Ухвала суду № 29488811, 11.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 р.Справа № 1570/675/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Закритого акціонерного товариства «Аурум», Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Аурум» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0000432200,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Аурум» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі, в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року №0000432200.

Протокольною ухвалою суду від 31.05.2012 року, було замінено відповідача по справі, в зв'язку з реорганізацією, з спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі на спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Одесі Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 02.12.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗАТ «Аурум» з питання щодо неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства 2-3 квартали 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 458/22-0/00227241/11 від 05.12.2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 49.1, п. 49.2, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу 2 Податкового кодексу України, що виразилось у неподанні податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року. На підставі зазначеного акту СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432200 від 19.12.2011 року, яким збільшено суму податку на прибуток ЗАТ «Аурум» на 1020,0 грн. На думку позивача, вказане рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем 09.11.2011 року засобами електронного зв'язку подавались податкова декларація на прибуток за 2-3 квартал та додатки до податкової декларації на прибуток, при цьому податкова декларація на прибуток відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, посилалася на підстави, викладені у письмових запереченнях до позовної заяви, наданих до суду раніше, відповідно до яких ЗАТ «Аурум» засобами електронного зв'язку було подано 09.11.2011 року звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011 року, проте у додатку ІД «Інші доходи» позивачем у граничний термін не подана детальна розшифровка сум та назв доходів, в зв'язку з чим вказаній декларації надано статус «Не визнано як податкову звітність». Враховуючи зазначене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Аурум» задоволений частково. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Одеси від 19.12.2011 року № 0000432200 в частині визначення Закритому акціонерному товариству «Аурум» суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 850,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати в частині задоволеного позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ЗАТ «Аурум» повністю.

Закритим акціонерним товариством «Аурум» на вказану постанову від 07 червня 2012 року також була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ЗАТ «Аурум» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.04.1999 року та перебуває на обліку в СДПІ як платник податків.

02.12.2011 року СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗАТ «Аурум» щодо неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства 2-3 квартали 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 458/22-0/00227241/11 від 05.12.2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 49.1, п. 49.2, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу 2 Податкового кодексу України щодо неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства 2-3 квартали 2011 року. На підставі зазначеного акту СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432200 від 19.12.2011 року, яким збільшено суму податку на прибуток ЗАТ «Аурум» на 1020,0 грн. Наведене рішення оскаржене позивачем до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог п.п 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно до вимог п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України). П. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що засобами електронного зв'язку 09.11.2011 року, ЗАТ «АУРУМ» була подана до СДПІ податкова декларація з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року, а також додатки до неї, що підтверджується відповідними квитанціями та повідомленням про отримання звітності.

В зазначеному вище акті перевірки посадовими особами відповідача зазначено, що «у Додатку ІД «Інші доходи» до вищезазначеної податкової декларації підприємства, форма якого затверджена Наказом ДПА України від 28.02.2011 року №114, зазначено, що платник повинен надати детальну розшифровку сум та назв доходів, зазначених у р.03.27 цього додатка, яка надається платником в довільній формі. В граничний термін подання звітності податкової декларації по податку на прибуток підприємства, ЗАТ «Аурум» не подана вищезазначена детальна розшифровка сум та назв доходів, зазначених у р.03.27 Додатка ІД «Інші доходи». Враховуючи вищенаведене, звітній податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року від 09.11.2011 року надано статус «Не визнано як податкову звітність», про що підприємство було повідомлено листом від 10.11.2011 року №37755/22-0 44 з пропозицією подати нову податкову декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року, оформлену згідно з наказом ДПА України від 28.02.2011 року №114. На дату складання акту ЗАТ «Аурум» не була подана звітність з податку на прибуток підприємства.

Представник позивача заперечував в судовому засіданні проти таких висновків відповідача, оскільки вважав, що на момент проведення перевірки повинен був керуватися не наказом ДПА України від 28.02.2011 року №114, а Наказом Міністерства фінансів від 28.09.2011 року №1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який набрав чинності лише18.11.2011 року, та в якому не міститься норма про надання детальної розшифровки сум та назв доходів, зазначених у р.03.27 додатка до декларації «Інші доходи».

Судова колегія встановила, що на адресу позивача відповідачем направлявся лист від 10.11.2011 року №37755/22-044, в якому зазначено, що у Додатку ІД «Інші доходи» до податкової декларації підприємства, форма якого затверджена Наказом ДПА України від 28.02.2011 року №114, зазначено, що платник повинен надати детальну розшифровку сум та назв доходів, зазначених у р.03.19 цього додатка, яка надається платником в довільній формі. В граничний термін подання звітності податкової декларації по податку на прибуток підприємства, ЗАТ «Аурум» не подана вищезазначена детальна розшифровка сум та назв доходів, зазначених у р.03.19 Додатка ІД «Інші доходи». Судом першої інстанції досліджено Додаток ІД до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства та встановлено, відсутність детальної розшифровки сум та назв доходів, зазначених у р.03.27.

В зазначеному вище листі від 10.11.2011 року №37755/22-044, позивача було повідомлено про те, що податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року від 09.11.2011 року надано статус «Не визнано як податкову звітність».

У позивача була можливість скористатися правом, передбаченим п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання. Проте позивач не скористався правом подати податкову декларацію та не оскаржував рішення СДПІ №37755/22-044 від 10.11.2011 року про не невизнання податкової звітності до суду, що і стало підставою для накладення штрафу.

Судова колегія вважає вірним те, що суд першої інстанції не погодився з відповідачем щодо встановленого ним розміром такого штрафу (1020 грн.), оскільки відповідно п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що при встановлені суми штрафу до ЗАТ «Аурум» в розмірі 1020,00 грн. застосований саме абзац другий п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, оскільки актом про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ЗАТ «Аурум»від 27.07.2011 року №328/22-0/00227241/3 встановлювався факт неподання позивачем або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Аурум» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 року № 0000152200, яка набрала законної сили, податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 року № 0000152200, винесене на підставі висновків акту від 27.07.2011 року №328/22-0/00227241/3, було визнано незаконним та скасовано, а отже в діях позивача не було умов, передбачених абзацом другим п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України - «ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення». Та штраф повинен бути визначений в розмірі 170 гривень, відповідно до абзацу першого п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання незаконним та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення в сумі 850,00 грн.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Аурум», Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 14.02.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький