Ухвала суду № 29487952, 13.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року м. Київ К-3838/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову господарського суду Житомирської області від 11.06.2007 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 р.

у справі № 5/1001-25/146А (22а-2266/07)

за позовом дочірнього підприємства «Молочний завод»товариства обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд»

до державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство «Молочний завод»товариства обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд»(далі -позивач, ДП «Молочний завод») звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі -відповідач, ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000112301/0 від 19.01.2007 р.

Постановою господарського суду Житомирської області від 11.06.2007 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 р., позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.01.2007 р. № 0000112301/0 в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 15 403,50 грн., в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 11.06.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позивних вимог відмовити.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких проти доводів відповідача заперечував, вважає прийняті рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ було проведено виїзну планову перевірку ДП «Молочний завод»з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої складено акт № 4787/23-1/32176931/0110 від 29.12.2006 р. і встановлено порушення позивачем вимог пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0000112301/0 від 19.01.2007 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 183 880 тис. грн., а саме: 52 920 тис. грн. основного платежу та 130 960 тис. грн. штрафних санкцій.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що фінансові санкції застосовані за вказаним податковим повідомленням-рішенням до позивача на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження сум податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь період недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Сума недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за період, що перевірявся, складає 261 920 грн., в тому числі: сума недоплати 209 000 грн. та сума податкового зобов'язання 52 920 грн. сума штрафу до сплати 130 960 грн. нарахована сукупно за весь період, що перевірявся, та обмежена п'ятидесятими відсотками.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій, що застосування відповідачем фінансових санкцій сукупно в розмірі п'ятдесят відсотків за весь період недоплати є неправомірним, оскільки перевіркою встановлено різну кількість податкових періодів недоплати, а тому нарахування відповідачем 50% штрафних санкцій незалежно від кількості таких періодів порушує права платника податків при визначенні його відповідальності за порушення вимог податкові законодавства.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судами не встановлено відповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000112301/0 від 19.01.2007 р., позовні вимоги щодо часткового скасування зазначеного акту були задоволені обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Житомирської області від 11.06.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 р. у справі №5/1001-25/146А (22а-2266/07) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська