Рішення № 29510944, 09.01.2013, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 1316/2341/12

Провадження № 2/450/243/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2013 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

при секретарі Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( Відповідач 1) та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (Відповідач 2), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

01.06.2012р. представник позивача ОСОБА_3»як О.Г. звернувся в суд з позовом до відповідачів зіславшись на те, що 26.01.2011р. в с.Сокільники Пустомитівського району, з вини водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 сталась ДТП, в результаті якої належному ОСОБА_1 автомобілю НОМЕР_2 завдані механічні пошкодження. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мітсубісі Аутландер" складає 50688,7 грн. За проведення експертизи сплачено 550,00 грн., тому загальний розмір завданих ОСОБА_1 збитків становить 51238,7 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника (володільця) автомобіля НОМЕР_3 на момент ДТП була застрахована Відповідачем 2 згідно полісу №ВВ/3353869 від 11.112010р. з лімітом відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілих у розмірі 50 000,00 грн. , франшиза розміром 1 000,00 грн.

28.01.2011р. ОСОБА_2 звернувся у страхову компанію з заявою про настання страхового випадку, однак Відповідач на протязі 15 місяців не здійснив виплату страхового відшкодування, і тільки 10.05.2012р. була частково сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 43253,72 грн.

Тому страхова компанія має доплатити йому 5746,28 грн., а ОСОБА_2 сплатити 2238,70 грн.- різницю між завданою шкодою та сумою ліміту відповідальності страхової компанії.

Вважає, що Відповідач 2, згідно ст.37 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-страхової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 01.07.2004р.( надалі Закон), повинен був до 28.02.2011р. виплати ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 49 тис. грн., що ним не було вчинено. Так як Відповідач 2 допустив прострочення виконання грошового зобов»язання за період з 01.03.2011р. по 10.05.2012р., тому згідно ст.625 та ст.988 ЦК України повинен сплатити позивачу з простроченої суми: інфляційні розміром 1626,80 грн.; три проценти річних розміром 1631,10 грн. та 8 155,48 грн. неустойки.

ОСОБА_2 того, внаслідок ДТП , ОСОБА_4 заподіяно і моральну шкоду, матеріальну компенсацію за яку оцінює у розмірі 2 тис. грн., яку просить стягнути з Відповідача 2 з тих підстав, що страхова компанія більше календарного року затримала виплату страхового відшкодування, із-за чого позивач була позбавлена можливості відремонтувати власний автомобіль, у зв»язку з чим постійно перебувала у стресовому стані та зазнала душевних переживань.

Просить стягнути з Відповідача 1 - 2238,70 грн., з Відповідача 2 - загальну суму 19159,66 грн., а також понесені судові витрати.

20.11.2012р. представник Хом»як О.Г. подав доповнення до позовної заяви, в якому зазначив, що до даних правовідносин повинно бути застосоване законодавство в редакції, що діяло на момент скоєння ДТП . Також вважає, що страхова компанія не має права при виплаті страхового відшкодування утримувати ПДВ.

Позивач та його представник судове засідання не з»явилися, представник позивача подав заяву про те, що позов підтримує та просить справу слухати у його відсутності за наявними у справі даними.

Відповідач 1 в судове засідання не з»явився, подав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та просить справу розглядати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник Відповідач 2 в судовому засіданні 24.12.2012р. позов не визнав , подав заперечення та пояснив, що вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки страхова компанія виконала свої обов»язки щодо виплати страхового відшкодування в повному обсязі відповідно до умов договору страхування та діючого законодавства. Зазначив, що при розрахунку страхового відшкодування вираховано ПДВ з вартості змінних деталей, а тому остаточна сума до виплати складає 43253,72 грн., яка і була виплачена ОСОБА_4 07.05.2012р. Просить врахувати, що позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування 31.01.2012р., а тому виплата була прострочена тільки на 7 днів. З цих підстав вважає, що страхова компанія не повинна сплачувати інфляційні, три відсотки річних та пеню. Також позивач не довів факт спричинення йому моральної шкоди.

В наступні судові засідання представник Відповідача 2 не з»явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність за наявними у справі доказами.

З»ясувавши обставини справи на підставі наявних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів у їх сукупності, з врахуванням вимог цивільного судочинства , суд вважає, що позов слід задовольнити частково в силу наступного.

Відповідач 1 визнав позов в частині заявлених до нього вимог і суд вважає, що визнання позову в цій частині не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тому суд, в силу ч.4 ст.174 ЦПК України приймає визнання позову Відповідачем 1 та вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення, а обставини, визнані сторонами в цій частині, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 26.01.2011р. в с.Сокільники Пустомитівського району з вини водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 сталась ДТП, в результаті якої належному ОСОБА_1 автомобілю НОМЕР_2 завдані механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність власника (володільця) автомобіля НОМЕР_3 на момент ДТП була застрахована Відповідачем 2 згідно полісу №ВВ/3353869 від 11.112010р. на строк до 10.11.2011 року. Згідно умов договору страхування, ліміт відповідальності страховика за шкоду визначений у розмірі 50 000,00 грн. , з франшизою ( сума, на яку зменшується страхове відшкодування) розміром 1 000,00 грн.

28.01.2011р. ОСОБА_2 подав в ТДВ «СК «Провіта» заяву про настання страхового випадку, який мав місце 26.01.2011р. з його вини за участю керованого ним автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2.

Рішенням судді Пустомитівського районного суду від 18.02.2011р. ОСОБА_2 визнаний винний у вчиненні 26.01.2011р. правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за яке на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно висновків №3566/11 та №3567/11 експертних автотоварознавчих досліджень, складених станом на 14.03.2011р., які проводились окремо за заявами позивача та страхової компанії, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4, з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, становить 50688,7 грн. Дані висновки сторонами визнані та не оспорюються.

За проведення експертизи ОСОБА_5 сплатила 14.03.2011р. 550,00 грн.

13.01.2012р. ОСОБА_1 звернулася у ТДВ «СК «Провіта» з заявою ( реєстраційний №369101) про виплату їй страхового відшкодування у розмірі 49688,70 грн. згідно Полісу №ВВ/3353869 від 11.112010р. та у зв»язку з ДТП, що мала місце 26.01.2011р. в с.Сокільники.

07.05.2012р. ТДВ «СК «Провіта» платіжним дорученням №50117 перерахувала на вказаний позивачем ОСОБА_1 рахунок 43 686,26 грн.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статтей 1187 та 1188 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

А згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

Згідно приписів статей 35 та 36 Закону від 01.07.2004р., в редакції, яка діяла на час виникнення ДТП( 26.01.2011р.), та в редакції, яка діяла на час звернення ОСОБА_1 до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування (13.01.2012р.), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, повинна подати страховику відповідну заяву, після чого страховик зобов»язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у цьому.

Судом встановлено, що позивач звернулася до страхової компанії з відповідною заявою тільки 13.01.2012р., а тому саме після цієї дати у ТДВ «СК»Провіта» виник обов»язок прийняти рішення щодо здійснення страхового відшкодування чи відмову в тому.

Щодо твердження позивача про застосування до даних правовідносин статей 34, 36.1 та 36.2 Закону в редакції, яка діяла на моент скоєння ДТП та подання заяви про настання страхового випадку, то такі є безпідставними. Як роз»яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», пункт 2, у разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше.

Згідно зі ст.2 ЦК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки позивач звернулася до ТДВ «СК»Провіта» з відповідною заявою 13.01.2012р., у Відповідача 2 саме станом на дату звернення виникли обов»язки з прийняття відповідного рішення щодо страхового відшкодування. З цих підстав застосуванню підлягає редакція Закону, яка діяла на зазначену дату, зокрема стаття 36 Закону, якою визначено, що страховик не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов»язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову.

Виходячи з вимог діючого законодавства та згідно нижче наведених розрахунків суд вважає, що Відповідач 2 допустив прострочення виконання грошового зобов»язання за період з 13.04.2012р. по 06.05.2012р. Тому він, в силу ст.625 та ст.988 ЦК України повинен сплатити позивачу за вказаний період з простроченої до виплати суми розміром 49 000,00 грн.: 96,66 грн.- три проценти річних та неустойку розміром подвійної облікової ставки НБУ, що становить 483,29 грн.

Розрахунок неустойки: 49 000 х 7,5 % (ставка НБУ) х 2 : 100% : 365 ( кількість днів у році) х 24 ( кількість днів з 13 квітня по 06 травня 2012р.)= 483,29 грн.

Розрахунок трьох процентів річних: 49 000 х 3% 6 365 х 24 = 96,66 грн.

Що стосується інфляційних виплат, то такі не підлягають до стягнення, так як згідно даних Державної служби статистики України, за період з 13 квітня по 06 травня 2012р. індекс інфляції був на рівні не більше 100 відсотків.

Також суд вважає, що з Відповідача 2 підлягає до стягнення в користь позивача 5746,28 грн., які безпідставно відраховані з суми страхового відшкодування, яка підлягала до виплати у розмірі 49 тис. грн.

Твердження Відповідач 2 про те, що зазначені кошти, це сума ПДВ від вартості змінних деталей, яку він в даному випадку не повинен сплачувати, суд вважає безпідставним та таким, що суперечить Закону та іншим нормативним актам, діючим станом на 13.01.2012р., якими встановлено, що страховик не має права при виплаті страхового відшкодування утримувати будь-який податок. Зокрема, Податковим кодексом та Законом, ст.29 якого встановлено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у встановленому порядку.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача матеріальної шкоди підлягають до задоволення в загальному розміром 6 488,73грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ТДВ «СК»Провіта» 2 тис. грн. компенсації за завдану ОСОБА_1 моральну шкоду, то такі не підлягають до задоволення, так як позивач не довів факт спричинення йому з вини Відповідача 2 моральної шкоди.

Статтями 23 та 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також з відповідачів, згідно ст.88 ЦПК України, слід стягнути понесені позивачем судові витрати в розмірі 220,00 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в судове засідання не явилися всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, не здійснювалось.

Керуючись ст.ст.35-37 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р., Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», ст.ст. 625, 988,1166,1167,1187,1188,1194 ЦК України, ст.ст.2,3,8,10,57, 60,88,174,197, 209, 212- 215, 218, 223, 292,294 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, прож.: 79000 АДРЕСА_1, 2 238,70 грн. в рахунок відшкодування спричинених збитків та 57, 50грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, а всього стягнути в сумі 2296,20 грн. ( дві тисячі двісті дев»яносто шість гривень 20 копійок).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» , ЄДРПРУ 31704186, юридична адреса: 02100 м.Київ, вул.І.Дубового,18 в користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, прож.:79000 АДРЕСА_1 в загальному 6 488,73 грн. ( шість тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 73 копійки) , з яких: 5 746,28 грн. доплата страхового відшкодування; 483,29 грн.- пеня; 96,66 грн.- три проценти річних ; 162,50 грн.- судові витрати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_6