Ухвала суду № 29487975, 13.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року м. Київ К-20368/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.12.2007 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 р.

у справі № 9/356-НА

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівський гранкар'єр»

до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шепетівський гранкар'єр»(далі -позивач, ТОВ «Шепетівський гранкар'єр») звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі -ОДПІ) з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032301/0/110 від 09.01.2007 року та № 0000032301/1 від 19.03.2007 року про нарахування податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів в сумі 25 087, 50 грн., у тому числі на суму 16 725 грн. за основним платежем та штрафних санкцій на суму 8 362, 5 грн.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 11.12.2007 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008р., позов задоволено та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000032301/0/110 від 09.01.2007 року та № 0000032301/1 від 19.03.2007 року про визначення ТОВ «Шепетівський гранкар'єр»податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів в сумі 25 087, 50 грн., у тому числі 16 725, 00 грн. за основним платежем та 8 362, 50 грн. штрафної санкції.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 11.12.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позивних вимог відмовити.

Позивач надав заперечення № 119 від 15.06.2009 р., в яких проти доводів відповідача заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ОДПІ було проведено виїздну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено акт № 2174/23-05470845 від 22.12.2006 року та встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 2, 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

На підставі зазначеного акут відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0/110 від 09.01.2007 року про визначення податкових зобов'язань по податку з власників транспортних засобів на суму 25 087, 50 грн. у тому числі 16 725 грн. за основним платежем та 8362, 50 грн. -штрафні санкції.

Внаслідок адміністративного оскарження відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000032301/1 від 19.03.2007 р. на ту ж суму.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(далі -Закон) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Разом з тим, частина друга ст. 2 Закону містить перелік транспортних засобів, які не є об'єктом оподаткування, зокрема, транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 8709.

Для визначення об'єкта оподаткування податком з власників транспортних засобів згідно зі ст.2 Закону до внесення в неї змін Законом від 25.03.2005 №2505-ІУ, який набрав чинності 31.03.2005 р., використовувалась Гармонізована систем опису та кодування товарів, а після цієї дати -Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Порядок і процедуру ведення УКТ ЗЕД затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1863 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якої ведення УКТ ЗЕД здійснює Держмитслужба України.

Згідно зі ст. 313 Митного кодексу України (зі змінами та доповненнями) митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, тобто на Держмитслужбу України покладено право здійснення остаточних висновків щодо визначення кодів УКТ ЗЕД.

Для визначення об'єктів оподаткування ДПА України користується саме Митним тарифом України та поясненнями до нього або УКТ ЗЕД, а вирішальним фактором при віднесенні транспортного засобу до відповідної товарної позиції УКТ ЗЕД є технічні умови, сфера застосування та призначення, визначені заводомвиробником при виготовленні конкретної моделі транспортного засобу або її модифікації.

Визначення типу, моделі, версії транспортного засобу, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна, інших характеристик, визначальних для класифікації транспортного засобу згідно з УКТ ЗЕД, проводиться на підставі поданих при митному оформленні документів і результатів митного огляду транспортного засобу, включаючи огляд ідентифікаційних табличок, номерних площадок кузовів (шасі), номерних панелей і табличок (наклейок), додаткових носіїв інформації, наявних на транспортному засобі, з відображенням конструктивних особливостей, які є визначальними для класифікації транспортного засобу згідно з УКТ ЗЕД.

Враховуючи, що податковим органом не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо належності спірних транспортних засобів до товарної позиції 8704, у той час як постановою Господарського суду Хмельницької області від 11.12.2007 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 р., встановлено що належні позивачу автомобілі-самоскиди «БелАЗ»виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, перевозять вантажі (гранітну масу) тільки на короткі відстані в межах підприємства, з кар'єра до дробильного виробництва, не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, реєструються та обліковуються органами Держнаглядохоронпраці, а тому класифікуються за кодом 8709, що не спростовано відповідачем, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скарг Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.12.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 року у справі № 9/356-НА залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська