Постанова № 29498210, 22.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.02.2013 р. справа №5006/4/133/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф.Представники сторін: від позивача:Плахоніна Н.О. - за довіреністю;від відповідача:ОСОБА_5 - особисто; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької областівід27.11.2012 р. (підписано 27.11.2012 р.)у справі№ 5006/4/133/2012 (суддя Гринько С.Ю.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької областіпро за зустрічним позовом до простягнення 11 554,95 грн. заборгованості, 3% річних, пені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької області Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької області розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008 р.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької області (Позивач) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької області (Відповідач) про стягнення 11 554,95 грн. заборгованості, 3% річних, пені.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької області про розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2012 р. позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 5 708,91 грн., 3% річних в розмірі 81,77 грн. та пеню в розмірі 5 708,91 грн. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України, а висновки, викладенні в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на припинення з 01.10.2011 р. дії Договору № 904 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії, оскільки 18.08.2011 р. позивач був повідомлений відповідачем про відмову від продовження дії Договору.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013 р. розгляд справи було відкладено, зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо пролонгації договору № 904 від 01.10.2008 р. на спірний період при наявності заперечень відповідача; розрахунку пені з правовим обґрунтуванням; письмове обґрунтування неможливості відключення відповідача від системи теплопостачання та відмови в припиненні постачання теплової енергії та зобов'язано відповідача надати докази звернення до позивача про відключення від системи теплопостачання; докази встановлення в спірному приміщенні іншої системи опалення; докази отримання теплоенергії за спірний період.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Шевкову Т.А. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення, аналогійні викладеним.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2008 р. між сторонами укладено договір № 904 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується постачати теплову енергію відповідачу до точки продажу (або точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку № 1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін", що є невід'ємною частиною цього Договору, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності.

Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії Договору не заявила про його розірвання, Договір вважається продовженим сторонами на наступний рік (п. 11.2. Договору).

Відповідно до Додатку № 2 до Договору об'єктом постачання теплової енергії є нежитлове приміщення - магазин "Світлана", загальною площею 35,60 кв.м., об'ємом 103,24 куб м., висотою 2,90 м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Предметом первісних позовних вимог є стягнення заборгованості за Договором у вигляді вартості теплової енергії на суму 5 708,91 грн. за період з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р.

У якості доказів надання відповідачу послуг на підставі Договору позивачем надані акти-рахунки № 904-10 від 31.10.2011р. за жовтень 2011р. на суму 352,38грн., № 904-11 від 30.11.2011р. за листопад 2011р. на суму 895,01грн., № 904-12 від 31.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 900,82грн., № 904-1 від 31.01.2012р. за січень 2012р. на суму 1099,00грн., № 904-2 від 29.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 1394,04грн., № 904-3 від 31.03.2012р. за березень 2012р. на суму 924,84грн., № 904-4 від 30.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 142,82грн., всього на загальну суму 5 708,91грн., які відповідачем було отримано нарочно та направлено поштою 11.11.2011р., 10.12.2011р., 13.01.2012р., 09.02.2012р., 06.03.2012р., 19.04.2012р. та 18.05.2012р. відповідно.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на припинення дії Договору на спірний період через відмову в його пролонгації в порядку п.11.2 Договору, ігнорування позивачем вимог відповідача про опломбування приладів відключення від опалення, відсутність необхідності споживання теплової енергії через наявність в приміщенні відповідача достатньої кількості електрообладнання для підтримання необхідної температури в приміщенні.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що дію Договору в порядку його п.п.11.1-11.2 було пролонговано до 01.10.2011 р.

Відповідачем у відповідності до вимог п. 11.2. Договору, на адресу позивача було подано заяву від 18.08.2011 р. про розірвання Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р. в якій повідомлялося про відсутність наміру продовжувати дію Договору на наступний рік та припинення подачі теплової енергії у вищевказане нежитлове приміщення.

Зазначену заяву позивач отримав 18.08.2011 року, тобто з дотриманням місячного строку, що передбачений п.11.2 Договору.

Згідно до вимог ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Також за змістом ч.ч.3, 7 ст.180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Отже у зв'язку із закінченням строку дії Договору 01.10.2011 року та відсутності підстав до його пролонгації у зв'язку з наявністю відповідної заяви позивача, договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Наявність згоди другої сторони на його припинення в цьому випадку не вимагається, отже доводи позивача про відсутність своєї згоди на таке припинення Договору не мають правового значення та не приймаються судовою колегією до уваги.

Оскільки дію Договору припинено у зв'язку із закінченням терміну дії, в матеріалах справи відсутні будь-які докази продовження дії Договору за згодою сторін на наступний період, відповідач проти факту продовження Договору заперечує, його доводи позивачем не спростовано - відсутні підстави до притягнення відповідача до відповідальності за невиконання умов Договору поза межами його дії, а також до спонукання його до виконання обов'язків за Договором в спірний період.

Доводи позивача про необхідність звернення відповідача до суду з вимогами про розірвання Договору не ґрунтуються на законі, оскільки в даному випадку мова йдеться про припинення строку дії Договору, а не його дострокове розірвання. Якщо позивач вважав продовження дії Договору необхідним, саме він мав звернутися до суду з вимогами до відповідача про укладення такого договору на подальший період, з моменту отримання відповідної заяви відповідача про відсутність наміру продовжувати дію Договору.

Оскільки предметом та підставою позову є саме вимоги про зобов'язання відповідача виконати умови Договору у вигляді сплати вартості спожитої теплової енергії за період, коли дію Договору вже було припинено, а також вимоги про притягнення відповідача до відповідальності за таке невиконання, відсутні підстави до задоволення первісних позовних вимог.

Задовольняючи первісні позовні вимоги та відмовляючи в задоволенні зустрічних вимог, суд першої інстанції не прийняв до уваги ствердження відповідача про припинення дії Договору, жодним чином не обґрунтувавши такий висновок та не проаналізував підстави до продовження дії Договору на спірний період.

Отже висновок суду першої інстанції щодо продовження дії Договору на спірний період не відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства за вищенаведених підстав.

Крім того, наполягаючи на неможливість самовільного відключення від системи опалення відповідача, суд послався на порушення відповідачем процедури відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку, що встановлена в Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. N 4, тоді як предметом спору в даній справі є не самовільне відключення відповідача, а належність виконання умов Договору та строк його дії, а також об'єктом теплопостачання є не окремий будинок, а нежитлове підвальне приміщення будинку - магазин.

Висновок суду щодо відсутності реальної технічної можливості відключення приміщення відповідача від теплопостачання та спричинення шкоди внутрішньобудинковій системі опалення є припущенням суду та не базується на матеріалах справи.

Отже рішення господарського суду в частині задоволення первісних позовних вимог підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Разом з тим, висновок суду щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання Договору є вірним, але за мотивами, що викладені в даній постанові, тобто через припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку його укладення та не продовженням його дії на період з 01.10.2011 року, оскільки в порядку ст.188 ГК України розірванню підлягає тільки діючий договір.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 р. року у справі № 5006/4/133/2012 щодо стягнення з відповідача 11 554,95 грн. заборгованості, 3% річних, пені за Договором № 904 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.10.2008 р., а також розподілу судових витрат, підлягає скасуванню на підставі ч. 1 п. 3 ст. 104 ГПК України, через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

В задоволенні первісних позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю, рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог слід залишити без змін за мотивами, викладеними в даній постанові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 804,75 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012р. по справі № 5006/4/133/2012 скасувати в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької області суми заборгованості в розмірі 5708,91грн., 3% річних в сумі 81,77грн., пені в розмірі 5708,91грн.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької області про стягненні з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької області суми заборгованості в розмірі 5708,91грн., 3% річних в сумі 81,77грн., пені в розмірі 5708,91грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012р. по справі № 5006/4/133/2012 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької області (83045, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, код ЄДРПОУ 34657789) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ Донецької області (84320, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 804,75 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС