ос в.о. начальника вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_5 та поновлення її на посаді провідника пасажирського вагону резерву провідників дільниці 1 групи вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» з 09.10.2012 року є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день прийняття судового рішення, моральну шкоду в сумі 2 000 гривень та 2 000 гривень витрати на правову допомогу, то такі вимоги позивачки не підлягають задоволенню, у зв»язку з відмовою у задоволенні вищезаявлених вимог.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 1, 3, 5, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 р. № 273, п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 № 9 ( з наступними змінами ) «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до державного підприємства «Донецька залізниця», третя особа в.о. начальника вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_5 про визнання недійсним контракту, визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя
Судове рішення № 29511068, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька) було прийнято 15.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0508/11667/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: