Ухвала суду № 29487971, 28.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2013 р. м. Київ К-11740/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника відповідача Євсєєва П.О.

прокурора Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства «Наташа Фарбер»

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010

у справі №2а-53/09/2770

за позовом Приватного підприємства «Наташа Фарбер»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 13.05.2009 позов задоволено повністю. Податкові повідомлення-рішення №000002235/0 від 14.01.2009 та №000001235/0 від 14.01.2009 визнано протиправними та скасовано.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 13.05.2009 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

15.01.2007 між позивачем - резидентом України та нерезидентом України ЗАО «Микояновский мясокомбинат», був укладений контракт № 1736 щодо постачання продукції власного виробництва. Відповідно до митної декларації за формою МД-2 від 11.02.2008, за постачання товарів за вказаним контрактом на загальну суму 479809,34 грн., позивачем сплачено на митниці податок на додану вартість у розмірі 97621,87 грн. 03.11.2008 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, у рядку 23 вказавши залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, та у рядку 25 суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 82564 грн., та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на вказану суму.

31.12.2008 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2008 року, державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт № 135/23-5/33365091/10549/10 31.12.2008.

Відповідач дійшов висновку про порушення платником податків пунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало в заниженні суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року у розмірі 76167,00 грн. Відповідач виходив з того, що згідно поданих декларацій з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків, від'ємне значення суми розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного Закону України за травень 2008 року становить 2224,0 грн., яке зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у наступному податковому періоді (червень 2008 року) сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення 9762,0 грн.

Бюджетному відшкодуванню за червень 2008 року підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів послуг у попередніх податкових періодах, саме у квітні та травні 2008 року, постачальникам таких товарів (послуг) і складає 76167,0 (2224,0 грн. + 73943,0 грн. - від'ємне значення з урахуванням уточнюючого розрахунку за травень 2008 року).

У червні позивач не скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а тому на думку податкового органу занизив суму бюджетного відшкодування на суму 76167,00 грн., з посиланням на абз. «а» (підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»контролюючий орган вважає, що позивач втратив право на бюджетне відшкодування.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №000002235/0 від 14.01.2009, яким встановлено заниження суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2008 року в розмірі 76167,00 грн., та № 000001235/0 від 14.01.2009 відповідно до якого встановлено суму завищення бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2008 року в розмірі 82564,00 грн.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного

значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів

(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів

(послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування

включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем була подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2008 року, згідно якої від'ємне значення суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складає 2224,00 грн. З урахуванням поданого уточнюючого розрахунку до декларації за травень 2008 року №34127 від 23.06.2008 сума від'ємного значення збільшилась на 73943,00 грн.

Таким чином, позивач, виявивши заниження суми податкового кредиту, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, скористався правом, наданим пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та подав до податкового органу уточнюючий розрахунок до декларації за травень 2008 року, а також уточнив відповідні показники у складі податкової декларації за жовтень 2008 року, з дотриманням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону. При цьому виконані вимоги пункту 17.2 статті 17 Закону щодо подання уточнюючого розрахунку до початку перевірки платника контролюючим органом, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для висновку про заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у червні 2008 року на 76167,00 грн. та завищення такого у жовтні 2008 року на 82564 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові, дійшов помилкового висновку про непоширення на спірні правовідносини положень підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлюється лише загальний строк давності щодо повернення надмірно сплачених сум податків, зборів (обов'язкових платежів) або відшкодування податків, оскільки підстави отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлені Законом України «Про податок на додану вартість.

Виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Спір щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість між сторонами відсутній.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і скасоване судом апеляційної інстанції помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Наташа Фарбер»задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 13.05.2009 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук