Постанова № 29502136, 18.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/107/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Приватне підприємство "Троян-СВ" про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2012 року №0036751702/25172, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 77 500 грн. 50 коп. (в т.ч., 51 667 грн. - основний платіж, 25 833 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції).

В обґрунтування даної вимоги позивач посилався на те, що ним правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Троян-СВ", віднесено до податкового кредиту за травень, червень 2012 року суми податку на додану вартість в розмірі 37 000 грн. та 14 667 грн. відповідно. Зазначав, що оскільки факт здійснення між ФОП ОСОБА_3 та його контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями тощо) господарські операції з даним суб'єктом господарювання відповідають вимогам закону. А відтак, висновок контролюючого органу про завищення податкового кредиту за травень, червень 2012 року на вищезазначені суми позивач вважає необґрунтованим та протиправним.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судових засіданнях та наданих до суду письмових запереченнях на позов просили відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини, встановлені в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо взаємовідносин з ПП "Троян-СВ" за період з 01 травня 2012 року по 30 червня 2012 року та викладені в акті перевірки від 31 серпня 2012 року №3369/17-311/НОМЕР_1.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_3 у встановленому законодавством порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ з 16 червня 1995 року та є платником податку на додану вартість /а.с. 21-22/.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджується, що основними видами діяльності позивача є: лісозаготівлі (02.20), монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (43.22), роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (47.54), надання послуг перевезення речей (переїзду) /49.42/, рекламні агентства (73.11), надання в оренду інших машин, устаткування та товарів (77.39), електромонтажні роботи (43.21) /а.с. 21 - зворот/.

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ в період з 27 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо взаємовідносин з ПП "Троян-СВ" за період з 01 травня 2012 року по 30 червня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 31 серпня 2012 року №3369/17-311/НОМЕР_1 (а.с. 12-14, далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.4 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, платником податків завищено податковий кредит за травень 2012 року на суму 37 000 грн., за червень 2012 року - 14 667 грн.

На підставі даного висновку Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 20 вересня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0036751702/25172, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 77 500 грн. 50 коп. (в т.ч., 51 667 грн. - основний платіж, 25 833 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /а.с. 15/.

За наслідками звернення ФОП ОСОБА_3 зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до ДПС у Полтавській області рішенням від 03 грудня 2012 року №370/Л/10-215 його скаргу залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін /а.с. 16-20/.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 20 вересня 2012 року №0036751702/25172 позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з критеріїв його правомірності, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Троян-СВ", зараховано до складу податкового кредиту за травень, червень 2012 року суму податку на додану вартість загалом в розмірі 51 667 грн.

Однак, позаплановою документальною невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_3 виявлено безпідставне віднесення останнім до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку про донарахування позивачу зобов'язання зі сплати ПДВ.

При цьому, необхідність спірного коригування контролюючий орган мотивує тим, що відповідно до баз даних ДПС ПП "Троян-СВ" є підприємством з ознаками фіктивності, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про відсутність останнього за місцезнаходженням. Також зазначає, що даному контрагенту рішенням від 11 липня 2012 року анульовано свідоцтво платника ПДВ, а податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2012 року визнано недійсними.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи зі змісту статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 01 квітня 2012 року укладено договір купівлі-продажу з ПП "Троян-СВ" /а.с. 25/, за умовами якого останнє зобов'язувалося підготувати та передати у власність першого товари, а позивач - прийняти та оплатити такі товари.

Того ж дня позивачем з третьою особою укладено договір перевезення вантажу /а.с. 23-24/, відповідно до пункту 1.1 якого ПП "Троян-СВ" взяло на себе зобов'язання з доставки вантажу автомобільним транспортом.

За умовами вказаних договорів ПП "Троян-СВ" протягом травня - червня 2012 року здійснювало поставку позивачу товарів (вугілля деревного), а також надавало послуги з перевезення товарів (вугілля деревного, дров) від ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна".

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

На виконання даних вимог третьою особою виписано та видано позивачу податкові накладні: від 08 травня 2012 року №18 на загальну суму 34 000 грн., в т.ч. ПДВ 5 666 грн. 67 коп. /а.с. 50/, від 08 травня 2012 року №19 на загальну суму 25 000 грн., в т.ч. ПДВ 4 166 грн. 67 коп. /а.с. 50 - зворот/, від 11 травня 2012 року №20 на загальну суму 58 000 грн., в т.ч., ПДВ 9 666 грн. 67 коп. /а.с. 51/, від 14 травня 2012 року №21 на загальну суму 15 000 грн., в т.ч. ПДВ - 2 500 грн. /а.с. 52/, від 14 травня 2012 року №22 на загальну суму 58 000 грн., в т.ч. ПДВ - 9 666 грн. 67 коп. /а.с. 52 - зворот/, від 16 травня 2012 року №23 на загальну суму 32 000 грн., в т.ч. ПДВ - 5 333 грн. 33 коп. /а.с. 53 - зворот/, від 11 червня 2012 року №6 на загальну суму 32 000 грн., в т.ч. ПДВ 5 333 грн. 33 коп. /а.с. 53/, від 13 червня 2012 року №7 на загальну суму 43 000 грн., в т.ч. ПДВ 7 166 грн. 67 коп. /а.с. 54 - зворот/, від 18 червня 2012 року №52 на загальну суму 13 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 166 грн. 67 коп. /а.с. 54/.

Дослідивши в судовому засіданні копії вищезгаданих податкових накладних судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Зауваження щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки відсутні.

Відповідачем не заперечується той факт, що вищеперераховані податкові накладні позивачем включено до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за травень, червень 2012 року.

Відтак, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання ФОП ОСОБА_3 у ПП "Троян-СВ" товарів (послуг) загальною вартістю 310 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 51 666 грн. 68 коп.) та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.

Посилання відповідача на анулювання третій особі свідоцтва платника ПДВ стосовно спірних правовідносин суд вважає безпідставними, оскільки відповідне рішення контролюючим органом прийнято 11 липня 2012 року, а господарські операції сторонами здійснено протягом травня - червня 2012 року. Таким чином, на момент здійснення вищевказаних господарських операцій ПП "Троян-СВ" було зареєстровано платником ПДВ.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За результатами здійснення спірних господарських операцій сторонами складено та передано одна одній видаткові накладні /а.с. 38-44/, акти виконаних рахунків /а.с. 45-49/, рахунки /а.с. 136-139/.

Дослідивши в судовому засіданні вищевказані копії документів, судом встановлено, що вони відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.

Оплату придбаних товарів (послуг) позивачем проведено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Троян-СВ", що підтверджується копіями виписок відділення АТ "ОТП БАНК" в м. Кременчуці Полтавської області про рух коштів на розрахунковому рахунку №26004301322902 /а.с. 55-59, 93-97/, платіжного доручення від 21 червня 2012 року №41 /а.с. 60/.

Матеріалами справи підтверджено, що спірні договори позивачем укладено з метою виконання зобов'язань з поставки товарів та надання послуг ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" відповідно до умов договору від 01 січня 2010 року №21684 з додатками /а.с. 26-37/. Факт виконання позивачем таких зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових та видаткових накладних /а.с. 61-81/.

Положеннями підпунктів 11.1, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання вищезазначених приписів Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізником (ПП "Троян-СВ") складено та передано позивачу товарно-транспортні накладні про поставку товарів (вугілля деревного) до ФОП ОСОБА_3 та перевезення товарів (вугілля деревного, дров) від останнього до ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна", копії яких позивачем долучено до матеріалів справи /а.с. 38-49 - зворот/.

Що стосується дорожніх листів, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. За приписами підпункту 11.3 вказаних Правил дорожній лист є документом, без якого не допускається перевезення вантажу.

Викладене дає підстави стверджувати про те, що дорожній лист є документом, що засвідчується Перевізником, передається водієві автотранспортного засобу та є документом, на підставі якого останній отримує вантаж для перевезення. Належним чином оформлені дорожні листи зберігаються у експедитора (перевізника), а замовнику послуг з перевезення вантажів (вантажовідправнику, вантажоодержувачу) разом з товарно-матеріальними цінностями передається примірник товарно-транспортної накладної.

З огляду на викладене, у позивача відсутній обов'язок щодо зберігання дорожніх листів.

Окрім того, варто зазначити, що зауваження до форми та порядку проведення розрахунків, а також транспортування товарів у Акті перевірки та письмових запереченнях відповідача на позов - відсутні.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджується реальність здійснення спірних господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Троян-СВ".

Висновок податкового органу щодо відсутності у позивача підстав для віднесення суми ПДВ в розмірі 51 667 грн. до податкового кредиту за травень - червень 2012 року є необґрунтованим та безпідставним, оскільки платником свій податковий кредит сформувало в порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України, на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом.

Факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів (послуг) податку на додану вартість загалом в розмірі 51 666 грн. 68 коп. підтверджується виписками установи банку, копії яких долучено до матеріалів справи.

Так само, матеріалами справи підтверджується наявність в діях позивача ділової мети щодо здійснення спірних господарських операцій та рух активів (товарів) в ході їх проведення.

Доводи відповідача про відсутність у ПП "Троян-СВ" основних засобів та працівників з посиланням на відомості податкової звітності даного підприємства та бази даних ДПС суд вважає необгрунтованими, оскільки відсутність у декларації з податку на прибуток вказаного суб'єкта господарювання відомостей про амортизацію не є доказом відсутності на балансі підприємства основних засобів.

Як визначено частиною другою статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, частиною першою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічну думку викладено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року (справа "Булвес" АД проти Болгарії") та численних рішеннях Верхового Суду України (постанови ВСУ від 09 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), що враховуються судом з огляду на приписи частини другої статті 8, частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, суд вважає, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.4 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

За таких обставин, враховуючи визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що контролюючим органом також неправомірно застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25 833 грн. 50 коп.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів (послуг) податку на додану вартість загалом в розмірі 51 666 грн. 68 коп., наявність в діях позивача ділової мети та рух активів в ході проведення таких господарських операцій.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20 вересня 2012 року №0036751702/25172.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відтак, стягненню на користь позивача підлягають понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 775 грн., сплачені відповідно до квитанції від 03 січня 2013 року №100552.31.2 .

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Приватне підприємство "Троян-СВ" про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 20 вересня 2012 року №0036751702/25172.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 775 (сімсот сімдесят п'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба