Ухвала суду № 29488095, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року м. Київ К/9991/50570/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 р.

у справі № 2а/1270/3816/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун»(далі -позивач, ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»)

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську (далі -відповідач, Ленінська МДПІ в м. Луганську)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської МДПІ в м. Луганську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012 р. №0000172320.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 р., позов задоволено у повному обсязі: визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 р. № 0000172320 Ленінської МДПІ в м. Луганську; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст.ст. 11, 69, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій -без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 18.01.2012 р. по 26.01.2012 р. працівниками Ленінської МДПІ в м. Луганську на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно наказів Ленінської МДПІ в м. Луганську від 17.01.2012 р. № 73, від 24.01.2012 р. № 132, згідно постанови слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області від 17.01.2012 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Квалітет Компані»та ТОВ «Дельта ІНГ»за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт № 96/23-31441877 від 02.02.2012 р. та встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»занижено та несплачено до бюджету податок на додану вартість в сумі 630 122,00 грн. (в тому числі: за липень 2011 року в сумі 552 980,00 грн. та за серпень 2011 року в сумі 77 142,00 грн.).

Позивачем, 07.02.2012 р., до податкового органу було подано заперечення на вищевказаний акт перевірки. Податковим органом у відповіді від 13.02.2012 р. № 5141/23 зазначено, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»від 02.02.2012 р. № 96/23-314418777 є правомірними, а сам акт перевірки є дійсним та не підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 р. № 0000172320, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 787 652,50 грн., з яких за основним платежем -630 122,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -157 530,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПС у Луганській області. Рішенням 23.04.2012 р. № 5919/10-408 відмовлено ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»у задоволенні скарги від 24.02.2012 р. №135 на податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 р. № 0000172320.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПП «Квалітет Компані»(Виконавець) та ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»(Замовник) укладено договір від 01.07.2011 р. № 213 про надання інформаційних послуг. На підтвердження факту виконання Виконавцем Замовнику інформаційних (консультаційних) послуг за цим договором складається акт виконаних робіт. Вартість послуги в годину складає 1 495,00 грн. без урахування податку на додану вартість. Ціна договору складається з сум вартостей наданих послуг.

01.07.2011 р. між ПП «Квалітет Компані»(Експедитор) та ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»(Клієнт) укладено договір № 201 транспортного експедирування, згідно якого Експедитор зобов'язується за плату Клієнта організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням працівників Клієнта автомобільним транспортом. На підтвердження наданих Експедитором Клієнту послуг з договором складають акт наданих послуг. Ціна договору складається з сум вартостей наданих послуг.

05.07.2011 р. між ТОВ «Дельта ІНГ»(Виконавець) та ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун»(Замовник) укладено договір № 240 про надання послуг з консультування щодо питань інформації. На підтвердження факту виконання умов договору складається акт наданих послуг. Вартість послуг складає 387 115,68 грн. за місяць з урахуванням податку на додану вартість, який становить 64 519,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем на огляд Ленінській МДПІ в м. Луганську надавалися податкові накладні, виписані ПП «Квалітет Компані»та ТОВ «Дельта ІНГ», акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), заявки про перевезення особового складу ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун», платіжні доручення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Отже, з вищевказаних положень Податкового кодексу України вбачається, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун», ТОВ «Квалітет Компані»та ТОВ «Дельфа Інг», а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), заявки про перевезення особового складу ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун», платіжні доручення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як підтверджується матеріалами справи, у позивача наявні податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), заявки про перевезення особового складу ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун», платіжні доручення, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, судами попередніх інстанцій відмічено, що Луганським окружним адміністративним судом було винесено постанову від 29.02.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012 р. в справі №2а/1270/1167/2012, якою визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Квалітет Компані»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р, за результатами якої складено акт від 14.11.2011 р. № 1810/231/37288393, визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Квалітет Компані», викладені в акті № 1810/231/37288393 від 14.11.2011 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Квалітет Компані»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011».

Також, відповідно до постанови Луганського окружного суду від 10.01.2012 р., залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012р., в справі № 2а-11263/11/1270 за позовом ТОВ «Дельфа Інг»до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області в судовому засіданні встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом первинні фінансово-господарські, бухгалтерських та інших документи не досліджувались, і вони податковим органом не запитувались. Цим судовим рішенням також визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Дельфа Інг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт від 11.11.2011 р. № 1797/231/37288372, визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ «Дельфа Інг», викладені в акті 11.11.2011 р. № 1797/231/37288372 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Дельфа Інг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011».

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які правомірно визначили необґрунтованість висновків про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та скасували податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 р. № 0000172320.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби -відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року у справі № 2а/1270/3816/2012 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно