Ухвала суду № 29509533, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-8908/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі № 2а-8908/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової служби від 18.07.2012 року №0000152210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3583,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 895,75 грн. та №0000142210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4121,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не порушував податкового законодавства, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач вказував на безпідставність посилань Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «БК «Уровень»(код ЄДРПОУ 34469785), оскільки господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: приписи ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 31939846, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова ДПС Харківської області, якою було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" (код ЄДРПОУ 31939846) з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Уровень»(код ЄДРПОУ 34469785) за період з 01.11.2011 по 31.11.2011 року

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 08.06.2012 року № 1008/2210/31939846, в якому містяться висновки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України- не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме за 4 кв. 2011р. внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 4 121,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року (листопад 2011 року) в сумі 4 121,00 грн.; п.198.4, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 583,00 грн., в т.ч. за листопад 2011 року на суму 3 583,00 грн.

З посиланням на акт від 08.06.2012 року № 1008/2210/31939846 ДПІ у Московському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення -рішення від 18.07.2012 року №0000152210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 583,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 895,75 грн., всього у сумі 4478,75 грн. та від 18.07.2012 року №0000142210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 121,00 грн. (а.с.24,25).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем послуг від іншої особи ніж сторона за правочином.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

01.11.2011р. між ТОВ «Жилсервіс»(в якості замовника) та ТОВ «БК «Уровень»(в якості виконавця) був укладений письмовий правочин у формі договору №11\01-ЖС від 01.11.2011 р., предметом якого є виконання ремонтних робіт відповідно до додатку № 1. Строк виконання робіт складає з 01.11.2011 р. по 09.11.2011 р. За виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю 11000,00 грн.

Згідно з додатком №1 до Договору ТОВ «БК «Уровень»зобов'язується виконати наступні роботи: ремонт дверей холодних зон за адресою: м. Харків, пр.Перемоги, 46А; ремонт 2-го під'їзду за адресою м. Харків, пл. Свинаренко, 20; шпаклювальні роботи на парковці за адресою м. Харків, вул.Чайковського, 6 (а.с.40,41).

Протоколом узгодження за даним Договором Сторони домовились про вартість робіт, яка складає 11000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1833,33 грн.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами була складена договірна ціна, відомість ресурсів та локальний кошторис (а.с. 41-49).

За актами приймання - передавання від 07.11.2011 р. та від 09.11.2011 р. позивачем були передані виконавці необхідні матеріали для виконання робіт.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач надав акти приймання виконаних робіт від 09.11.2011р. на суму 11000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1833,33 грн., податкову накладну №59 від 09.11.2011р. на суму 11 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 833,33 грн., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у листопаді 2011р. Зазначена сума включена до складу валових витрат за 4 квартал 2011 р. (а.с. 50-53).

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 09.11.2011 р., ТОВ «БК «Уровень»(Кредитор-1) в повному обсязі передає ТОВ «Слас Груп»(Кредитор - 2) право вимоги погашення зобов'язань ТОВ «Жилсервіс»(Боржник) за договором №11/01-ЖС від 01.11.2011 р. у сумі 11000,00 грн. Відповідно до п.6 даного Договору з моменту підписання цього Договору взаємні зобов'язання ТОВ «БК «Уровень»та ТОВ «Жилсервіс»за договором №11/01-ЖС від 01.11.2011 р. вважаються виконаними та погашаються. Зобов'язання по оплаті вартості послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь ТОВ «Слас Груп»безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №1156 від 09.11.2011 р. на суму 11000,00 грн. та банківською випискою від 09.11.2011 р. (а.с.54-57).

Також, 14.11.2011р. між ТОВ «Жилсервіс»(в якості замовника) та ТОВ «БК «Уровень»(в якості виконавця) був укладений письмовий правочин у формі договору №14\11-ЖС від 14.11.2011 р., предметом якого є виконання ремонтних робіт відповідно до додатку №1. Строк виконання робіт складає з 14.11.2011 р. по 30.11.2011 р. За виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю 10 500,00 грн. Згідно з додатком №1 до Договору ТОВ «БК «Уровень»зобов'язується виконати наступні роботи: ремонт 2-го під'їзду за адресою м. Харків, пл. Свинаренко, 20 (а.с.58,59).

Протоколом узгодження за даним Договором Сторони домовились про вартість робіт, яка складає 10500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1750,00 грн.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами була складена договірна ціна, відомість ресурсів та локальний кошторис (а.с.61-63).

За актом приймання - передавання від 22.11.2011 р. Позивачем були передані Виконавці необхідні матеріали для виконання робіт.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач надав акт приймання виконаних робіт від 30.11.2011р. на суму 10500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 750,00 грн. та податкову накладну №164 від 30.11.2011р. на загальну суму 10 500,00 грн., у тому числі ПДВ на суму -1750,00 грн., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у листопаді 2011р. Зазначена сума включена до складу валових витрат за 4 квартал 2011 р. (а.с.64-66).

Зобов'язання по оплаті вартості послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №1187 від 30.11.2011р. у сумі 10 500,00 грн. (а.с.67-69).

Колегія суддів зазначає, що на момент укладення згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою №595545 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб -підприємців та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зазначити, що первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Матеріали справи свідчать, що проведення вказаних робіт, які виконувались ТОВ «БК «Уровень», замовлялись позивачем для виконання своїх зобов'язань за договорами, укладеними з АТ «Агросервіс - Україна» та ТОВ «Моноліт» будівельний альянс».

На підтвердження необхідності проведення вказаних ремонтних робіт позивачем надані до матеріалів справи: акт від 30.11.2011 р. затверджений директором ТОВ «Жилсервіс»у присутності власників квартир №5, 40, 39 вказаного будинку, в якому зазначено, що для підготовки житлового будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період здійснено ремонт дверей на 15-ті поверхах; заяву власників квартир будинку, а також акт від 30.11.2011 р. затверджений директором ТОВ «Жилсервіс»у присутності власників квартир вказаного будинку, в якому зазначено, що капітальний ремонт у 2-му під'їзді житлового будинку №20 виконаний у повному обсязі, а саме: здійснено ґрунтовку, шпаклівку, окраску стін, поручнів, перил, поверхових електрощитів, ліфтових дверей, поновлено полова плитка на поверхах; акт від 30.11.2011 р. затверджений директором ТОВ «Жилсервіс»у присутності власників квартир вказаного будинку, в якому зазначено, що штукатурні роботи стін та стелі у паркінгу під жиловим будинком здійснені у повному обсязі (а.с.115-119).

Колегія суддів не приймає до уваги доводів апелянта щодо нікчемності правочинів з контрагентом ТОВ «БК «Уровень». Підставою для судження про нікчемність даних правочинів був акт ДПІ у Московькому районі м. Харкова Харківської області від13.04.2012 року № 50/23/34469785 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Уровень». З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що суб"єктом владних повноважень за наслідками проведення перевірки не спростовано презумпції добросовісності та сумлінності позивача як платника податків, зборів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем послуг від іншої особи ніж сторона за правочином.

Враховуючи вищевикладене та факт порушення спірними рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року по справі № 2а-8908/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі № 2а-8908/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.