Ухвала суду № 29488023, 14.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/2023/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представники позивача Ковширін Н. Н.

представник відповідача Матвєєва О. В.

представник прокуратури Турлова Ю. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль-Меблі" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва за участю прокурора Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артіль-Меблі" (далі - ТОВ "Артіль-Меблі") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) за участю прокурора Миколаївської області в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року позов ТОВ "Артіль-Меблі" задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Артіль-Меблі" у задоволені позову.

ТОВ "Артіль-Меблі" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки ДПІ у Центральному районі складено акт №1355/23-600/31553690 від 16.10.2009 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 3.1 ст. 3, п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 879643,00 грн. та порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 703715,00 грн.

На підставі акту перевірки, 23.10.2009 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0030282360/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1718613,00 грн. (879 643,00 грн. за основним платежем та 838 970,0 грн. штрафних санкцій), та рішення №0030272360/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість 1055572,50 грн. (703715,00 грн. за основним платежем та 351857,50 грн. штрафних санкцій).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями п.п. 5.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не доведено відсутність реального характеру операцій (безтоварність операції) суми витрат за якими включаються до валових витрат підприємства.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивачем здійснено придбання послуг характерних для його виробничої діяльності. Будь які докази нікчемності зазначених правочинів - договорів купівлі-продажу б/н від 01.12.2006 року та б/н від 01.01.2007 року, укладених між ТОВ «Артіль-меблі»та ПП «ШЕВ»відсутні.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання.

Також судами попередніх інстанцій підтверджено, що позивач правомірно відносив до валових витрат підприємства з відповідним відображенням у Декларації з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період суми витрат сплачені за поставку товару (плівки ПВХ) з віднесенням до податкового кредиту суми ПДВ у складі ціни отриманого товару.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень №0030282360/0 та №0030272360/0 від 23.10.2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров