Ухвала суду № 29488007, 14.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/255/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник відповідача Рацина Р. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі за позовом Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області, треті особи: Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, Тернопільська міська рада, Державна інспекція з контролю за цінами в Тернопільській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне автотранспортне підприємство Тернопільської міської ради (далі -Комунальне АТП Тернопільської міської ради) звернулось до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі -Тернопільська ОДПІ), треті особи: Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, Тернопільська міська рада, Державна інспекція з контролю за цінами в Тернопільській області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області в якому просить визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року позов Комунального АТП Тернопільської міської ради задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Тернопільська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному АТП Тернопільської міської ради у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Тернопільською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку відповідача Комунального АТП Тернопільської міської ради по питанню правильності нарахування та своєчасності сплати збору за забруднення природного навколишнього середовища за період з 01.05.2005 року по 30.06.2008 року.

Актом перевірки від 16.11.2008 року №14085/23-04/32736580 встановлено порушення відповідачем п.п. 6.4 п. 6 інструкції «Про порядок обчислення і сплату збору за забруднення природного навколишнього середовища»затвердженої спільним наказом Мінекоресурсів і ДПА України №162/379 від 19.07.1999 року, через що ними було занижено податкове зобов'язання збору за розміщення відходів на суму 5875937, 98 грн.

26 листопада 2008 року Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення №0001932304/075446 про застосування до Комунального АТП Тернопільської міської ради штрафних санкцій на суму 11751875, 96 грн., з них основний платіж 5875937, 98 грн. штрафні санкції 5875937, 98 грн. за несплату збору за забруднення навколишнього природного середовища.

03 грудня 2008 року позивачем було подано скаргу в адміністративному порядку, на податкове повідомлення - рішення, яка 28 січня 2009 року залишена без задоволення та відповідач прийняв нове податкове повідомлення рішення №0001932304X15883 від 28.01.2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 6, п. а ч.1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997 року, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: б) вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Стаття 9 Закону України «Про відходи»№187/98-ВР від 05.03. 1998 року вказує на те, що територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Пунктом 12 «Порядку розрахунку, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів»затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1218 від 03.08.1998 року власники відходів в строки передбачені постановою, подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році.

Пунктом 5.3. «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору з забруднення природного навколишнього середовища», яка затверджена спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та міністерства ядерної безпеки, ДПА України №162/379 від 19.07.1999 року передбачено, що ліміти на розміщення відходів встановлюються терміном на 1 рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до 01 жовтня поточного року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що власником побутових відходів являються органи місцевого самоврядування, які і є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища. Крім цього, Комунальне АТП Тернопільської міської ради ніколи не було і не є власником відходів, а тому застосовування відповідачем штрафних санкції до підприємства є неправомірним і таким, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» затвердженого постановою КМУ №1298 від 03.08.1998 року місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що жодного року місцева державна адміністрація не приймала рішення про включення Комунального АТП Тернопільської міської ради в такий перелік.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у Комунального АТП Тернопільської міськради відсутні належні правові підстави для здійснення діяльності по захороненню твердих побутових відходів, незважаючи на наявність наказу №205 від 14.11.2005 року департаменту житлово-комунального господарства, екології і транспорту виконавчого комітету Тернопільської міськради та укладених на його виконання договорів, а здійснювану ним діяльність не можна вважати розміщенням відходів у розумінні приписів Закону України «Про відходи», тобто позивачем грубо і систематично порушуються вимоги природоохоронного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом безпідставно винесено податкові повідомлення -рішення №0001932304/075446 від 26 листопада 2008 року та №0001932304/05883 від 28 січня 2009 року про застосування до Комунального АТП Тернопільської міської ради штрафних санкцій на суму 11751875 , 96 грн., а тому вони підлягають визнанню нечинними і скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров