Ухвала суду № 29488021, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2013 р. м. Київ К/9991/1551/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Ланченко Л.В., Степашка О.І.,

при секретарі судового засідання Мартиненко І.В.,

за участю позивача Іващенко В.І., представники відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010 у справі № 2а-3672/09/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства "Екостандарт"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" (процесуальний правонаступник -Публічне акціонерне товариство "Екостандарт") звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції, у якій просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 08.12.2005 № 0000501604/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 16 899 764,18 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Господарського суду м. Києва від 04.08.2006 у справі № 11/89, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006, позов Товариства про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 08.12.2005 №0000501604/3 в частині нарахування ПДВ в розмірі 11 266 509,45 грн. та фінансових санкцій в розмірі 5 633 254,73 грн. задоволено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.02.2009 (К-35797/06) рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом першої інстанції у справі № 2а-3672/09/2670, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено: спірне податкове повідомлення рішення визнано протиправним та скасовано в частині нарахування ПДВ в розмірі 11 266 509,45 грн. та фінансових санкцій в розмірі 5 633 254,73 грн.

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та у задоволенні позову відмовити.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Ухвалою від 29.01.2013 із занесення у протокол судового засідання позивача Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" замінено на правонаступника Публічне акціонерне товариство "Екостандарт".

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта перевірки від 14.07.2005 № 367/16-4/21661022 та за результатами неодноразового адміністративного оскарження податкового повідомлення -рішення, прийнятого за результатами такої перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2005 №0000501604/3, яким позивачу згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" за порушення п. 3.1 ст. 3, п. 4.3, п. 4.7 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.3.6 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 17 049 111,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення оспорюється позивачем в частині донарахування основної суми податкового зобов'язання в розмірі 11 266 509,45 грн. та фінансових санкцій у сумі 5 633 254,73 грн.

Приймаючи зазначене податкове повідомлення -рішення в частині оспорюваної суми у розмірі 16 899 764,18 грн., податковий орган виходив з того, що у ході перевірки Товариства за період з 01.04.2003 по 31.03.2005 фахівцями контролюючого органу було встановлено, що позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 093 890,67 грн. (фінансові санкції 546 945,34 грн.) по господарській операції з отримання попередньої оплати від ТОВ "Новий Продукт" у межах договору комісії на продаж товару (оптичного скла БК-10) на експорт. На думку відповідача отриманий позивачем аванс у сумі 6 563 334,00 грн. від комісіонера (ТОВ "Новий Продукт") повинен оподатковуватись за ставкою 20 %, оскільки під час перевірки позивачем експорт товарів не підтверджений належним чином оформленою вантажною митною декларацією (далі - ВМД), тобто документи на момент перевірки, що засвідчують факт перетину товару митної території України, були відсутні. При цьому, факт придбання товару та правомірність віднесення його вартості до податкового кредиту відповідачем не заперечується. Щодо визначення податкових зобов'язань у сумі 10 172 618,78 грн. (фінансові санкції 5 086 309,39 грн.), то фахівці контролюючого органу у ході перевірки дійшли висновку, що за операціями у межах договорів комісії на продаж у зовнішньоекономічній діяльності, укладених між позивачем та контрагентами - резидентами ТОВ "Агроконтакт", ТОВ "Інвексім", в порушення Інструкції "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, до графи 8 митної декларації внесено реквізити неіснуючого підприємства - нерезидента "Caskade Business Company LLC", у зв'язку з чим неможливо підтвердити фактичне переміщення товарів через кордон, а тому операції з відвантаження скла оптичного БК-10 за межі митної території України є операціями з реалізації товарів на митній території України і підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до п. 1.31 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і п. 1.4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 01.01.2011) основними принципами ведення податкового обліку при здійсненні договорів комісії на продаж є те, що право власності на товари, передані в рамках договорів комісії, належать комітенту, та передача товару від комітента комісіонерові не може бути класифікована в податковому обліку як продаж (поставка) товару.

Відповідно, передача товарів від комітента комісіонерові на підставі абз. 4 пп. 7.9.1 й абз. 4 пп. 7.9.2 Закону № 168/97-ВР не підлягає оподаткуванню, тобто й їхня вартість не включається ні до складу валових доходів комісіонера, ні до складу валових витрат комітента.

Аналогічно, відповідно до абз. 2 п. 4.7 зазначеного Закону така операція не спричиняє збільшення податкових зобов'язань з ПДВ у комітента й податкового кредиту з ПДВ у комісіонера.

У свою чергу, п. 4.7 Закону № 168/97-ВР визначає, що у випадках, коли платник податків здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії, які уповноважують комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передачі права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів. При цьому, датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, установленими п. 7.3 Закону № 168/97-ВР, тобто дата події, що відбулася раніше: -зарахування коштів від покупця товарів; -відвантаження товарів.

Оскільки пп. 7.3.8 Закону № 168/97-ВР встановлює, що попередня оплата вартості експортованих товарів не змінює значення податкового кредиту або податкових зобов'язань експортера, то датою збільшення податкових зобов'язань у комісіонера буде дата оформлення ВМД.

Датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або дата поставки комітенту інших видів компенсації вартості товарів.

При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата одержання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Таким чином, комісіонер відображає податкові зобов'язання з ПДВ на вартість реалізованого товару за датою оформлення ВМД, а за датою перерахування коштів за проданий товар комітенту комісіонер нараховує податковий кредит, а комітент -податкові зобов'язання за нульовою ставкою.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 30.01.2004 позивач уклав договір комісії № К/3 з ТОВ "Новий Продукт", за умовами якого позивач доручає, а ТОВ "Новий Продукт" зобов'язується від свого імені та за рахунок позивача здійснити реалізацію нерезидентам України продукцію (скло оптичне БК-10), яка належить позивачу.

На виконання умов договору комісії № К/3 02.02.2004 комісіонером (ТОВ "Новий Продукт") було укладено зовнішньоекономічний контракт № 02/02/04 з нерезидентом "Denact trading limited" Nicosia (Кіпр), предметом якого є продаж нерезиденту товару у вигляді заготівки оптичного елементу без оптичної обробки, за який додатковою угодою до зовнішньоекономічного контракту передбачено авансові платежі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами обставин, 29.04.2004 позивач за актами приймання-передачі передав ТОВ "Новий Продукт" товар на суму 6 676 778,00 грн. для реалізації за договором комісії № К/3.

06.07.2004 ТОВ "Новий Продукт" сплатило позивачу попередню оплату у сумі 6 563 334,00 грн., яка останнім була повністю включена до складу валових доходів відповідно до вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При цьому, дані операції у межах договору комісії № К/3 є складовою, які у сукупності застосування зазначеного договору комісії на продаж у зовнішньоекономічній діяльності були досліджені фахівцями контролюючого органу у ході перевірки щодо дотримання Товариством вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (пп. 3.1 акта перевірки від 14.07.2005), та за результатами якої не було встановлено порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, перевіркою було встановлено, що Комітент (позивач) на виконання умов договору комісії № К/3 передав Комісіонеру (ТОВ "Новий Продукт") скло оптичне на суму 5 894 868,75 дол. США (38 096 257,50 грн.), що підтверджено відповідними актами прийму -передачі від 30.01.2004, від 27.02.2004, від 28.02.2004, від 31.03.2004, від 29.04.2004. Відповідно, на виконання умов договору комісії № К/3 (звіт Комісіонера від 31.07.2004 № 2) Комісіонером (ТОВ "Новий Продукт") було підписано контракт від 02.02.2004 № 02/02/04 з нерезидентом "Denact trading limited" Nicosia (Кіпр), за цим зовнішньоекономічним контрактом було відвантажено продукцію покупцю - нерезиденту згідно переліку ВМД на загальну суму 5 894 868,75 дол. США (31 414 486,50 грн.) та на рахунок Комітента (позивача) було перераховано кошти на загальну суму 38 084 202,50 грн., що підтверджено висновком № 8 про перевірку проведення руху грошових коштів в АТ "Банк Велес", а саме 26.03.2004 -23 385 211,00 грн., 26.04.2004 - 8 134 647,50 грн., 06.07.2004 - 6 563 334,00 грн.

Даючи оцінку операціям за договором комісії, зокрема, отримання позивачем попередньої оплати від ТОВ "Новий Продукт" за договором комісії у сумі 6 563 334,00 грн., судами попередніх інстанцій було досліджено правову природу укладеного між сторонами комісійного договору від 30.01.2004 № К/3, та встановлено, з чим погоджується суд касаційної інстанції, що позивачем договір комісії № К/3 застосовано на продаж товару у зовнішньоекономічній діяльності та відповідно правомірно визначено податкові зобов'язання за нульовою ставкою за датою отримання авансового платежу у сумі 6 563 334,00 грн. згідно пп. 7.3.8 Закону № 168/97-ВР.

Щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 10 172 618,78 грн., то судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Агроконтакт" і ТОВ "Інвексім" були укладені договори комісії на експорт скла оптичного марки БК-10. Комісіонерами було виконано доручення комітента згідно умов договорів, оформлено ВМД, з яких вбачається, що згідно відмітки митного органу товар (скло оптичне марки БК-10), фактично перетнув митний кордон України. Крім того, факт вивезення товарів за межі митної території України підтверджено листом Північної регіональної митниці від 05.07.2006 № 1-38/10-4420 (а. с. 128-129 т. 2), наданим у відповідь на судовий запит, до якого також долучено витяг з електронної бази даних оформлених ВМД (а. с. 130-134 т. 2), а також листом Київської обласної митниці від 28.07.2009 № 1-37/04-3646, відповідно до якого за даними ЄАІС ДМСУ товари, задекларовані у вказаних ВМД, вивезені за межі митної території України із зазначенням фактичної дати вивезення. Розрахунки за експортований товар були проведені у безготівковій формі без порушення 90-денного терміну розрахунків за такими операціями, що також підтверджено у ході перевірки.

Отже, доводи відповідача про те, що товар фактично не вивозився за межі митної території України, оскільки листом ДПА було надано інформацію стосовно належної реєстрації та створення у США "Caskade Business Company LLC", але яка фінансову діяльність на території США не веде, були спростовані судами попередніх інстанцій тим, що грошові кошти по сплаті за оптичне скло від позивача до постачальників та від комісіонерів до позивача надходили своєчасно та в повному обсязі, відповідно до накладних на поставку та ВМД. Всі договори між позивачем і постачальниками скла оптичного, та між позивачем і комісіонерами, між комісіонерами та покупцями скла оптичного - нерезидентами є дійсними і станом на день розгляду спору, в установленому порядку недійсними не визнані.

Судомами також не прийняті посилання відповідача на ті обставини, що згідно з висновком ДПА у м. Києві від 31.01.2005 № 8 по вивченню руху та часу проведення грошових коштів ЗАТ ЕК "Укр-Кан Пауер" по операціях зі склом оптичним в АТ "Банк Велес" фактично встановлено відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках позивача та ТОВ "Агротон", ТОВ "Агрорайон", ТОВ "Агроконтракт", ТОВ "Інвескім" при операціях з купівлі-продажу скла оптичного, з огляду на відсутність доказів притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчиняли відповідні дії, наявності вироку суду.

Крім того, судами зроблено висновок, що компанія "Caskade Business Company LLC" була належним чином створена і зареєстрована у США, той факт, що вона не веде фінансову діяльність на території США, не свідчить про її неіснування та не дає підстав стверджувати що ВМД оформлена неналежним чином.

Також слід зазначити, що чинне податкове законодавство, яке діяло на момент виникнення спірних відносин, не встановлює обов'язкової форми документів, що підтверджують постійне місцеперебування зарубіжного партнера в іноземній державі. Найчастіше такими документами є довідка, складена за формою, встановленою внутрішнім законодавством іноземної держави, або довідка, написана в довільній формі. На ній проставляють печатку (штамп) компетентного (або уповноваженого ним) органу іноземної держави та підпис уповноваженої посадової особи цього органу. Зазвичай таким органом є Міністерство фінансів відповідної держави.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкт владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Виходячи з принципу офіційного з'ясування обставин справи, судами було витребувано первинні джерела, на які посилається ДПА у загальному листі про те, що "Caskade Business Company LLC" не знаходиться за вказаною адресою у листі, не звітує про свою діяльність в США та не має федерального номеру платника податків, проте листом від 01.09.2009 ДПА повідомила про неможливість надати такі первинні джерела через їх знищення за актом ДПА від 10.02.2009 №6 "Про виділення та знищення документів (справ)… " відповідно до положень наказу головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998 № 41.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем дотримано приписи Закону № 168/97-ВР при оподаткуванні операцій за правочинами згідно з договорами комісії від 29.01.2003 № 29-200, від 26.02.2003 №26-02-03, від 27.03.2003 №27к, а тому немає підстав для донарахування ПДВ у сумі 10 172 618,78 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5 086 309,39 грн.

З огляду на викладене, Вищий адміністративний суд України залишає касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010 у справі № 2а-3672/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Л.В. Ланченко

О.І. Степашко