Ухвала суду № 29509418, 12.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року Справа № 49280/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства ,,Воютицький спиртовий завод" до державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

12 січня 2011 року державне підприємство (ДП) ,,Воютицький спиртовий завод" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Самбірському районі Львівської області за № 0000562300/0 від 15 листопада 2010 року та № 0000562300/1 від 29 грудня 2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 198019,98 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Самбірському районі Львівської області подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою доводи податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та фермерським господарством (ФГ) ,,Ткаченко-Агро" угод та неправомірність віднесення до податкового кредиту за грудень 2009 року сум ПДВ по вказаних угодах в розмірі 132013,32 грн.

З огляду на викладене, ДПІ у Самбірському районі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що ДП ,,Воютицький спиртовий завод" у період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року був платником ПДВ.

На підставі висновків планової виїзної перевірки, оформленої актом від 05.11.2010 року № 991/23-1/00374781, ДПІ у Самбірському районі прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000562300/0 від 15 листопада 2010 року, яким ДП ,,Воютицький спиртовий завод" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 198019,98 грн., з яких 132013,32 грн. основного платежу та 66006,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення вимог ч.2 ст.228, ст. 216 ЦК України, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" позивачем в грудні 2009 року неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 132013,32 грн. за нікчемним правочином, укладеним між позивачем та ФГ ,,Ткаченко-Агро".

За наслідками апеляційного оскарження ДПІ у Самбірському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2010 року № 0000562300/1, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення за № 0000562300/0 від 15 листопада 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі несплата податку продавцем ( у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що 20 листопада 2009 року між ФГ ,,Ткаченко-Агро" (Постачальник) та ДП ,,Воютицький спиртовий завод"(Покупець) укладено договір № 12-3/2009 поставки зернових на загальну суму 3450000,00 грн.. згідно специфікацій на кожну партію товару, які є невід'ємними частинами договору.

Контрагент позивача - ФГ ,,Ткаченко-Агро" на час укладення договору та здійснення господарських операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ, яке не було анульовано. , а відтак мав право на виписку податкових накладних в грудні 2009 року.

Факт поставки зерна підтверджується належним чином оформленими первинними документами: договором поставки зернових за № 12-3/2009 від 20.11.2009 року, Специфікацією № 1 від 01.12.2009 року, Специфікацією № 2 від 01.12.2009 року та Специфікацією № 3 від 01.12.2009 року; виписаними ФГ ,,Ткаченко-Агро" податковими накладними, видатковими накладними, реєстрами прихідних документів на сировину (жито, кукурудза), що поступила в грудні 2009 року від ФГ ,,Ткаченко-Агро", прихідними ордерами на цю сировину за грудень 2009 року, аналізами якості такої сировини за грудень 2009 року, поданими ФГ ,,Ткаченко-Агро" матеріалами щодо торгів (тендеру) на закупівлю культур кормових (зерна фуражного), технічним завданням.

Факт оплати отриманого зерна підтверджується платіжними дорученнями на перерахування ДП ,,Воютицький спиртовий завод" коштів контрагенту ФГ ,,Ткаченко-Агро", в яких вказано призначення платежу: ,,за одержане зерно згідно договору №12-з/2009 від 20.11.2009 р." та які підтверджені випискою по банку.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" податковим органом не спростовується.

Крім того, податковим органом на виконання наказу ДПА України №160 від 24.03.2004 року на ДП ,,Воютицький спиртовий завод" створений та функціонує контрольний пост державної податкової інспекції по контролю за дотриманням законодавства з питань виробництва та обігу спирту, складовою частиною якого є контроль за обліком надходження та витрачання сировини, яка використовується для виробництва спирту. З цією метою податковим органом ведеться контрольний журнал обліку сировини, яка використовується для виробництва на ДП ,,Воютицький спиртзавод".

Суд першої інстанції оглянув в судовому засіданні зазначений контрольний журнал та встановив, що в ньому є записи про надходження зерна від ФГ ,,Ткаченко-Агро" із зазначенням дати надходження зерна, його кількості, номерного знаку транспортного засобу, прізвища водія, номера товарно-транспортної накладної.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо реального характеру вказаних господарських операцій поставок зерна та правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ним по цих господарських операціях.

Доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому скарга є безпідставною та такою, що не належить до задоволення.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі № 2а-503/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 18 лютого 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й.Коваль